Постанова

Іменем України

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 761/46293/18

провадження № 61-1942св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлаков С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва",

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - Бобовичем Миколою Миколайовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня

2019 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д.

О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі - КП "Керуюча компанія

з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва")

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилалась на те, що на підставі договору дарування

від 13 травня 2005 року вона є власником нежитлового приміщення загальною площею 77,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

17 квітня 2017 року в результаті пориву трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку відбулось залиття вказаного приміщення.

У результаті проведення незалежної оцінки 06 грудня 2017 року було встановлено, що розмір майнового збитку, завданого в результаті залиття вказаного вище нежитлового приміщення становить 717 802,00 грн.

Оскільки балансоутримувачем та обслуговуючою організацією будинку

по АДРЕСА_1 є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району у м. Києві", яка не виконала обов'язків балансоутримувача із забезпечення належного технічного стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку до точки розподілу, проведення періодичного ремонту внутрішньобудинкових систем, що призвело до погіршення технічного стану трубопроводу холодного водопостачання і його прориву, з урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача на її користь 717 802,00 грн на відшкодування майнових збитків та 25 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн та витрати, пов'язані з проведенням незалежної оцінки у розмірі 8 000,00 грн, судовий збір у розмірі 7 178,02 грн та 768,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів перебування у підвальному приміщенні під час залиття особистих речей: книжок, меблів, техніки,

не визначено саму площу залиття і розмір пошкоджень, в акті про залиття

від 26 квітня 2017 року такі обставини не описані, а звіт з незалежної оцінки, наданий позивачем у грудні 2017 року, суд першої інстанції не визнав належним доказом, оскільки цей звіт складений з істотними порушеннями суб'єктом оцінювання обов'язків щодо дотримання під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та нормативно-правових актів з оцінки майна, отже суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин завдання її майну збитків та завдання їй моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року залишено

без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене

з дотриманням норм матеріального і процесуального права й не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність належними та допустимими доказами обставин завдання шкоди та зазначив, що оскільки для покладення деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну майну фізичної особи, необхідна наявність складу правопорушення:

а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина, проте позивачем

не доведена саме наявність шкоди, то подальше встановлення винної особи для покладення обов'язку відшкодування такої шкоди є недоцільним і не впливає

на правильність вирішення спору.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 23 січня 2020 року,

ОСОБА_1, від імені якої діяв представник - адвокат Бобович М. М., посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо недоведеності позовних вимог, оскільки суди неправильно застосували статтю 1166 ЦК України про відшкодування шкоди.

На думку особи, яка подала касаційну скаргу, судом безпідставно не взято

до уваги Звіт з незалежної оцінки від 06 грудня 2017 року як доказ у справі

щодо розміру завданої шкоди, при цьому суд безпідставно відхилив доводи

про те, що помилки у тексті Звіту носять характер технічних помилок.

У касаційній скарзі зазначено, що суд неправомірно відхилив доводи про те,

що саме КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району у м. Києві" є належним відповідачем у справі

про відшкодування шкоди, адже рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007 року № 187 "Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району" саме відповідачу передано на баланс та закріплено за підприємством на праві господарського відання майно територіальної громади м. Києва - будинок

АДРЕСА_1. Вину КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" в пориві трубопроводу

в системі холодного водопостачання у вказаному вище будинку, у результаті якого відбулось залиття водою належного позивачу приміщення, встановлено рішеннями Господарського суду м. Києва за позовами власників інших приміщень у будинку і ці рішення є преюдиційними для розгляду цієї справи.

У касаційній скарзі зазначається, що відповідачем у справі не спростовано

ні доводів про вину у неналежному виконанні обов'язків з утримання системи холодного водопостачання у будинку, ні доводів щодо розміру завданої шкоди, що суперечить принципу доказування у справах про відшкодування шкоди.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив КП "Керуюча компанія

з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, вказуючи, що підприємство не є належним відповідачем у справі, оскільки виконавцем житлово-комунальних послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, тепло-, водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, що, зокрема, включає обслуговування

і контроль за технічним станом герметизації інженерних вводів, ведення відповідної технічної документації тощо у багатоквартирному будинок

АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг", яке і є належним відповідачем у цій справі, про що ОСОБА_1 було відомо.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано із Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/46293/18.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № 227 загальною площею 77,70 кв. м у будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 13 травня 2005 року. За даними інвентаризаційної справи вказане приміщення знаходиться в підвалі вказаного будинку.

Також ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 площею 87,00 кв. м.

26 квітня 2017 року комісією складено акт обстеження санітарно-технічного стану однокімнатного приміщення № 227 площею 77,70 кв. м, розташованого

у підвальному приміщенні житлового будинку, та встановлено, що залиття цього приміщення сталось в результаті пориву трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 17 квітня 2017 року. В акті також вказано, що провести детальне обстеження приміщення неможливо через захаращення меблями та особистими речами на час обстеження.

