Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.03.2023 року у справі №761/19851/17
Постанова КЦС ВП від 15.03.2023 року у справі №761/19851/17

Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 761/19851/17

провадження № 61-9199св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»

позивач - публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Полєтаєва Ігоря Олексійовича на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня

2022 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі

41 305,62 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У січні 2021 року приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») звернулося до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Заява мотивована тим, що на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019, який набув чинності

11 червня 2017 року, загальними зборами акціонерів ПАТ «Київенерго»

від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Зазначає. що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Формувань ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».

Посилаючись на вимоги частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 442 ЦПК України, просив замінити стягувача АТ «Київенерго» на його правонаступника - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у справі № 761/19851/17.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня

2021 року в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів, що підтверджують факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, при цьому заява про заміну сторони у виконавчому листі заявником не подавалась.

Оскільки заявник просить замінити стягувача (позивача) у справі, однак в даній справі закінчено судовий розгляд та ухвалено судове рішення за результатами її розгляду, вказане позбавляє можливості вирішити питання про заміну стягувача у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» задоволено.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким заяву ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заміну сторони її правонаступником задоволено.

Замінено ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як правонаступника прав та обов`язків ПАТ «Київенерго» у справі за позовом ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що борг згідно виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №761/19851/17

від 26 лютого 2018 року виник у зв`язку з порушенням боржником ПКЕЕ перед AT «Київенерго», правонаступником прав та обов`язків якого в цій частині є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідно до частини 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»та згідно з розподільчим балансом і актом приймання-передачі судових рішень (судових наказів, виконавчих документів тощо) про стягнення заборгованості, в яких ПАТ «Київенерго» є стягувачем, укладених між ПАТ «Київенерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» станом

на 28 лютого 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Полєтаєва І. О. на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня

2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Полєтаєв І. О., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 18 січня 2022 року у справі

№ 34/425, провадження 12-69гс21, від 08 лютого 2022 року у справі

№ 2?7763/10, провадження № 14-197цс21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що до матеріалів справи не було додано доказів про те, що саме нарахування в розмірі 41 305,62 грн, яке здійснене за протоколом № 5234 від 25 листопада 2014 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 39549

від 31 жовтня 2014 року, було передано від ПАТ «Київенерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Крім того, як вбачається з виконавчого листа від 02 серпня 2018 року, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання становив до 30 березня 2021 року, проте вказаний виконавчий лист до виконання не пред`являвся і станом на цей час не може бути пред`явлений по причині пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

З огляду на вказане вважав, що процесуальний закон не передбачає можливості заміни стягувача за виконавчим документом, за яким пройшов строк пред`явлення його до примусового виконання.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - адвоката Кирищука В. П. на касаційну скаргу, в якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства України заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Вважає, що постанова апеляційного суду є обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, а також на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за комунальні послуги.

02 серпня 2018 року на виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист.

На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії»

від 13 квітня 2017 року № 2019, який набув чинності 11 червня 2017 року, загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію публічного акціонерного товариства «Київенерго» шляхом виділу з нього приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі».

За пунктом 2.3 Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Полєтаєва І. О. про перегляд заочного рішення по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено.

Скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб, які беруть участь у справі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження

№ 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила (пункти 127 - 130) визнала, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконанняу цій справі станом на час розгляду заяви ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» пройшов, оскільки як вбачається з виконавчого листа від 02 серпня 2018 року, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання становив до 30 березня 2021 року, в той час як із заявою про заміну сторони її правонаступником заявник звернувся у січні 2021 року.

Також є необґрунтованими доводи касаційної скарги і щодо відсутності доказів про те, що саме нарахування в розмірі 41 305,62 грн, яке здійснене за протоколом № 5234 від 25 листопада 2014 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 39549 від 31 жовтня 2014 року, було передано від ПАТ «Київенерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Як вбачається з матеріалів справи, за пунктом 2.3 Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Перехід права вимоги від ПАТ «Київенерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підтверджується також розподільчим балансом та актом приймання-передачі судових рішень (судових наказів, виконавчих документів тощо) про стягнення заборгованості, укладеним між ПАТ «Київенерго» та ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» станом на 28 лютого 2018 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року у цій справі скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб, які беруть участь у справі.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у разі скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, виконавче провадження підлягає закінченню.

З огляду на вказане вище, враховуючи, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року у цій справі скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, на підставі якого було видано виконавчий лист від 02 серпня

2018 року, підстави для задоволення заяви ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заміну сторони її правонаступником відсутні.

При цьому, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не позбавлене права звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником під час розгляду цієї справи по суті вирішення позовних вимог.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заміну сторони її правонаступником з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Полєтаєва Ігоря Олексійовичазадовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про заміну сторони її правонаступником відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович