Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №339/99/17

Постанова

Іменем України

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 339/99/17

провадження № 61-16932св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Бойчука І. В., Проскурніцького П. І.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У березні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради (далі - УПСЗН Болехівської міської ради, управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування неправомірно виплаченої допомоги.

Позов обґрунтовувало тим, що відповідач при зверненні до УПСЗН Болехівської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, приховала інформацію про те, що її чоловік є власником 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з цим, управління просило стягнути з відповідача надміру виплачену допомогу у розмірі 33 521,70 грн.

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_1 отриманих грошових коштів, які є соціальною допомогою. Водночас, відповідач надала докази, які виключають зловживання та підтверджують, що їй не було відомо, що члени її сім'ї мають у власності житлове приміщення.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року скасовано. Позов УПСЗН Болехівської міської ради до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 33 521,70 грн неправомірно виплаченої допомоги. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету 640 грн судового збору.

Апеляційний суд виходив з того, що надання достовірної інформації про наявність у будь-кого із членів сім'ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, є обов'язком уповноваженого представника сім'ї, який звернувся за призначенням грошової допомоги. При цьому не має значення, чи така інформація навмисно чи ненавмисно ним подана недостовірно, оскільки відповідач перед зверненням до управління з заявою про призначення зазначеної допомоги, зобов'язана була отримати у членів своєї сім'ї та в родичів її чоловіка інформацію про те, чи немає у них у власності житлового приміщення, та хто є власником квартири, в якій вони зареєстровані.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просила скасувати рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року та залишити в силі рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що на день звернення про отримання грошової допомоги вона не знала, що її чоловіку на праві власності належить 1/3 частки квартири, а управління належним чином не перевірило достовірність поданих нею документів, тобто проявило бездіяльність, у зв'язку з чим, надмірно сплачена допомога не підлягає відшкодуванню.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі. Зупинено виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року до закінчення касаційного розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судами встановлено, що відповідно до заяви від 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначена щомісячна адресна допомога, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а. с.6).

У заяві відповідач зазначила, що у будь-кого з членів її сім'ї немає у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

30 червня 2015 року та 15 березня 2016 року відповідач зверталася до УПСЗН Болехівської міської ради із заявами про продовження їй та членам її сім'ї довідки про взяття на облік та адресної допомоги переміщеним (а. с.9,11).

При цьому відповідач вказувала, що у складі її сім'ї та за місцем тимчасового проживання зміни відсутні.

У липні 2016 року позивачу стало відомо, що у чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 є у власності 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що головним державним соціальним інспектором Поясник Н. складений акт від 29 липня 2016 року (а. с.16).

Зазначене підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29 липня 2016 року (а. с. 15).

При поданні заяви до УПСЗН Болехівської міської ради про призначення допомоги, а також при повторних зверненнях за отриманням допомоги, ОСОБА_1 не повідомила управління, що її чоловік ОСОБА_2 є власником 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням управління від 10 серпня 2016 року ОСОБА_1 виплату щомісячної адресної допомоги припинено (а. с.17).

Листами від 23 серпня та 10 листопада 2016 року відповідачу в письмовій формі повідомлено про те, що їй неправомірно виплачено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та запропоновано добровільно повернути кошти на рахунок управління (а. с.18,19).

Згідно з розрахунком надмірно виплачених коштів, які підлягають відшкодуванню відповідачем, загальна сума переплати станом на 23 березня 2017 року становить 33 521,70 грн (а. с.20).

Згідно з пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується до місяця зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Пунктом 5 Порядку визначено, що для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У заяві уповноважений представник сім'ї зазначає, зокрема, наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Пунктом 6 Порядку визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Відповідно до пункту 10 Порядку уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Згідно з пунктом 11 Порядку уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Тобто наведеним пунктом Порядку передбачений обов'язок відповідача повідомити уповноважений орган про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги та обов'язок повернути грошову допомогу внаслідок подання документів з недостовірними відомостями добровільно або в судовому порядку.

Якщо особа при призначені допомоги повідомила недостовірні відомості про наявність у будь-кого із членів сім'ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, то виплачена грошова допомога підлягає поверненню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд правильно виходив з того, що на час звернення з заявами для призначення адресної допомоги, ОСОБА_2, чоловікові ОСОБА_1, на праві власності належало 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 і цей населений пункт не розташований на тимчасово непідконтрольній Україні території. Проте ОСОБА_1 не повідомила УПСЗН Болехівської міської ради про цю обставину, а тому виплачені їй суми грошової допомоги підлягають поверненню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи. Проте згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 серпня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року до закінчення касаційного розгляду. Оскільки касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року підлягає поновленню.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419, частиною 3 статті 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний