Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №750/3066/19

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 750/3066/19

провадження № 61-19237св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,

третя особа- Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2019 року у складі судді Карапути Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової Г. П., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протоколу недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що з 02 грудня 1991 року він проходив військову службу у Збройних Силах України.

Із 26 квітня 2006 року він перебуває на квартирному обліку зі складом сім`ї 1(одна) особа на загальній черзі.

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 20 вересня 2018 року звільнений у запас за підпунктом «к» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». На момент звільнення з військової служби вислуга років становила 26 років 3 місяці. Після звільнення з військової служби перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, є пенсіонером Міністерства оборони України. Проте після звільнення з військової служби рішенням житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату був незаконно знятий з квартирного обліку всупереч нормам чинного законодавства.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним протокол засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату від 01 жовтня 2018 року № 15 у частині зняття з квартирного обліку старшини ОСОБА_1 та зобов`язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки поновити старшину ОСОБА_1 на квартирному обліку при Чернігівському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано пункт 2 протоколу засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату від 01 жовтня 2018 року № 15 у частині зняття з квартирного обліку старшини ОСОБА_1 Зобов`язано Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки поновити старшину ОСОБА_1 на квартирному обліку при Чернігівському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі пункту 2.18 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737, передбачено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу). Звільнення з військової служби позивача за вислугою років на військовій службі більше 20 років дає підстави для скасування пункту 2 протоколу засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату від 01 жовтня 2018 року № 15 у частині зняття з квартирного обліку старшини ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 на момент звільнення з військової служби мав вислугу років у Збройних Силах України понад 20 років, вийшов на пенсію за вислугою років, є пенсіонером Міністерства оборони України та під час проходження служби не забезпечувався постійним житлом, то пункт 2 протоколу засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату від 01 жовтня 2018 року № 15 у частині зняття з квартирного обліку старшини ОСОБА_1 є незаконним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 2.16 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення. Позивач був звільнений з військової служби з підстави, яка не зазначена у абзаці першому пункті 2.16 Інструкції зазначеної вище.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 02 грудня 1991 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України (а.с. 8).

З 26 квітня 2006 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку зі складом сім`ї 1 (одна) особа на загальній черзі.

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 13-РС (по особовому складу) від 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений у запас за підпунктом «к» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 25 вересня 2018 року № 226 ОСОБА_1 виключений зі списків частини. На момент звільнення з військової служби вислуга років ОСОБА_1 становила: 26 років 3 місяці 26 днів, пільгова - 03 роки 11 місяців 12 днів. Постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України ОСОБА_1 не забезпечений (а.с. 7).

Рішенням житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату (пункту 2 протоколу засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату від 01 жовтня 2018 року № 15) старшину ОСОБА_1 , який перебував на квартирному обліку зі складом сім`ї одна особа на загальній черзі з 26 квітня 2006 року, знято з квартирного обліку при Чернігівському обласному військовому комісаріаті відповідно до пункту 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, у зв`язку зі звільненням як такого, що проходив військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження контракту, та не висловив бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду (а.с. 6).

Чернігівський обласний військовий комісаріат з 28 грудня 2018 року переформовано в Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

ОСОБА_1 проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28 червня 2019 року № 850 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугою років, є пенсіонером (а.с. 52).

Станом на 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 не набув права власності на будь-яке житлове приміщення, а тому є особою, що потребує поліпшення житлових умов.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Відповідно до пункту 24 цього Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені і в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов`язується із тим, з яких саме підстав, зазначених у пункті 62 Положення та частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.

Установлено, що ОСОБА_1 звільнений із військової служби у запас за підпунктом «к» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Вислуга років ОСОБА_1 у Збройних Силах України становить: 26 років 3 місяці 26 дні.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.17 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, наведені норми Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас на підставі підпункту «к» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з закінченням строку дії контракту та наявністю в нього 26 років 3 місяці 26 днів вислуги.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц (провадження № 14-169цс18).

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування пункту 2 протоколу засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату від 01 жовтня 2018 року № 15 в частині зняття з квартирного обліку старшини ОСОБА_1 та зобов`язання Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та поновлення старшини ОСОБА_1 на квартирному обліку при Чернігівському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Доводи касаційної скарги з посиланням на абзац перший пункт 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями є необґрунтованими, оскільки частина дев`ята статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункт 30 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, пункт 2.18 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень забезпечують право ОСОБА_1 перебувати на квартирному обліку за місцем звільнення з військової служби.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк