Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.06.2023 року у справі №752/18344/21
Постанова КЦС ВП від 13.06.2023 року у справі №752/18344/21

Постанова

Іменем України

13 червня 2023 року

м. Київ

справа № 752/18344/21

провадження № 61-12155св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області,

заінтересовані особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Слободянюк А. В., та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У липні 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю стосовно фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що згідно з наказом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12 лютого 2021 року № 404-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Європейські екопродукти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства страхування за період з 05 січня 2017 року до 30 вересня 2020 року, за результатами перевірки складений акт від 02 червня 2021 року № 2981/22-01-07-01/41069755 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Європейські екопродукти».

Перевіркою встановлено, що протягом періоду з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі магазинів « MOZZARELLA » із залученням ФОП ОСОБА_1 - суборендаря торгових площ, з метою мінімізації сплати податків, що полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було ТОВ «Європейські екопродукти», кінцевим споживачам від імені ОСОБА_1 та інших підконтрольних фізичних осіб-підприємців з використанням торгової марки «MOZZARELLA». Така реалізація здійснювала без оприбуткування отриманих готівкових коштів у касу підприємства без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася від ТОВ «Європейські екопродукти».

Враховуючи неможливість проведення документальної перевірки на час дії мораторію, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до ФОП ОСОБА_1 із письмовим запитом № 1688/22-01-07-10 від 26 травня 2021 року про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження. Відповіді на зазначений письмовий запит контролюючим органом не отримано.

З урахуванням зазначеного, ГУ ДПС у Хмельницькій області просило зобов`язати АТ «Альфа Банк» надати інформацію, яка містить банківську таємницю, про обсяг та обіг коштів із зазначенням контрагентів, з якими проводились господарські операції, назви та коди ЄДРПОУ контрагентів, дати та призначення платежів ФОП ОСОБА_1 з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року на рахунках № НОМЕР_1 (українська гривня) та № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (українська гривня).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області, заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_1 , АТ «Альфа-Банк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо ФОП ОСОБА_1 , залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо ФОП ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проводилася щодо ТОВ «Європейські екопродукти», а не ФОП ОСОБА_1 , який перебував у господарських правовідносинах з ТОВ «Європейські екопродукти», ГУ ДПС у Хмельницькій області не надало суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У грудні 2022 року ГУ ДПС у Хмельницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у зв`язку з виявленими порушеннями податкового законодавства за наслідками документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Європейські екопродукти», через неможливість проведення перевірки щодо ФОП та неотримання запитуваної в порядку статті 73 ПК України інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, виникла об`єктивна потреба в розкритті банківської таємниці про обіг та обсяг коштів на банківських рахунках ФОП ОСОБА_1 .

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування підпунктів 20.1.4, 20.1.5, 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 Податкового кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2023 року ФОП ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ГУ ДПС у Хмельницькій області видано наказ № 404-п від 12 лютого 2021 року, згідно з яким проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Європейські екопродукти» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року.

За результатами перевірки складено акт від 02 червня 2021 року № 2981/22-01-07-01/41069755 «Про результати документальної планової перевірки ТОВ «Європейські екопродукти» та встановлено, що ТОВ «Європейські екопродукти» протягом періоду з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року здійснювало торгівлю продовольчими, бакалійними та побутовими товарами переважно імпортного виробництва у магазинах « MOZZARELLA », які знаходяться в орендованих нежитлових приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 ;

АДРЕСА_3 ;

АДРЕСА_4 ;

АДРЕСА_5 ;

АДРЕСА_6 ;

АДРЕСА_7 ;

АДРЕСА_7 ;

АДРЕСА_8 ;

АДРЕСА_9 ;

АДРЕСА_10 ;

АДРЕСА_11 ;

АДРЕСА_12 ;

АДРЕСА_13;

АДРЕСА_14;

АДРЕСА_15.

Перевіркою встановлено, що протягом періоду з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі магазинів « MOZZARELLA » із залученням ФОП ОСОБА_1 - суборендаря торгових площ, з метою мінімізації сплати податків, що полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було ТОВ «Європейські екопродукти», кінцевим споживачам від імені ОСОБА_1 та інших підконтрольних фізичних осіб-підприємців з використанням торгової марки «MOZZARELLA». Така реалізація здійснювала без оприбуткування отриманих готівкових коштів в касу підприємства без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася від ТОВ «Європейські екопродукти».

26 травня 2021 року ГУ ДПС у Хмельницькій області надіслано ФОП ОСОБА_1 письмовий запит з вимогою про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження,відповіді на який не отримало.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

У справі, яка переглядається, установлено, що документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проводилася щодо ТОВ «Європейські екопродукти», а не ФОП ОСОБА_1 , який перебував у господарських правовідносинах з ТОВ «Європейські екопродукти».

Таким чином, установивши, що ГУ ДПС у Хмельницькій області не надало суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27 червня 2022 року у справі № 686/17906/21 (провадження № 61-2485св22); від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21 (провадження № 61-538св22); від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/17917/21 (провадження № 61-3447св22); від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23).

Аргументи касаційної скарги таких висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до трактування норм матеріального права на власний розсуд.

Щодо клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції

У касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області просить провести розгляд справи за його присутності в режимі відеоконференції та доручити її проведення Хмельницькому окружному адміністративному суду.

Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилося у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Жук проти України»).

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання ГУ ДПС України у Хмельницькій області про проведення розгляду справи за його присутності в режимі відеоконференції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розгляд справи за участю представника заявника в режимі відеоконференції відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник