Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №441/173/17

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 441/173/17-ц

провадження № 61-41121св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), КратаВ. І., КурилоВ.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11 травня 2017 року у складі судді Яворської Н. І. та постанову апеляційного суду Львівської області від 04 червня 2018 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до умов договорів дарування від 08 жовтня 2015 року її батько ОСОБА_5 подарував їй житловий будинок та присадибну земельну ділянку на АДРЕСА_1, які були спільною сумісною власністю подружжя її батьків.

У червні 2016 року її брат ОСОБА_4 подав до суду позов до неї, ОСОБА_5 і державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області про визнання недійсними зазначених договорів дарування нерухомого майна, який рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 30 січня 2017 року задоволений частково. Вказані правочини визнані недійсними в частині дарування ? частки будинку і земельної ділянки.

Посилаючись на те, що на момент смерті матері у неї не було потреби у зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття в порядку спадкування цих частин будинку та земельної ділянки, оскільки вона була їх власником, просила позов задовольнити.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 11 травня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Львівської області 04 червня 2018 року, позов ОСОБА_3 задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном два місяці.

Суди зробили висновок про те, що ОСОБА_3 пропустила шестимісячний строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті її матері з поважних причин.

До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що відсутність необхідності у зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не є поважною причиною пропуску строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України, оскільки це не свідчить про існування непереборних обставин та істотних труднощів для своєчасного подання такої заяви.

Від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7

За життя вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, під час якого народилися діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Житловий будинок і земельна ділянка на АДРЕСА_1 були спільним сумісним указаного подружжя, право власності на яке було зареєстровано на ім'я ОСОБА_5

Спадкова справа після її смерті не заводилась, оскільки ніхто зі спадкоємців із відповідними заявами до нотаріуса не звертався.

08 жовтня 2015 року ОСОБА_5 подарував дочці ОСОБА_3 вищезазначені житловий будинок і земельну ділянку.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 30 січня 2017 року у справі № 441/821/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, третя особа - Городоцька державна нотаріальна контора, про визнання недійсними договорів дарування та зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили, визнано недійсними договори дарування вказаних житлового будинку та земельної ділянки в частині 1/4 частки, належних за життя ОСОБА_7

Позивач, вважаючи, що у неї не було необхідності у зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини вона набула право власності на зазначені будинок і земельну ділянку, подала до суду даний позов.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності поважних причин, які перешкоджали ОСОБА_3 своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду та зазначив, що до моменту визнання за вказаним рішенням суду від 30 січня 2017 року укладених на користь позивача договорів дарування нерухомого майна частково недійсними спадкове майно належало їй на праві власності, у зв'язку з чим вона з об'єктивних причин у строк, визначений статтею 1270 ЦК України, не звернулася до нотаріальної контори.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення та постанова судів попередніх інстанцій не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12.

Сам по собі факт укладення 08 жовтня 2015 року (тобто у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини) договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки між ОСОБА_3 і її батьком ОСОБА_5 не свідчить про існування об'єктивних, непереборних та істотних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Ураховуючи те, що під час розгляду даної справи суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, що потягло ухвалення незаконних рішень, оскаржувані рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11 травня 2017 року та постанова апеляційного суду Львівської області від 04 червня 2018 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Керуючись статтями 400, 412, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 04 червня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. І. Крат В. П. Курило