Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.10.2018 року у справі №707/1021/17

Постанова

Іменем України

28вересня 2020 року

м. Київ

справа № 707/1021/17

провадження № 61-44812св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Черкаська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я", державний реєстратор виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області Лук'янова Наталія Валентинівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року в складі судді Морозова В. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації (далі - Черкаська РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" (далі - ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я"), державного реєстратора виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області Лук'янової Н. В. (далі - державний реєстратор) про визнання незаконним правового акта органу державної влади, визнання недійсним правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він на підставі розпорядження Черкаської РДА від 09 вересня 2016 року № 266 замовив у Державному підприємстві "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Розроблену технічну документацію разом з копією в електронному вигляді він подав до державного кадастрового реєстратора для перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства та проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Після перевірки технічної документації державний кадастровий реєстратор зареєстрував земельну ділянку, присвоївши їй кадастровий номер 712498100:01:004:0518, та видав витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19 жовтня 2016 року з одночасним проставленням штампа-відмітки на титульній сторінці технічної документації.

Черкаська РДА, розглянувши заяву ОСОБА_2 від 31 жовтня 2016 року, відмовила у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) площею 12,0 га з передачею йому нерозподілених (невитребуваних) земельних паїв в оренду терміном на 5 років (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області (далі - Білозірська сільська рада).

Підставою для відмови стало те, що вказана земельна ділянка згідно з розпорядженням Черкаської РДА від 22 листопада 2016 року № 356 "Про затвердження технічної документації із землеустрою" уже перебуває в оренді у ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" терміном на 7 років з правом пролонгації для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 листопада 2016 року на підставі розпорядження Черкаської РДА від 22 листопада 2016 року № 356 між Черкаською РДА і ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" укладено договір оренди землі, яким товариству передано в оренду земельну ділянку площею 12,0 га з кадастровим номером 712498100:01:004:0518 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту). Рішенням державного реєстратора від 21 грудня 2016 року № 33058552 за ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки.

Позивач вважав це розпорядження незаконним, оскільки ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" на спірну земельну ділянку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі не розробляло.

Позивач зазначав, що технічна документація із землеустрою, яку подано ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" до Черкаської РДА та виконано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3), не повною мірою відповідає вимогам законодавства. ФОП ОСОБА_3 є сертифікованим інженером-землевпорядником, а не сертифікованим інженером-геодезистом, що не дає йому законних підстав використовувати апаратуру супутникових радіонавігаційних систем, якими він проводив польові топографо-геодезичні роботи. Проте ФОП ОСОБА_3 складав каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки, складав кадастровий план земельної ділянки та встановлення межі земельної ділянки, які є складовою частиною технічної документації із землеустрою, яка виготовлена на замовлення ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я".

Крім того, позивач наголошував, що ФОП ОСОБА_3 не володіє засобами обчислювальної та інформаційної техніки, технічними засобами супутникових радіонавігаційних систем для виконання геодезичних та інших робіт при здійсненні землеустрою, що не відповідає вимогам до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою.

З урахуванням заяв про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог ОСОБА_2 просив суд:

визнати незаконним розпорядження Черкаської РДА від 22 листопада 2016 року № 356 "Про затвердження технічної документації із землеустрою";

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 12,0 га з кадастровим номером 712498100:01:004:0518, укладений між Черкаською РДА і ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я";

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33058552 від 21 грудня 2016 року, прийняте державним реєстратором;

зобов'язати ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" повернути Черкаській РДА земельну ділянку площею 12,0 га, кадастровий номер 712498100:01:004:0518.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що технічну документацію, яка була розроблена ФОП ОСОБА_3 на замовлення ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" та яку було затверджено розпорядженням Черкаської РДА від 22 листопада 2016 року № 356, виготовлено уповноваженою особою, яка є сертифікованим інженером-землевпорядником та має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 012380 від 29 грудня 2014 року. Доказів того, що ця технічна документація виготовлена ФОП ОСОБА_3 з порушенням норм чинного законодавства позивач суду не надав.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У вересні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій встановивши, що ФОП ОСОБА_3 має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 012380 від 29 грудня 2014 року, не взяли до уваги, що для виконання топографо-геодезичних робіт, обробки результатів вимірювань з використанням засобів супутникових радіонавігаційних систем не достатньо бути лише сертифікованим інженером-землевпорядником.

ФОП ОСОБА_3, який виготовив документацію із землеустрою з використанням засобів супутникових радіонавігаційних систем, не мав спеціальних приладів у власності та/або у користуванні, не мав права їх застосовувати, використовувати результати відповідних вимірювань та складати звіт, що є складовою технічної документації із землеустрою, оскільки він не є сертифікованим інженером-геодезистом.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що технічна документація із землеустрою, яка була надана ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" для затвердження до Черкаської РДА, не відповідала вимогам законодавства.

Позивач також посилається на те, що суд першої інстанції для з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи та для яких необхідні спеціальні знання в інших сферах, ніж право, не призначив за власною ініціативою відповідної експертизи.

На думку позивача, державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я", яка проведена державним реєстратором 21 грудня 2016 року, підлягає скасуванню, оскільки наявні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну

У листопаді 2018 року на адресу суду від ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_2

ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Крім того, вказаною ухвалою зупинено дію рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року та постанови Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.

Суди встановили, що відповідно до розпорядження Черкаської РДА від 09 вересня 2016 року № 266 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо передання нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, паїв загальною площею 12,0 га в оренду терміном на 5 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту).

Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:004:0518 площею 12,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білозірської сільської ради, проведено 19 жовтня 2016 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 31 жовтня 2016 року він просив Черкаську РДА затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 12,0 га з переданням нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) в оренду на 5 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Білозірської сільської ради.

ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" звернулося з клопотанням до Черкаської РДА, яке було зареєстровано 18 листопада 2016 року, про затвердження технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 12,0 га для передання в оренду ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" нерозподілених земельних ділянок (паїв) терміном на 7 років (до моменту настання реєстрації їх власниками права власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Білозірської сільської ради, та про укладення договору оренди відповідної земельної ділянки.

Розпорядженням Черкаської РДА від 22 листопада 2016 року № 356 ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 12,0 га, кадастровий номер undefined, з числа нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) в оренду терміном на 7 років (до моменту настання реєстрації їх власниками права власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту). Зазначену земельну ділянку передано в оренду строком на 7 років.

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 грудня 2016 року № 76463144 за ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 12,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Білозірської сільської ради на підставі договору оренди землі б/н від 30 листопада 2016 року строком на 7 років з правом пролонгації.

Відповідно до статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених статті 17 ЗК України.

Згідно з частиною 3 статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхніх територіях передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною четвертою і частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" було визначено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в оренду згідно з розпорядженням сільських, селищних, міських рад чи районних державних адміністрацій відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)".

Відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених частини 2 статті 123 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Спірна земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" відповідно до технічної документації, яку виконано ФОП ОСОБА_3 на замовлення цього товариства.

В касаційній скарзі позивач зазначає, що суди не надали оцінки технічній документації на спірну земельну ділянку та помилково вважали, що така документація виготовлена без порушень законодавства, оскільки вона виконана неналежною особою.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно зі статті 1 Закону України "Про землеустрій" суб'єктами землеустрою, в тому числі, є юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій.

Пунктом 1.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, передбачено, що виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Встановивши, що відповідно до державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників станом на 21 червня 2018 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво № НОМЕР_1 від 29 грудня 2014 року (рішення Кваліфікаційної комісії про видачу кваліфікаційного сертифіката від 25 грудня 2014 року № 11), суди обґрунтовано вважали, що технічна документація на спірну земельну ділянку виконана належною особою.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що матеріали польових топографо - геодезичних робіт може виготовляти лише сертифікований інженер-геодезист, який володіє засобами обчислювальної та інформаційної техніки, технічними засобами апаратури супутникових радіонавігаційних систем.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виконавець технічної документації на замовлення ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" - ФОП ОСОБА_3 є належним виконавцем, оскільки він є сертифікованим інженером-землевпорядником.

При цьому ОСОБА_2 не був позбавлений можливості доводити неналежність виконання окремих складових технічної документації на спірну земельну ділянку, в тому числі клопотати про призначення судової експертизи щодо належності виготовлення технічної документації, відповідно до якої спірну земельну ділянку було передано в оренду ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я", або відповідно до частини 1 статті 106 ЦПК України подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Проте такі дії позивач не вчинив, а обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх позовних вимог, він не довів.

Щодо аргументів про відсутність погодження меж спірної земельної ділянки із суміжними земельними ділянками суди дійшли обґрунтованого висновку, що сама по собі процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією в процесі передання в оренду земельної ділянки і спрямована на те, щоб уникнути технічних помилок.

Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передання в оренду земельних ділянок.

Разом з цим непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову в затвердженні технічної документації та переданні земельної ділянки в оренду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржені судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Оскільки дію рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року та постанови Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року було зупинено до закінчення касаційного провадження, а за результатом касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, то дію рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду необхідно поновити.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401,416,436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року та постанови Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель