Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №361/2698/17

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 361/2698/17

провадження № 61-29192св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Кранобудівна фірма «Стріла»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла» на ухвалу Апеляційного суду Київської області у складі судді Матвієнко Ю. О. від 12 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла» (далі - ПрАТ «КФ «Стріла»), в якому просив зобов`язати ПрАТ «КФ «Стріла» здійснити перерахунок заробітної плати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в ІІ, ІІІ зоні небезпечності (в зоні відчуження Чорнобильської АЕС) в м. Чорнобиль, с. Копачі за період з 10 по 28 травня 1986 року та 31 травня 1986 року (кратність 4,5, годинна тарифна ставка 1,3 крб.) із включенням до неї оплати праці у вихідні дні (11, 18, 25 травня 1986 року) у сумі 280,80 крб., одноразової винагороди у розмірі 1000 крб., заробітної плати в сумі 936,00 крб. та надати довідку для пред`явлення в Пенсійний фонд.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПрАТ «КФ «Стріла» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та включити у довідку про заробітну плату за роботу в ІІ, ІІІ зоні небезпечності (в зоні відчуження Чорнобильської АЕС) в м. Чорнобиль, с. Копачі за період з 10 по 28 травня 1986 року та 31 травня 1986 року (кратність 4,5, годинна тарифна ставка 1,3 крб.) із включенням до неї оплати праці у вихідні дні (11,18,25 травня 1986 року) в сумі 280,80 крб., одноразової винагороди в розмірі 1000 крб., заробітної плати в сумі 936,00 крб. та надати довідку для пред`явлення в Пенсійний фонд.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на оплату праці за роботу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження в м. Чорнобиль в період з 10 по 28 травня 1986 року та 31 травня 1986 року за підвищеними до 100 % тарифними ставками і посадовими окладами, а відповідач неправомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку його заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС та видачі відповідної довідки.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «КФ «Стріла» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - для сплати судового збору.

Залишаючи апеляційну скаргу ПрАТ «КФ «Стріла» без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року ПрАТ «КФ «Стріла» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, зобов`язуючи ПрАТ «КФ «Стріла» сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги, позбавив останнього конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 червня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

Обставини, які вбачаються із досліджених апеляційним судом матеріалів справи щодо руху справи у суді апеляційної інстанції

У справі, що переглядається установлено, що 25 липня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_1

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПрАТ «КФ «Стріла» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції.

За подання апеляційної скарги ПрАТ «КФ «Стріла» не сплатило судовий збір.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 27 ЦПК України 2004 року особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 295 ЦПК України 2004 року.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час пред`явлення позовної заяви) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі апеляційної скарги), розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу ПрАТ «КФ «Стріла» та надаючи йому строк для усунення зазначених недоліків, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що заявник не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

При цьому відповідач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про судовий збір», а тому мав сплатити судовий збір на загальних підставах.

З огляду на це, безпідставними є доводи касаційної інстанції про те, що апеляційний суд допустив порушення його процесуальних прав та помилково залишив апеляційну скаргу без руху.

Крім того, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 12 вересня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «КФ «Стріла» визнано неподаною та повернуто заявнику, однак останній не оскаржує вказане судове рішення в касаційному порядку.

При цьому, слід зазначити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (стаття 121 ЦПК України 2004 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області. від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Кривцова Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник