Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.12.2018 року у справі №359/9022/17

Постанова

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 359/9022/17-ц

провадження № 61-1784св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

боржник - публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

заінтересована особа -приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі за його позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») про відшкодування шкоди.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, у справі № 359/9022/17-ц його позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на його користь 369 150,28 грн на відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності. У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено.

05 лютого 2019 року Бориспільський міськрайонний суду Київської області видав виконавчий лист № 2/359/771/2018, 359/9022/17-ц про стягнення з ПАТ «Київенерго» на його користь шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності, у розмірі 369 150,28 грн.

Проте ПАТ «Київенерго» було реорганізовано шляхом виділу з нього приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») та передачі останньому майна, прав та обов`язків. Отже, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд замінити боржника у виконавчому провадженні з ПАТ «Київенерго» на ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2019 року у складі судді Борця Є. О. заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні задоволено.

Замінено ПАТ «Київенерго» на ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у виконавчому листі № 2/359/771/2018, виданому 05 лютого 2019 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності, у розмірі 369 150,28 грн.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 зазнав шкоди, що пов`язана з втратою професійної працездатності, у зв`язку з небезпечною для життя та здоров`я експлуатацією трансформаторного пункту № 1298 . Зазначений трансформаторний пункт є складовою (частиною) системи розподілу електричної енергії, яка була передана у володіння та управління ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», тому до вказаного господарського товариства перейшло і зобов`язання з відшкодування ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної з втратою працездатності.

Вказане грошове зобов`язання перейшло до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідно до абзацу 22 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії».

Постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» задоволено.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2019 року скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правовідносини, які існують між ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго», виникли на підставі деліктного зобов`язання щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності.

Особливістю деліктних зобов`язань є те, що потерпілий і заподіювач шкоди не перебувають у договірних відносинах до моменту заподіяння шкоди. У разі завдання шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, зміна власника (володільця) майна не призводить до переходу до нового володільця обов`язку нести відповідальність за шкоду, яка була заподіяна до переходу речових прав на джерело підвищеної небезпеки.

Крім того, ПАТ «Київнерго» не припинено як юридичну особу, лише відбулася зміна назви підприємства на акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО» та її місцезнаходження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 359/9022/17-ц з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго» про відшкодування шкоди призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не застосував статтю 55 ЦПК України і не врахував рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13 листопада 2017 року про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього юридичної особи та передачі цій юридичній особі майна, прав та обов`язків ПАТ «Київенерго».

Відповідно до пункту 2.3. статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» у частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної мережі».

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Апеляційний суд не звернув увагу на аналогічну правову позицію, висловлену в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 359/1440/18-ц, провадження № 61-20317ск19, за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржене судове рішення є законним і обґрунтованим, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Зазначало, що посилання ОСОБА_1 на інші судові рішення про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ «Київенерго» на ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» в інших справах є безпідставними, оскільки стосуються інших правовідносин, що регулюються іншими нормами права, зокрема це судові справи, в яких ПАТ «Київенерго» є стягувачем, а не боржником.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, у справі № 359/9022/17-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 369 150,28 грн на відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності. У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено.

05 лютого 2019 року Бориспільський міськрайонний суду Київської області видав виконавчий лист № 2/359/771/2018, 359/9022/17-ц про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності, у розмірі 369 150,28 грн.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником - ПрАТ «ДТЕК Київській електромережі», посилаючись на те, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13 листопада 2017 року про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього товариства, передачі йому частини майна, прав та обов`язків ПАТ «Київенерго», і на підставі рішення загальних зборів акціонерів про заснування товариства від 22 грудня 2017 року створено ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Відповідно до пункту 2.3 статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної мережі».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно з пунктом 13 розділу ХVІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної мережі» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про ринок електричної мережі» визначено, що оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Судом установлено, що у 1968 році, у віці 6 років, ОСОБА_1

у трансформаторному пункті № 1298 , розміщеному у дворі будинку АДРЕСА_1 , отримав електротравму з вини працівника Київської міської електромережі «Київенерго», правонаступником якого в подальшому було визнано ПАТ «Київенерго». Вказаний трансформаторний пункт є складовою (частиною) системи розподілу електричної енергії.

Відповідно до правовстановлюючих документів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» останньому в порядку правонаступництва перейшли зобов`язання щодо, зокрема, безпечної експлуатації, технічного обслуговування та розвитку системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу електричної енергії.

У разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників (частина перша статті 1205 ЦК України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Отже, незважаючи на те, що ПАТ «Київенерго» не припинено, водночас відбулась передача зобов`язань, з приводу яких було ухвалено рішення та видано виконавчий лист, іншій новоствореній юридичній особі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», саме вказана юридична особа має бути залучена в якості правонаступника у виконавчому провадженні.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 359/1440/18-ц, провадження № 61-20317ск19 і підстав для відступлення від нього немає.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що система розподілу електричної енергії була передана у володіння та управління ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», тому до вказаного господарського товариства перейшло зобов`язання з відшкодування ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності.

Відтак, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, не врахував зазначених положень закону, не надав належної правової оцінки доводам заявника та, неправильно застосувавши положення статей 1187, 1188 ЦК України, дійшов помилкового висновку, що спірні правовідносини виникли на підставі деліктного зобов`язання.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» у спірних правовідносинах.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним судом безпідставно скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року скасувати, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2019 рокузалишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк