Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 21.03.2018 року у справі №741/1128/17 Ухвала КЦС ВП від 21.03.2018 року у справі №741/11...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 741/1128/17

провадження № 61-13588св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя - доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М, Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Нива 2008»,

третя особа - ОСОБА_3,

представники відповідача та третьої особи: адвокат ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області в складі судді Дикого В. М. від 10 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області в складі колегії суддів: Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В. від 05 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 2006 року він працював на посаді керуючого ТОВ «Нива 2008». У липня 2017 року відповідач не виплатив йому заробітну плату, порушивши статтю 115 КЗпП України, тому 31 липня 2017 року він звернувся до директора ТОВ «Нива 2008» ОСОБА_3 із заявою про його звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, у якій зазначив дату свого звільнення 01 серпня 2017 року він отримав наказ про звільнення, в якому зазначалось, що він звільнений за частиною першою статті 38 КЗпП України і в цей день він отримав трудову книжку та належні йому кошти.

З урахуванням викладеного позивач просив суд визнати незаконним і скасувати наказ № 142 від 01 серпня 2017 року директора ТОВ «Нива 2008» про звільнення його з роботи за частиною першою статті 38 КЗпП України, оскільки заяви про звільнення за власним бажанням він не подавав, і змінити формулювання звільнення на частину третю статті 38 КЗпП України, зобов'язавши ТОВ «Нива 2008» внести відповідні зміни до його трудової книжки, а також просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31 липня 2017 року по 01 серпня 2017 року.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави для звільнення позивача у працедавця за частиною третьою статті 38 КЗпП України відсутні з огляду на те, що порушень адміністрацією ТОВ «Нива 2008» трудового законодавства і умов трудового договору не встановлено.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що роботодавець правомірно за ініціативою працівника розірвав трудовий договір з ОСОБА_2 на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, оскільки трудові відносини з відповідачем позивач не бажав продовжувати.

У березні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з поданими відповідачем відомостями, період, за який виплачується заробітна плата, обмежувався з 01 по 15 число липня 2017 року, тому заробітна плата повинна бути виплачена до 22 липня 2017 року, однак відповідач і третя особа порушили зазначені вимоги і умисно затримали її виплату. Стаття 115 КЗпП України і стаття 24 Закону України «Про оплату праці» мають на меті захист працівника від свавілля власника або уповноваженого ним органу. Суди попередніх інстанцій не застосували зазначені норми права для захисту його порушеного права, порушивши при цьому право на справедливий суд, що передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У квітні 2018 року від ТОВ «Нива 2008» надійшов відзив на вищевказану касаційну скаргу, у якому останній вважає подану касаційну скаргу безпідставною і необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими. Зазначає про те, що заробітна плата всім працівникам, у тому числі і позивачу, виплачувалась завжди вчасно, тому правильними є висновки судів попередніх інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача за частиною третьою статті 38 КЗпП України відсутні з огляду на те, що порушень адміністрацією ТОВ «Нива 2008» трудового законодавства і умов трудового договору не встановлено.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди установили, що ОСОБА_2 працював у відповідача з 06 лютого 2012 року на посаді керуючого МТФ та СТФ бригади № 1 ТОВ «Нива 2008».

31 липня 2017 року ОСОБА_2 подав заяву у якій просив розірвати трудовий безстроковий договір за частиною третьою статті 38 КЗпП України, через невиконання роботодавцем законодавства про працю, зокрема, невиплату заробітної плати у строк передбачений статтею 115 КЗпП України.

Наказом ТОВ «Нива 2008» від 01 серпня 2017 року ОСОБА_2 звільнено відповідно до поданої заяви за власним бажанням згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України. До трудової книжки ОСОБА_2 01 серпня 2017 року внесений відповідний запис про звільнення.

Факт ознайомлення з наказом від 01 серпня 2017 року, отримання ОСОБА_2 в день звільнення розрахунку та трудової книжки сторонами не заперечується.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за власним бажанням без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України.

Так, звертаючись до суду з указаним позовом ОСОБА_2 зазначав про порушення відповідачем законодавства про працю, зокрема, невиплату заробітної плати у строк передбачений статтею 115 КЗпП України.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність.

Судами було встановлено відсутність передбачених трудовим законодавством підстав для звільнення працівника за частиною третьою статті 38 КЗпП України, оскільки відповідно до відомостей на виплату грошей № 114 за липнь 2017 року, яка підписана керівником ТОВ «Нива 2008» та головним бухгалтером відповідача 19 липня 2017 року, 136 працівників бригади № 1 без будь-якої затримки отримали заробітну плату за період з 01 липня по 16 липня 2017 року. Позивач заробітну плату в сумі 4 830 грн не отримав, оскільки відмовився від її отримання. Ця сума була депонована відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, що затверджено постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320.

Відтак, не встановивши вини роботодавця у виплаті авансу позивачеві поза межами строків встановлених статтею 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за частиною третьою статті 38 КЗпП України.

Разом із тим, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що в разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення працедавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України), не підтверджуються, або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на частину першу статті 38 КЗпП України(Постанова ВСУ від 22 травня 2013 року № 6-34цс13).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач не вправі був змінювати підставу розірвання трудового договору на частину першу статті 38 КЗпП України за відсутності на те волевиявлення позивача. Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, а тому наказ директора ТОВ «Нива 2008» від 01 серпня 2017 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи за частиною першою статті 38 КзПП України є незаконним і підлягає скасуванню в судовому порядку.

Разом із тим, звертаючись до суду з вимогами ОСОБА_2 серед іншого просив суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31 липня 2017 року по 01 серпня 2017 року.

Судами попередніх інстанцій відмовлено в позові в цій частині з тих підстав, що не було встановлено факту затримки розрахунку з позивачем на вищевказаний період.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Так, оскільки ОСОБА_2, з огляду на скасування судом касаційної інстанції наказу про його звільнення, не вважається таким, що припинив трудові відносини з відповідачем, то до виниклих правовідносин не застосовуються положення статтей 116, 117 КЗпП України, які передбачають можливість стягнення середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні працівника.

Оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено вини власника у виплаті авансу позивачеві поза межами строків встановлених статтею 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни формулювання звільнення на частину третю статті 38 КЗпП України, зобов'язавши ТОВ «Нива 2008» внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_2

Судові рішення в цій частині є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 410 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2018 року в частині відмови в позові ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива 2008» про скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати.

Визнати незаконним і скасувати наказ № 142 від 02 серпня 2017 року директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нива 2008» про звільнення з роботи ОСОБА_2 на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива 2008» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні відмовити.

У решті судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції судові рішення в скасованій частині рішення втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст