Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.01.2019 року у справі №522/9054/17

Постанова

Іменем України

06 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 522/9054/17

провадження № 61-616св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси в складі судді Кравчук Т. С. від 12 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області в складі колегії суддів:

Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Калараша А. А. від 04 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення аліментів з моменту пред'явлення до суду і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, посилаючись на ті обставини, що від шлюбу з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4, який є студентом Одеського національного політехнічного Університету денної форми навчання та потребує додаткових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 18 травня 2017 року та до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу синові у розмірі, визначеному позивачем, вважаючи цей розмір обґрунтованим, достатнім, та таким, що відповідає потребам повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду зазначив про те, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Узагальнені доводи касаційних скарг

У січні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення мають бути скасовані з направленням справи на новий розгляд на підставі пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України у зв'язку, із тим, що ОСОБА_2 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Також судом першої інстанції неправильно застосовані норм матеріального права, а саме положення стате 181-183,198-201 СК України.

У січні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення мають бути скасовані з направленням справи на новий розгляд на підставі пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України у зв'язку, із тим, що ОСОБА_3 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Оскаржувані судові рішення порушують права її дітей (насамперед дитини з інвалідністю), оскільки судовими рішеннями без жодного обґрунтування визначено розмір аліментів на утримання повнолітнього хлопця у розмірі ј частини доходів його батька, у той час як на її дитини з інвалідністю, яка не може себе самостійно обслуговувати - у розмірі 1/8 частини доходів.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і витребувано цивільну справу № 522/9054/17 з Приморського районного суду м. Одеси.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 5 частини 1 статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно із частиною 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого частиною 2 статті 223 ЦПК України строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Направлені судом повістки на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулись у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а відтак справа в суді першої інстанції 12 лютого 2018 року була розглянута за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи відповідно до статей 128, 129, 130 ЦПК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), зазначене не є належним повідомленням про дату судового засідання.

Доказів використання судом першої інстанції інших засобів зв'язку для поінформування відповідача матеріали справи не містять.

Залишаючи рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2018 року без змін, за наслідками перегляду справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, апеляційний суд не надав належної оцінки доводам заявників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо не належного повідомлення заявників про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що в силу вимог пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Із матеріалів справи також вбачається, що справа в суді апеляційної інстанції 04 грудня 2018 року була розглянута за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи відповідно до статей 128, 129, 130 ЦПК України, відповідно й судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У зв'язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Частиною 4 статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 5 частин 1 та 4 статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун