Історія справи

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 756/4595/17

провадження № 61-26211св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»,

заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лімана»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року у складі судді Яценко Н. О. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року у складі суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк», банк) звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві) ОСОБА_4, в якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 по виконавчому провадженню при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03 березня 2017 року та скасувати вказану постанову.

Скаргу мотивовано тим, що за заявою ПАТ «Родовід Банк» відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з ТОВ «Фірма Лімана» і ОСОБА_5 коштів.

20 березня 2017 року скаржник отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 03 березня 2017 року з тих підстав, що не виявлено майно боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Заявник вважає, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 по виконавчому провадженню було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме - не здійснені усі необхідні дії, які передбачені вказаним законом, що призвело до порушення прав ПАТ «Родовід Банк».

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем здійснено необхідні виконавчі дії та встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке інше майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, а відтак судом не вбачається порушення державним виконавцем будь-яких прав скаржника.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» відхилено. Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що державним виконавцем в ході виконавчого провадження вчинено всі дії щодо розшуку майна боржника, передбачені Законом України «Про виконавче провадження&quви;». Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити скаргу.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій надано оцінку лише тим заходам, які були здійсненні державним виконавцем та відомості про які містилися у матеріалах виконавчого провадження, але не надано належної оцінки тим обставинам, що державним виконавцем при примусовому виконанні вищевказаного виконавчого листа були вжиті не всі заходи, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції в ухвалі встановив факти, які не мали відношення до предмету оскарження ПАТ «РОДОВІД БАНК», а саме, що повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. Предметом оскарження не було обмеження права банку на повторне пред'явлення виконавчих листів на виконання.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було порушено вимоги статей 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснені усі необхідні дії, які передбачені вказаним законом, не було вжито належних заходів по розшуку майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до Головного управління статистики відповідної області про надання інформації щодо реєстрації боржника, як засновника будь-якої установи, підприємства, організації, до відповідного Відділу архітектури щодо виявлення майна боржника (павільйонів, кіосків), безпосередньо до самого боржника про наявність майна чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість), до банківських та фінансових установ про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, до Державної авіаційної служби України про наявність зареєстрованих за боржником цивільних повітряних суден, не здійснено подання щодо обмеження керівника боржника - юридичної особи за межі України, а також не вчинено інших дій, передбачених законодавством.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд не дослідив матеріали виконавчого провадження в повному обсязі, не визначено характером спірних правовідносин та правові норми, які підлягають застосуванню.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на вищевказані судові рішення. Справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Інші учасники судового процесу не скористалася своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо її вимог і змісту до Верховного Суду не направила.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2009 року задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Фірма Лімана» про стягнення заборгованості.

17 липня 2009 року на підставі значеного рішення ПАТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист №2-736/09, за яким 09 серпня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження.

9 вересня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про привід керівника ТОВ «Фірма Лімана» через органи внутрішніх справ до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві.

ПАТ АБ «Укргазбанк» листом від 5 жовтня 2016 року повідомив державного виконавця про відсутність коштів на рахунку ТОВ «Фірма Лімана».

В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем 9 грудня 2016 року встановлено, що за юридичною адресою в м. Києві по вул. Кіквідзе, 13 ТОВ «Фірма Лімана» не розшукано.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 від 3 березня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу з тих підстав, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке інше майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, на підставі повного встановлення фактичних обставин та належної оцінки зібраних у справі доказів дійшов обґрунтованого висновку, що державним виконавцем здійснено усі необхідні виконавчі дії та встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке інше майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, що, відповідно до вказаної норм закону є підставою для повернення виконавчого документу стягувану.

Доводи касаційної скарги щодо не вчинення державним виконавцем усіх передбачених законом виконавчих дій спростовуються дослідженими судами при розгляді справи доказами, з яких вбачається, що в ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем направлено вимогу про надання інформації стосовно майна боржника ТОВ «Фірма Лімана» до регіонального сервісного центру МВС у м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку м. Києва, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Головного управління Держпраці у Київській області. Також в матеріалах виконавчого провадження наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ «Фірма Лімана», відповідно до якої у ТОВ «Фірма Лімана» відсутнє будь-яке нерухоме майно на праві власності.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд про відмову у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, а також до незгоди з мотивами, з яких суд виходив відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська