Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.01.2019 року у справі №588/1094/18

Постанова

Іменем України

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 588/1094/18

провадження № 61-209св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., КратаВ. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна»,

третя особа - ОСОБА_5,

представник відповідача - Савчук ВалеріяІгорівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року у складі судді Щербаченко М. В. та постанову апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» (далі - ПрАТ «Монделіс Україна»; товариство), третя особа - ОСОБА_5, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовував тим, що з 2012 року він працював оператором пакувальних автоматів у ПрАТ «Монделіс Україна», а наказом товариства від 11 серпня 2017 року був звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року у справі № 588/926/17, залишеним без змін постановою апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2018 року, вказане звільнення визнано незаконним і його було поновлено на роботі.

Відповідач оскаржив зазначені рішення у касаційному порядку.

На підставі ухвали Верховного Суду від 12 березня 2018 року, якою було зупинене виконання рішення суду першої інстанції, ПрАТ «Монделіс Україна» 26 березня 2018 року видало наказ про відсторонення його від роботи до закінчення касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій щодо поновлення його на роботі.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року (провадження № 61-9476св18) рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі залишені без змін.

Про зазначене рішення суду касаційної інстанції він дізнався 29 травня 2018 року, після чого в той же день звернувся до відповідача з письмовою заявою про скасування наказу про відсторонення його від роботи, допуск до роботи та забезпечення необхідними для роботи речами.

04 червня 2018 року він прибув на роботу, де його повідомили про те, що 29 травня 2018 року відповідач видав наказ № 88, згідно з яким він повинен був приступити до роботи ще з 01 червня 2018 року.

Наказом товариства від 04 червня 2018 року № 95 його відсторонено від роботи на час службового розслідування причин його прогулу за період із 30 травня 2018 року до 04 червня 2018 року.

У подальшому наказом від 29 червня 2018 року № 149 його звільнено з роботи за прогул без поважних причин.

Вважав таке звільнення незаконним, оскільки він не був ознайомлений з наказом від 29 травня 2018 року щодо обов'язку пройти медогляд у період із 30 до 31 травня 2018 року та приступити до роботи з 01 червня 2018 року, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з графіком розстановки працівників на виробничих лініях.

Крім того, 11 червня 2018 року первинна профспілкова організація «Свободу праці» ПрАТ «Монделіс Україна» надала обґрунтовану відмову на звільнення його з роботи, що було проігноровано відповідачем.

Товариство прийняло рішення про звільнення його з роботи без попередньої згоди Всеукраїнського об'єднання професійних спілок «Демократичні профспілки України», до складу якого входить профспілка, керівником якої він є (первинна профспілкова організація «Свободу праці» ПрАТ «Монделіс Україна»).

У зв'язку з наведеним ОСОБА_4 просив поновити його на роботі оператором пакувальних автоматів ПрАТ «Монделіс Україна», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу (з урахуванням середньоденної заробітної плати 54 грн 40 коп. та застосуванням відкоригованого коефіцієнту підвищення погодинного тарифу для операторів із квітня 2018 року) та грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді оператора пакувальних автоматів бісквітної секції ПрАТ «Монделіс Україна».

Стягнуто з ПрАТ «Монделіс Україна» на користь ОСОБА_4 31 007 грн 48 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів при виплаті.

Стягнуто з ПрАТ «Монделіс Україна» на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні решти позову ОСОБА_4 відмовлено.

Допущене негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Суди зробили висновки про те, що звільнення ОСОБА_4 у зв'язку з прогулом є незаконним, оскільки його відсутність на роботі в період із 29 травня 2018 року до 04 червня 2018 року була зумовлена поважними на те причинами, а саме: він був ознайомлений з наказом відповідача від 29 травня 2018 року № 88, яким скасовано наказ про відсторонення його від роботи, видано направлення на проходження попереднього профілактичного медичного огляду в період 30?31 травня 2018 року, вирішено питання про забезпечення його спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, включено його до розстановки працівників на виробничих лініях із 01 червня 2018 року лише 04 червня 2018 року.

Товариство указаних обставин не спростувало (не надало доказів того, що до 04 червня 2018 року працівникові було відомо про вжиття роботодавцем заходів щодо його поновлення на роботі).

Короткий зміст касаційної скарги

У січні 2019 року до суду касаційної інстанції від ПрАТ «Монделіс Україна» надійшла касаційна скарга, в якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову повністю.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

На переконання заявника, суди неправильно застосували положення статей 29, 235 КЗпП України.

Зокрема, він наголошує на тому, що товариство не зобов'язане було ознайомлювати позивача з наказом від 29 травня 2018 року № 88, як про це зазначили суди в оскаржених рішеннях.

Після прийняття Верховним Судом постанови від 23 травня 2018 року у справі № 588/926/17 виконання рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року про поновлення ОСОБА_4 на роботі було автоматично поновлене, однак він прибув на роботу лише 04 червня 2018 року.

Суди належним чином не оцінили відмов профспілки та профспілкового об'єднання на звільнення позивача.

Крім того, суд першої інстанції призначив розгляд справи на 28 вересня 2018 року, незважаючи на заперечення представників товариства щодо вибору саме цієї дати. Суд не навів мотивів відхилення наведених причин неможливості уповноважених осіб відповідача бути присутніми у судовому засіданні в указаний день.

Короткий зміст відзиву

Від ОСОБА_4 надійшов відзив, у якому він просить залишити касаційну скаргу ПрАТ «Монделіс Україна» без задоволення, оскільки оскаржені судові рішення є законними та обґрунтованими.

Обставини справи

Суди встановили, що з 10 вересня 2012 року ОСОБА_4 працював у ПрАТ «Монделіс Україна» на посаді оператора пакувальних автоматів бісквітної категорії.

Наказом товариства від 11 серпня 2017 року № 180 позивача було звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року, зміненим постановою апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2018 року, у справі № 588/926/17 визнано незаконним звільнення ОСОБА_4 з роботи і поновлено його на посаді оператора пакувальних автоматів бісквітної секції ПрАТ «Монделіс Україна», стягнуто з останнього 20 992 грн 62 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На виконання вказаного рішення суду наказом відповідача від 15 листопада 2017 року № 186 позивача поновлено на роботі, відсторонено від виконання трудових обов'язків із 15 листопада 2017 року зі збереженням заробітної плати відповідно до встановленого тарифу.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищезазначеній справі, зупинено виконання рішення Тростянецького районного суду від 15 листопада 2017 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Наказом від 26 березня 2018 року № 51 відповідач зупинив дію наказу від 15 листопада 2017 року № 186 про поновлення позивача на посаді оператора пакувальних автоматів і його відсторонення від роботи зі збереженням середньої заробітної плати до закінчення касаційного перегляду судових рішень у справі № 588/926/17.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року (провадження № 61-9476св18) судові рішення у вказаній справі залишено без змін.

29 травня 2018 року позивач подав до товариства заяву, в якій просив видати наказ про скасування наказу від 26 березня 2018 року № 51, провести повний розрахунок заборгованості за час вимушеного прогулу і виплату різниці між скорегованою сумою середнього заробітку та фактично виплаченою, надати розрахунковий лист, направити його на проходження медичного огляду, забезпечити перепусткою, формою тощо.

Того ж дня, 29 травня 2018 року, відповідач видав наказ № 88, яким скасував наказ від 26 березня 2018 року № 51, вирішив провести із ОСОБА_4 повний розрахунок за час вимушеного прогулу, видати направлення на проходження попереднього профілактичного медичного огляду у період із 30 до 31 травня 2018 року, забезпечити його спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до норм, встановлених колективним договором, а також включити його до розстановки працівників на виробничих лініях, починаючи з 01 червня 2018 року.

Відповідно до графіків розстановки працівників на виробничих лініях на період із 28 травня 2018 року до 03 червня 2018 року та з 04 червня 2018 року до 10 червня 2018 року «Бісквітне виробництво. ЛініяБарні» ОСОБА_4 повинен був працювати з 08:00 год. 01 червня 2018 року та 02 червня 2018 року, а також 04-06 червня 2018 року.

У зазначений час працівник не прибув на роботу, оскільки наказом від 29 травня 2018 року він був ознайомлений лише 04 червня 2018 року.

У цей же день, 04 червня 2018 року, відповідач видав наказ № 95, яким створив комісію для проведення перевірки обставин відсутності на роботі оператора пакувальних автоматів ОСОБА_4 Крім того, його було відсторонено від виконання трудових обов'язків.

06 червня 2018 року ПрАТ «Монделіс Україна» звернулось до первинної профспілки «Свободу праці» та Всеукраїнського профспілкового об'єднання «Демократичні профспілки України», членом яких є позивач, з поданням про надання згоди на його звільнення з роботи у зв'язку з прогулом (відсутністю на роботі у період із 30 травня до 11:00 год. 04 червня 2018 року) без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Первинна профспілка «Свободу праці» ПрАТ «Монделіс Україна» повідомила товариство про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 з посади оператора пакувальних автоматів.

За результатами службової перевірки комісією був складений заключний акт від 27 червня 2018 року, яким було рекомендовано керівнику ПрАТ «Монделіс Україна» накласти на ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення у зв'язку з прогулом (відсутністю позивача на роботі у період із 30 травня до 11:00 год. 04 червня 2018 року без поважних причин).

Наказом товариства від 29 червня 2018 року № 149 позивача звільнено з посади оператора пакувальних автоматів із 29 червня 2018 року за вчинення прогулу без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно із частинами першою та другою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Установивши, що відповідач лише 04 червня 2018 рокуознайомив позивача зі змістом наказу від 29 травня 2018 року № 88, яким, зокрема, було видано направлення на проходження попереднього профілактичного медичного огляду, вирішено питання про забезпечення його спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, включено його до розстановки працівників на виробничих лініях із 01 червня 2018 року, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтовані висновки про те, що звільнення працівника у зв'язку з відсутністю на робочому місці за наявності поважних причин (період із 30 травня до 04 червня 2018 року) було незаконним, що є підставою для поновлення на роботі зі сплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошової компенсації моральної шкоди.

Колегія відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши справу без участі представників ПрАТ «Монделіс України», які просили відкласти розгляд справи, оскільки місцевий суд визнав неповажними причини неявки цих представників відповідача (перебування у відрядженні та відпустці), що узгоджується з положенням пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України.

Аргументи заявника про неналежне дослідження судами відмови профспілки щодо надання згоди на звільнення позивача зводяться до оцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги були предметом дослідження апеляційного суду, який виклав детальні мотиви їх відхилення, та на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, висновків судів не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. І. Журавель Н. О. Антоненко В. І. Крат