На підтвердження завдання шкоди та її розміру позивач надала звіт

із незалежної оцінки вартості збитків від пошкодження нерухомого майна, розташованого у приміщенні квартири

АДРЕСА_1, складений 06 грудня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Содель".

У той же час, суд встановив, що за змістом позову та відповідно до акта

від 26 квітня 2017 року залиття відбулось у нежитловому приміщенні

АДРЕСА_3.

У вказаному вище Звіті від 06 грудня 2017 року, а саме: у висновку про вартість майна; у пунктах висновку 1.1,1.4 (ідентифікація об'єкта оцінки, опис об'єкта оцінки); у пунктах 2.1,2.2 (визначення вартості об'єкта оцінки), в таблиці пункту 3.1, а також у документі, доданому до звіту, "Договірна ціна на будівництво, ремонтні роботи житлової квартири" за підписом представників ПП "Беркут-Буд", є посилання на адресу об'єта дослідження - квартиру АДРЕСА_1.

Суд відхилив наданий у якості доказу лист виконавчого директора ТОВ "Содель" від 10 квітня 2019 року № 32, про те, що нежитлове приміщення № 227

та квартира АДРЕСА_1 є згрупованими, що підтверджено технічною характеристикою квартири, тобто нежитлове приміщення № 227 є підвалом та знаходиться рівнем нижче під квартирою № 11, зазначивши, що такий доказ було створено через два роки після проведення оцінки, а відомості про те, що таке перепланування приміщень із двох в одне зареєстроване належним чином, взагалі відсутні.

Також суд відхилив надані позивачем як доказ завдання шкоди 25 актів оцінки технічного стану побутової техніки, вартість збитків яких оцінена в сумі 122
565,00 грн, що наданий КБТ-Сервіс, зазначивши про відсутність доказів

на підтвердження правового статусу КБТ-Сервіс та доказів укладення договору на виконання послуг з оцінки техніки. Зокрема, в актах не вказано місце проведення технічного огляду, кваліфікація та персональні дані фахівця,

який оглядав та встановлював причину виникнення недоцільності ремонту,

яка однакова для всієї техніки. 25 товарів побутової техніки, не ідентифіковані

за часом виготовлення, строку експлуатації та зносу. Зазначена техніка була обстежена 09 серпня 2017 року, через чотири місяці після залиття приміщення, як вказано в актах - "залиття водою (рідиною)". У зазначених актах вказано, встановити причину несправностей не виявляється можливим.

Судом першої інстанції встановлено, що КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" є балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

10 січня 2017 року між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" та ТОВ "Індустріальний Будівельний Холдинг" укладено договір щодо прибирання й утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання), без передачі

їх на баланс виконавця, у житлових будинках комунальної власності неадміністративного району "Шулявка" Шевченківського району м. Києва.

На підставі пункту 3.2.3 вказаного вище договору та пункту 6 Технічного завдання (додаток № 2 до договору) ТОВ "Індустріальний Будівельний Холдинг" здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, тепло-, водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, що, зокрема, включає обслуговування та контроль за технічним станом герметизації інженерних вводів; ведення відповідної технічної документації та інженерне обладнання та системи тощо.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Оскільки касаційна скарга подана до суду 23 січня 2020 року, то за таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Зобов'язання щодо відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди,

а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду

в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала на підставі частини 1 статті 1166 ЦК України. Для покладення на особу-правопорушника відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина особи, яка завдала шкоду.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено подію залиття нежитлового приміщення, що належить позивачу, про що 26 квітня 2017 року комісією складено акт обстеження санітарно-технічного стану однокімнатного приміщення № 227 площею 77,70 кв. м, розташованого у підвальному приміщенні житлового будинку, та зазначено, що залиття цього приміщення сталось внаслідок пориву трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 17 квітня 2017 року. В акті також вказано, що провести детальне обстеження приміщення неможливо через захаращення меблями та особистими речами на час обстеження.

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, зразок якого із переліком необхідних для такого акта відомостей встановлено у додатку 4 до Правил. Зокрема, в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) повинно бути зазначено: склад комісії, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), причини залиття, висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду, тощо).

На момент залиття не складався перелік пошкодженого майна. Звіт про оцінку вартості збитків був складений 06 грудня 2017 року, що позбавило суди першої та апеляційної інстанції можливості зробити висновок про пошкодженого майна саме подією, що сталася 17 квітня 2017 року.

Отже позивачем не доведена саме наявність шкоди та її дійсний розмір саме внаслідок залиття приміщення поривом трубопроводу холодного водопостачання у підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 17 квітня 2017 року.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували статті 1166, 1192 ЦК України до фактичних обставин, встановлених у справі.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів щодо встановлення вказаних обставин справи, містять посилання на факти,

що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини

та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку

з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська