Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.02.2018 року у справі №127/16491/17
Ухвала ККС ВП від 15.01.2018 року у справі №127/16491/17

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 127/1649/17

провадження № 61- 40 св 18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Карпенко С.О., Стрільчука В.А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни,

відповідач - Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» Славкіної МариниАнатоліївни, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року, у складі судді Антонюка В. В., та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року, у складі суддів: Медяного В. М., Матківської М. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» СлавкіноїМ. А. (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, у якому з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог просило зобов'язати відповідача вчинити дії щодо вилучення запису про обтяження рухомого майна банку з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зареєстрованого 20 жовтня 2014 року за № 14591263.

Позовна заява мотивована тим, що прийнявши постанову про закінчення виконавчого провадження № 45016276 з примусового виконання виконавчого листа № 127/17454/14-ц, виданого 25 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з банку суми боргу, державний виконавець у порушення вимог закону не зняв арешт з майна боржника та не вилучив відповідний запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для вилучення запису про обтяження рухомого майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк» відхилено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог без змін, апеляційний суд погодився з висновками міського суду щодо відсутності правових підстав для їх задоволення.

02 січня 2018 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що наявні обтяження/арешти майна ПАТ «ВіЕйБі Банк», перешкоджають процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку та гальмують процес реалізації майна.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Станом на час розгляду справи у Верховному Суді відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що 10 жовтня 2014 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Кравчуком А. О. відкрито виконавче провадження № 45016276 про примусове виконання виконавчого листа № 127/17454/14-ц, виданого 25 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_7 заборгованості в розмірі 204 255 грн 51 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 2 930 грн 20 коп.

20 жовтня 2014 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Кравчуком А. О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 45016276, згідно якої накладено арешт на все майно ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі відділення № 85, що розташоване по вулиці Келецькій, 105 у м. Вінниці та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

Постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733/БТ ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесений до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 листопада 2014 року прийнято рішення № 123 про запровадження з 21 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 відкликано банківську ліцензію. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20 березня 2015 року про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» СлавкінуМ. О. строком до 19 березня 2016 року, в подальшому повноваження СлавкіноїМ. О. продовжено до 19 березня 2018 року.

Таким чином, дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є правомірними і відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Згідно постанови від 23 березня 2015 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Кравчуком А. О. виконавче провадження № 45016276 про примусове виконання виконавчого листа № 127/17454/14-ц, виданого 25 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_7 заборгованості, закінчено та знято арешт з майна боржника.

Постановою начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області Горобчука В. Ю. від 4 жовтня 2016 року скасовано пункт 2 вищевказаної постанови про закінчення виконавчого провадження, у якому зазначено про зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Пунктом 31 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки обтяження/арешт на майно позивача, накладене постановою державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції КравчукаА.О. від 20 жовтня 2014 року не може перешкоджати у процедурі ліквідації банку, так як воно втратило чинність з дня початку процедури ліквідації в силу вимог пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та відповідно не порушує прав і законних інтересів позивача.

При цьому, судами вірно враховано, що правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на все майно банку та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 45016276 встановлено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2016 року, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року.

За наведених обставин доводи касаційної скарги про те, що наявні обтяження/арешти майна ПАТ «ВіЕйБі Банк», перешкоджають процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку та гальмують процес реалізації майна вбачаються необґрунтованими, не дають підстав для скасування оскаржуваних рішень суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду першої та апеляційної інстанцій і не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов С. О. Карпенко В. А. Стрільчук