Історія справи

Постанова

Іменем України

14 червня 2018 року

м. Київ

справа № 635/8096/16-ц

провадження № 61-1651св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_4,

стягувач - публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»,

суб'єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікула Вікторія Юріївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року в складі судді: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4, заінтересована особа - ОСОБА_6, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області) Пікули В.Ю.

Скарга мотивована тим, що 04 лютого 2014 року накладено арешт на належне ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, земельну ділянку на АДРЕСА_1; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, земельну ділянку на АДРЕСА_2. 09 червня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В. Ю. винесена постанова по виконавчому провадженню № 39648082 про призначення експерта. 22 вересня 2016 року суб'єкт оціночної діяльності Решетняк Р.О. надіслав державному виконавцю звіти щодо оцінки указаного нерухомого майна та договір на проведення робіт з оцінки

арештованого майна від 19 вересня 2016 року, акт прийому-передачі робіт з оцінки арештованого майна від 22 вересня 2016 року. Проте у зазначеному договорі та акті були відсутні банківські реквізити, адреса, відтиск печатки та підпис начальника виконавчої служби, що є порушенням статті 638 ЦК України. Державний виконавець та суб'єкт оціночної діяльності не можуть встановлювати права та обов'язки щодо іншої особи (стягувача, боржника) без його згоди та відповідної довіреності. ОСОБА_4 вважав, що договір між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності не був укладений.

На підставі викладеного ОСОБА_4 просив: визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській областіПікули В. Ю., суб'єкта оціночної діяльності Решетняка Р.О., оцінювача Радіонової В.В. та суб'єкта оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «АКР-2008» щодо передачі персональних даних ОСОБА_4, які містяться в правовстановлюючих документах на вищевказані будинки та земельні ділянки незаконними; визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській областіПікули В. Ю.щодо використання при проведенні виконавчих дій, звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16, складених неуповноваженими особами, незаконними; заборонити державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулі В. Ю. використання при проведенні виконавчих дій звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 липня 2017 року скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В. Ю. щодо використання при проведенні виконавчих дій звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16, складених не уповноваженими особами, незаконними. Заборонено державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулі В. Ю. використання при проведенні виконавчих дій звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16, складених не уповноваженими особами. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що один і той же оцінювач може бути залучений до виконання робіт з оцінки одного об'єкта лише одним претендентом, наданий суду виконавчою службою договір не підписаний замовником.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні скарги.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що розділом VII ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, не передбачено постановлення ухвали про заборону використання звітів про оцінку майна під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Норми матеріального права, на які є посилання в ухвалі місцевого суду, не передбачають відбір оцінювачів, яких державний виконавець залучає до проведення виконавчих дій, на конкурсних засадах.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем порушено вимоги закону щодо проведення оцінки арештованого майна. Надання оцінювачу персональної інформації про боржника та третіх осіб є порушенням прав останніх. Визначена оцінювачем вартість майна є значно заниженою. Експерти-оцінювачі повинні відбиратися на конкурсних засадах.

У березні 2018 року ОСОБА_6 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою. Державний виконавець діяв у межах наданих повноважень та відмовлено до вимог чинного законодавства. Суб'єктом оціночної діяльності надано обґрунтовані висновки про оцінку майна.

23 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до пункту 15 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Суди встановили, що постановою державного виконавця від 09 червня 2016 року призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі виконавчому провадженні № 39648082.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Апеляційний суд встановив, що резолютивна частина ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 липня 2017 року безпідставно містить заборону державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулі В. Ю. використання при проведенні виконавчих дій звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16.

Згідно частини другої статті 387 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Отже, висновок суду першої інстанції про заборону використання звітів про оцінку майна не є визнанням рішень, дій чи бездіяльності неправомірним, що при розгляді скарги за правилами розгляду скарг законом не допускається.

В силу вимог частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що і було реалізовано державним виконавцем постановою від 09 червня 2016 року.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єкти оціночної діяльності мають право, зокрема, залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій, зокрема, проведення оцінки належного боржнику нерухомого майна.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Пророк