Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №2-83/08

Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 2-83/08

провадження № 61-13717св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі за первісним позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відповідачі за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакшн трейдз компані», Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК», позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК», відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакшн трейдз компані», третя особа - Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_11 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2008 року у складі судді Матвієвської Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області

від 28 липня 2016 року у складі колегії суддів: Трішкової І. Ю.,

Кірсанової Л. І., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакшн трейдз компані» (далі - ТОВ «Продакшн трейдз компані»), Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК» (далі - ТОВ ІБФ «ВБК»), третя особа - Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Харківське МБТІ»), про визнання права власності на квартири та усунення перешкод у користуванні ними.

Позовна заява мотивована тим, що позивачі уклали з ТОВ «Продакшн трейдз компані» договори на будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до яких останнє прийняло на себе зобов'язання збудувати та передати їм у власність квартири, а позивачі зобов'язались прийняти ці квартири та сплатити виконавцю - ТОВ «Продакшн трейдз компані», вартість цих квартир у порядку та на умовах, передбачених договорами. Позивачі виконали свої зобов'язання щодо оплати вартості квартир за укладеними договорами, а ТОВ «Продакшн трейдз компані», передавши квартири за актами приймання-передачі, не виконав свої зобов'язання щодо надання повного пакету документів для оформлення за позивачами права власності на ці квартири, зокрема: технічних паспортів на квартири та довідки про повну сплату вартості квартир, не оформив право власності відповідно до умов договорів. Позивачі також зазначили, що ТОВ ІБФ «ВБК» створює їм перешкоди у користуванні та володінні квартирами шляхом встановлення при вході до під'їзду будинку охорони, яка не допускає позивачів у житлові приміщення.

На підставі вищевказаного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просили суд визнати право власності за: ОСОБА_14 на квартиру АДРЕСА_1; ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2; ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_8; ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3; ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_7 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_5; ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_6; ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_9; ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_4; ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_10; заборонити ТОВ ІБФ «ВБК» чинити будь-які перешкоди позивачам та членам їх сімей у користуванні їх квартирами.

У грудні 2006 року ТОВ ІБФ «ВБК» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ «Продакшн трейдз компані» про визнання недійсними договорів на будівництво житла та визнання права власності на квартири.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 20 квітня 2000 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» укладений договір на будівництво житла в порядку пайової участі, за умовами якого

ТОВ «Продакшн трейдз компані» мало збудувати та передати у власність ТОВ ІБФ «ВБК» спірні квартири. Отже, визнання права власності вдруге на спірні квартири за позивачами - фізичними особами є неможливим. Разом з тим, договори на будівництво житла в порядку пайової участі, що були укладені між ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ТОВ «Продакшн трейдз компані», є фіктивними, тому що укладені без наміру сторін створити правові наслідки, що встановлені цими договорами.

На підставі вищевказаного ТОВ ІБФ «ВБК», з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати недійсними договори на будівництво житла в порядку пайової участі, що були укладені між ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та

ТОВ «Продакшн трейдз компані»; визнати за ТОВ ІБФ «ВБК» право власності на квартири АДРЕСА_11.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова

від 11 листопада 2008 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задоволено.

Визнано за ОСОБА_14 право власності на квартиру АДРЕСА_1

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити будь-які перешкоди ОСОБА_14 та членам його сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_2 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_12

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_3 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3.

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_4 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_7

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_5 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_5

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_6 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_6

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_7 та членам його сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_9

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_8 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_9 право власності на квартиру АДРЕСА_4

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_9 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

Визнано за ОСОБА_10 право власності на квартиру АДРЕСА_10

Заборонено ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ТОВ ІБФ «ВБК» чинити

будь-які перешкоди ОСОБА_10 та членам її сім'ї у користуванні цією квартирою.

У задоволені зустрічного позову ТОВ ІБФ «ВБК» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі за первісним позовом у повному обсязі виконали свої зобов'язання щодо сплати на користь ТОВ «Продакшн трейдз компані» грошових коштів у розмірі вартості збудованих для них квартир у строки, що встановлені договорами. Отже, правові наслідки, що передбачалися сторонами при укладанні зазначених договорів, відбулися. Крім того, зустрічний позов є необґрунтованим, оскільки захист своїх порушених прав ТОВ ІБФ «ВБК» повинно здійснювати у господарському суді.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова

від 11 листопада 2008 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_11 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_11 зі своїм чоловіком ОСОБА_15 продали свою квартиру, яка разом з їх двома неповнолітніми дітьми належала їм на праві власності, і на отримані кошти були зроблені внески на будівництво квартири АДРЕСА_3, на яку суд визнав право власності за ОСОБА_4, матір'ю її чоловіка. ОСОБА_11 вважає, що їй має належати Ѕ частина спірної квартири. Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням вимог статті 32 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У вересні 2016 року ОСОБА_14 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ОСОБА_11 не укладала договір на будівництво житла в порядку пайової участі з ТОВ «Продакшн трейдз компані», не надала доказів на підтвердження своїх вимог. Тому судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ОСОБА_11 не довела належними та допустимими доказами, як саме порушуються права та законні інтереси заявника. Тому судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзиви на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

16 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що 01 грудня 1999 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Хірургічний корпус на 250 ліжок міської лікарні № 25 Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» на проспекті Косіора, 122 у місті Харкові», який зареєстрований розпорядженням Харківського міського голови від 19 квітня 2001 року

за № 636.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24 грудня

2001 року № 2464 «Про передачу функцій замовника на будівництво об'єкта незавершеного будівництва на проспекті Косіора, 122» відповідачу дозволено проектування та будівництво житлового будинку на проспекті Косіора, 122 з розміщенням на першому поверсі об'єктів соціально-культурного призначення.

Також рішення Харківської міської ради від 24 грудня 2003 року № 269/03 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів»

ТОВ «Продакшн трейдз компані» надано земельну ділянку на проспекті Косіора, 122 загальною площею 9 384 кв. м в оренду до завершення будівництва житлового будинку.

Розпорядженням Орджонікідзевської районної ради Харківської області

від 27 лютого 2004 року № 52-з «Про впорядкування поштових адрес» житловому будинку АДРЕСА_11 присвоєно поштову адресу - житловий будинок АДРЕСА_11

Також суди встановили, що 28 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_2 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_2 квартиру НОМЕР_1 загальною площею 63,5 кв. м, вартістю 84 137 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 24 січня 2005 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1

28 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_5 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_5 квартиру НОМЕР_2 загальною площею 49,9 кв. м, вартістю 60 350 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 10 січня 2005 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_7

28 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_6 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_6 квартиру НОМЕР_3 загальною площею 63,0 кв. м, вартістю 83 475 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 03 березня

2004 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_5

28 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та

ОСОБА_7 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_7 квартиру

№ 137 загальною площею 54,9 кв. м, вартістю 61 488 грн, а останній зобов'язався прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 25 січня 2005 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_6

28 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_8 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_8 квартиру НОМЕР_4 загальною площею 62,9 кв. м, вартістю 74 851 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 17 лютого

2004 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_9

28 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_9 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_9 квартиру НОМЕР_5 загальною площею 54,9 кв. м, вартістю 72 468 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 24 лютого

2005 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_3

30 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_14 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_14 квартиру НОМЕР_6 загальною площею 53,0 кв. м, вартістю 506 000 грн, а останній зобов'язався прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 25 березня

2004 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1

30 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_3 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_3 квартиру НОМЕР_7 загальною площею 63,5 кв. м, вартістю 85 725 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 10 січня 2005 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_8

30 грудня 2003 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_10 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_10 квартиру НОМЕР_8агальною площею 69,5 кв. м, вартістю 82 560 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 30 грудня

2004 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_10

27 травня 2004 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та

ОСОБА_4 укладений договір про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_4 квартиру

№ НОМЕР_10 загальною площею 69,9 кв. м, вартістю 80 385 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. 05 вересня 2004 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_3

Пунктом 2. 3 вказаних вище договорів встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів пайовика на розрахунковий рахунок або в касу виконавця в два етапи: частину після підписання договору, а частину перед оформленням права власності пайовика.

Згідно з пунктом 6.1 розділу 6 договорів право власності на вищевказані квартири у житловому будинку АДРЕСА_11 переходить від ТОВ «Продакшн трейдз компані» до позивачів з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі за первісним позовом в повному обсязі виконали свої обов'язки щодо сплати на користь

ТОВ «Продакшн трейдз компані» грошей в розмірі вартості збудованих для них квартир. Цей обов'язок виконаний в строки, що встановлені договорами, а саме: частково оплата була здійснена після підписання з ними договорів, інша частина - перед оформленням права власності, яке не оформлено і на час розгляду справи.

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.Переданням майна вважається вручення його набувачеві.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у позивачів право власності на спірні квартири виникло відповідно до статей 328, 334 ЦК України на підставі договорів на будівництво житла в порядку пайової участі, саме з моменту оформлення сторонами актів приймання-передачі квартир.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановивши, що ТОВ «Продакшн трейдз компані» порушило свої зобов'язання перед позивачами за укладеними з ними договорами, не надало їм необхідні документи для оформлення права власності, перешкоджало цим особам та членам їх сімей користуватися спірними квартирами шляхом встановлення охорони у під'їзді та не допуском до квартир, суди дійшли обґрунтованого висновку, що права позивачів підлягають судовому захисту шляхом визнання за ними прав власності на спірні квартири та шляхом зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні квартирами.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ ІБФ «ВБК», звертаючись до суду з зустрічним позовом, не є стороною у договорах, які укладені між позивачами та ТОВ «Продакшн трейдз компані».

Встановивши, що ТОВ ІБФ «ВБК» має вимоги лише до юридичної особи - ТОВ «Продакшн трейдз компані», та врахувавши, що позивачі - фізичні особи не порушували права ТОВ ІБФ «ВБК» та не мали договірні відносини з товариством, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням вимог статті 32 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2004 року між ТОВ «Продакшн трейдз компані» та ОСОБА_4 укладений договір № 114 про будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до якого

ТОВ «Продакшн трейдз компані» зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_4 квартиру НОМЕР_9 загальною площею 69,9 кв. м, вартістю 80 385 грн, а остання зобов'язалася прийняти цю квартиру та сплатити виконавцю вартість зазначеної квартири в порядку, строки та на умовах, що встановлені договором. Пунктом 2.3 договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів пайовика на розрахунковий рахунок або в касу виконавця в два етапи: частину після підписання договору (після 27 травня 2004 року),

а частину перед оформленням права власності пайовика.

Пунктом 6.1 розділу 6 договору передбачено, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 переходить від ТОВ «Продакшн трейдз компані» до ОСОБА_4 з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі. 05 вересня 2004 року сторонами оформлено та підписано акт прийому-передачі вказаної квартири.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 15 червня 2004 року № 9 ОСОБА_4 сплатила на користь ТОВ «Продакшн трейдз компані» 80 385 грн згідно з умовами договору від 27 травня 2004 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_11 зазначає, що 27 травня 2005 року вона зі своїм чоловіком продали належну їм однокімнатну квартиру АДРЕСА_13. Грошові кошти від продажу вказаної квартири ОСОБА_11 віддала ОСОБА_4 для придбання квартири АДРЕСА_4. Отже, має право на Ѕ частину спірної квартири.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 внесла за будівництво квартири кошти у 2004 році, тобто раніше, ніж була продана квартира, яка належала ОСОБА_11 Тому доводи касаційної скарги про те, що право ОСОБА_11 є порушеним внаслідок визнання права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_4 є необґрунтованими. Крім того, доводи касаційної скарги про об'єднання позовних вимог декількох позивачів не приймаються судовою колегією, оскільки зазначене об'єднання позовів не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є достатньо обґрунтованими та мотивованими.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому вказані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова

від 11 листопада 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська