Постанова

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 607/1557/17

провадження № 61-17407св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року у складі судді Сливки Л. М. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Загорського О. О., Ходоровського М. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 23 грудня 2015 року ОСОБА_1, діючи умисно, по АДРЕСА_1 самовільно пошкодив 11 дерев, а саме: три дерева породи ясен, одне дерево породи слива та сім дерев породи клен, які межують з його господарством, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 153 КУпАП.

Постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від

09 липня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 153 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Розмір заподіяної державі шкоди внаслідок незаконного видалення відповідачем дерев становить 3 976,50 грн, які заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області просив стягнути з

ОСОБА_1

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року позовну заяву заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1, третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, про відшкодування шкоди повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки позивачем не доведено наявність обставин, які б свідчили про неможливість Державної екологічної інспекції у Тернопільській області самостійно звернутися до суду.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури відхилено.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

08 лютого 2017 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

12 квітня 2017 року заступником прокурора Тернопільської області подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи № 607/1557/17 надійшла до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 2 Закону України «Про прокурору» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у суді.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядуваннячи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У свою чергу частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно із Законом України «Про прокуратуру» (в редакції від 15 липня

2015 року) повноваження прокурора щодо представництва в суді звузилися, а саме: 1) прокурори повинні втручатися лише тоді, коли особи або їхні представники не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист (пункт 2 стаття 23); 2) виключається представництво держави в окремих випадках (пункт 3 стаття 23) та 3) вимагається обґрунтування підстав для такого представництва (пункт 4 стаття 23).

Враховуючи, що нову редакцію Закону України «Про прокуратуру»,яка набрала чинності 15 липня 2015 року, прийнято саме з метою наближення до міжнародних стандартів, при її застосуванні судам слід враховувати, що зазвичай Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в судовому провадженні та вирішує, наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідає принципу рівності сторін, вивчаючи кожний випадок окремо.

Листом від 04 січня 2016 року Тернопільська місцева прокуратура Тернопільської області звернулася до начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області щодо надання інформації про проведені впродовж 2015 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території міста Тернополя, Тернопільського та Зборівського районів із зазначенням їх результатів та вжитих заходів до стягнення нарахованих збитків.

Листом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від

22 січня 2016 року № 1-1/213 повідомлено, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства у сумі

3 976,50 грн, не пред?являвся.

При цьому Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області зазначено, що вона обмежена в застосуванні даного заходу стягнення збитків, оскільки не звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а кошти на сплату судового збору кошторисом установи не передбачено.

У зв?язку з цим Державна екологічна інспекція у Тернопільській області направила до Тернопільської місцевої прокуратури копії матеріалів щодо порушення природоохоронного законодавства громадянином

ОСОБА_1 для пред'явлення позову в інтересах Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до суду.

Відповідно до частини другої статті 45 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому законом. При цьому він може його здійснювати на будь-якій стадії цивільного процесу, в тому числі може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб.

Частиною першою статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу (стаття 35 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, прокурором подано позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. При цьому прокурором обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки позивачем не доведено наявність обставин, які б свідчили про неможливість Державної екологічної інспекції у Тернопільській області самостійно звернутися до суду, є передчасним. Оскаржувані ухвали постановлені з порушенням норм процесуального права, що відповідно до положень статей 406 409 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

08 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року скасувати.

Справу за позовом заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1, третя

особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, про відшкодування шкоди передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило