Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 314/530/17

провадження № 61-24079св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , засіб масової інформації - Інтернет ресурс «Голос»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос», про захист особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Позов мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в засобі масової інформації - Інтернет ресурсі «Голос» опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2». Вказана стаття надрукована із письмової заяви ОСОБА_3 , яка адресована голові Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Запорізької ОДА) ОСОБА_4 . У даній статті, зазначено: «Окрім того, мій колишній чоловік звернувся до аферистів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які хочуть позбавити мене права власності». Інформація, розповсюджена відповідачами, є повністю недостовірною, носить негативний характер та порушує їх особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації. У розповсюдженій інформації відповідачі намагаються переконати значну кількість громадян в корисливих, меркантильних мотивах позивачів, зокрема, в тому, що позивачі, начебто, намагаються привласнити те, що, начебто, належить ОСОБА_3 . Зі змісту статті вбачається образлива фраза - «аферисти», направлена на їхню адресу. У свою чергу, ОСОБА_1 взагалі не знайомий зі ОСОБА_3 та з її колишнім чоловіком, а ОСОБА_2 була представником чоловіка ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у суді при розгляді справи про розлучення. Ніякого відношення до сімейних спорів чи позбавлення власності ОСОБА_3 вони не мають.

Уточнивши позовні вимоги просили суд: визнати недостовірною (наклепом), такою, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію позивачів, інформацію, виготовлену та поширену через засіб масової інформації - Інтернет ресурс «Голос» за заявою ОСОБА_3 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в частині тексту: «Окрім того, мій колишній чоловік звернувся до аферистів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які хочуть позбавити мене права власності»; зобов`язати відповідачів за власний рахунок спростувати зазначені відомості, поширені у вказаній статті у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачами керівника засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос» та автора заяви ОСОБА_3 , зазначивши, що поширена ними інформація недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію позивачів, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили; стягнути зі ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди по 30 000,00 грн на користь кожного з позивачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що ганьбить та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію, виготовлену та поширену у мережі Інтернет на сайті засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос» ІНФОРМАЦІЯ_5 за заявою ОСОБА_3 у статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Зобов`язано ОСОБА_3 та засіб масової інформації - Інтернет ресурс «Голос» в найближчий час з моменту вирішення справи по суті, але не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, за власний рахунок спростувати недостовірну та таку, що ганьбить та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію, виготовлену та поширену за заявою ОСОБА_3 у мережі Інтернет на сайті засобу масової інформації - Інтернет ресурсу « Голос » ІНФОРМАЦІЯ_5 у статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2», у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керівника засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос» та автора заяви ОСОБА_3 із зазначенням, що поширена ними інформація недостовірна, така, що не відповідає дійсності, ганьбить та принижує честь, гідність, ділову репутацію позивачів. Спростування повинно бути розміщено під заголовком «Спростування» тим же шрифтом, що і повідомлення, яке спростовується.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 440,00 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір сумі 1 440,00 грн.

Стягнуто з засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640,00 грн.

Стягнуто з засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 640,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт поширення ОСОБА_3 недостовірної інформації щодо позивачів підтверджений належними доказами і порушує їх право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року залишено без задоволення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року рішення місцевого суду скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос», про захист особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по 1 061,06 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не зазначив в чому саме полягало порушення ОСОБА_3 особистих немайнових прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; позивачами не доведено факту того, що ОСОБА_3 стосовно них була поширена недостовірна інформація, якою було порушено їхнє право на повагу до гідності та честі, а також недоторканність ділової репутації; при встановленні суб`єктного складу учасників процесу не звернув уваги на те, що заявлений відповідач - засіб масової інформації - Інтернет ресурс «Голос» в Єдиному реєстрі як юридична особа не зареєстрований і в порушення вимог закону поклав на нього виконання певних обов`язків за судовим рішенням.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу із місцевого суду.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 16 квітня 2020 року «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради судді України від 26 листопада 2010 року № 30 (з наступними змінами і доповненнями) та рішення зборів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», було призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Мартєву С. Ю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права; суд відмовив у клопотанні ОСОБА_2 про витребування із Запорізької ОДА скарги ОСОБА_3 ; Інтернет ресурс «Голос» є належним відповідачем, має штат співробітників та свідоцтво на знак товарів та послуг; суд не надав оцінку тому, що у судових дебатах представник ОСОБА_3 змінила вимоги викладені у апеляційній скарзі та просила скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий розгляд.

У відзиві, поданому у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 у якій вона просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у мережі Інтернет на сайті засобу масової інформації - Інтернет ресурсу «Голос» ІНФОРМАЦІЯ_5 було опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2», до якої опублікована письмова заява ОСОБА_7 , яка адресована голові Запорізької ОДА ОСОБА_4 (а. с. 8-13).

Вказана стаття містить висловлювання (мовою оригіналу - російською): « ІНФОРМАЦІЯ_3 с ОСОБА_1 и ОСОБА_2 , которые втянули его в цепочку противоправных действий». Крім того, в опублікованій до статті заяві ОСОБА_7 зазначено: «Окрім того, мій колишній чоловік звернувся до аферистів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які хочуть позбавити мене права власності».

Згідно з відомостями сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 статтю під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » переглянуто 353 рази.

Відповідач засіб масової інформації - Інтернет ресурс «Голос», поширюючи інформацію у статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2»відносно позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не переконався у достовірності такої інформації.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно частиною першою статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Згідно зі статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

У пункті 15 Постанови №1 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року (далі Постанова) зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

В пункті 16 Постанови, Пленум Верховного Суду України вказує, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може бути сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

З матеріалів справи відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в засобі масової інформації - Інтернет ресурсі «Голос» опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2» до якої опублікована письмова скарга ОСОБА_7 , яка адресована голові Запорізької ОДА ОСОБА_4 В даній статті, зазначено: «Окрім того, мій колишній чоловік звернувся до аферистів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які хочуть позбавити мене права власності».

Надана позивачами копія скарги до Запорізької ОДА (а. с.13) не містить дати її подання та підпису ОСОБА_7 .

Докази, які б свідчили про поширення ОСОБА_7 будь-якої недостовірної інформації серед інших осіб та у інший спосіб, позивачі суду надали.

Крім того, у разі звернення до Запорізької ОДА зі скаргою, ОСОБА_7 скористалась би своїм правом на звернення до органів державної влади, яке гарантовано їй Конституцією України, а тому інформація, яка викладена нею у скарзі не є поширенням недостовірної інформації в розумінні статті 277 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачами не доведено факту розповсюдження ОСОБА_7 стосовно них недостовірної інформації, якою було порушено їхнє право на повагу до гідності та честі, а також недоторканність ділової репутації.

Відповідно до статті 30 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи) сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Аналогічну норму містить стаття 48 ЦПК України.

Із відкритих джерел відомо, що відповідач - засіб масової інформації - Інтернет ресурсі «Голос» в Єдиному реєстрі як юридична особа не зареєстрований, а тому висновок суду щодо неможливості ним виконання обов`язків за судовим рішенням є обґрунтованим.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування постанови немає.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко