Постанова

Іменем України

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 2-825/10

провадження № 61-6247св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк",

заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 травня 2019 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог

У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України"), звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.

Свою заяву обґрунтовувало тим, що 14 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 2-825/2010, яким було задоволено позовну заяву АТ "Ощадбанк", та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 146 671,40 євро, що еквівалентно 1 761 948,86 грн, та судові витрати у сумі 1880,00 грн. Рішення набрало законної сили 25 червня 2010 року.

На примусове виконання указаного рішення Київський райсуд м. Одеси 05 серпня 2010 року видав ПАТ "Державний Ощадний банк України" виконавчі листи № 2-825/2010.

20 серпня 2010 року ПАТ "Державний Ощадний банк України" подало до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення 146 671,4 євро боргу.

17 грудня 2010 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Одеси у виконавчому провадженні відносно стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 761 94,86 грн. на користь АТ "Ощадбанк" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено виконавчий документ до ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області для виконання за належністю.

У зв'язку з відсутністю відомостей щодо примусового виконання виконавчого листа №2-825/2010 АТ "Ощадбанк" неодноразово зверталось до Овідіопольського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області із запитами від 10 березня 2015 року, 05 червня 2015 року, 01 серпня 2017 року, 11 вересня 2017 року, які виконавчою службою залишені без уваги.

Лише листом від 27 березня 2019 року Овідіопольський районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області повідомив, що 12 квітня 2013 року виконавче провадження завершено на підставі пункту 3 статі 47 Закону України "Про виконавче провадження" та виконавчі документи надіслано стягувачу.

Заявник стверджує, що АТ "Ощадбанк" не отримувало постанову про завершення виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1.

Таким чином, вказаний виконавчий лист було втрачено під час пересилки поштовою кореспонденцією.

Враховуючи викладене, ПАТ "Державний ощадний банк України" просило суд

видати дублікат виконавчого документа, виданого 05 серпня 2010 року Київським районним судом м. Одеси у справі № 2-825/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 146 671,40 євро, що еквівалентно 1 761 948,86 грн та поновити строк для пред'явлення дублікату виконавчого листа у зазначеній цивільній справі стосовно боржника ОСОБА_1.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, у задоволенні заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2-825/10 за позовом ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у даному випадку новий строк для пред'явлення виконавчого листа № 2-825/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку грошових коштів відраховується з 12 квітня 2013 року і закінчився, відповідно, 12 квітня 2016 року. До суду банк звернувся з вимогою про поновлення строку 12 квітня 2019 року. Докази звернення банку до Овідіопольського ВДВС про надання відомостей щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-825/10 за період 2015-2017 років суд не приймає як належні, оскільки копії поштових квитанцій не містять відображення дат направлення і вручення цих звернень.

Крім того, в матеріалах справи міститься оригінал виконавчого листа № 2-825/10.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

27 березня 2020 року АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м.

Одеси від 06 травня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що в поданій заяві АТ "Ощадбанк" порушувало питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суди неповно і невсебічно дослідили обставини справи, не перевірили їх поданими доказами. Оскаржувані судові рішення не містять мотивів щодо підстав відмови у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Матеріали справи містять оригінал виконавчого листа щодо стягнення боргу з ОСОБА_2, а не з позичальника ОСОБА_1.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" в частині вимог про видачу дубліката виконавчого листа, витребувано з Київського районного суду м.

Одеси цивільну справу № 2-825/10.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 травня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи суду не подали.

Фактичні обставини, встановлені судами

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-825/2010 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 146 671,40 євро, що еквівалентно 1 761 948,86 грн, та судові витрати у сумі 1 880,00 грн. Рішення набрало законної сили 25 червня 2010 року.

05 серпня 2010 року Київський районний суд м. Одеси видав ВАТ "Державний Ощадний Банк України" виконавчі листи на примусове виконання указаного заочного рішення суду.

ВАТ "Державний Ощадний Банк України" пред'явило виконавчі листи до виконання: відносно ОСОБА_1 - до Першого Київського ВДВС ГТУЮ в Одеській області, відносно ОСОБА_2 - до Другого Приморського ВДВС ГТУЮ в Одеській області.

17 грудня 2010 року головним державним виконавцем Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ у виконавчому провадженні відносно стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 761 94,86 грн. на користь АТ "Ощадбанк" винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених пунктом 10 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21 квітня 1999 року) та виконавчий документ направлено до ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області для виконання за належністю.

05 травня 2011 року ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-825/10 про стягнення заборгованості за кредитом і судових витрат з ОСОБА_1.

Під час примусового виконання майно боржника - земельна ділянка площею 0,1107 га, було арештоване, описане та передане на реалізацію.

19 березня 2013 року ОФ ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" зняло ділянку з торгів, оскільки таку не було реалізовано. Постановою ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 12 квітня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-825/10 було завершене з підстав, визначених пунктом 3 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Другий Малиновський ВДВС ГТУЮ в Одеській області закрив виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-825/10 в 2012 році (щодо боргу за договором кредиту в сумі 146 671,40 євро, що еквівалентно 1 761948,86 грн) та в 2013 році щодо судових витрат в сумі 1 880,00 грн з підстав, визначених пунктами 2, 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

У своїй заяві від 25 квітня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання АТ "Державний ощадний банк України" зазначало, що з протягом 2015-2017 років неодноразово, а саме 10 березня 2015 року, 05 червня 2015 року, 01 серпня 2017 року та 11 вересня 2017 року зверталося до органів ДВС РУЮ Одеської області із запитами щодо примусового виконання виконавчого листа №2-825/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку грошових коштів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарг) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення в частині відмови у видачі дубліката виконавчого листа заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 2 , 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 06 травня 2019 року та постанова Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в частині відмови АТ "Державний ощадний банк України" у видачі дубліката виконавчого листа відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 81 ЦПК України.

На обґрунтування доводів щодо втрати оригіналу виконавчого документа АТ "Державний ощадний банк України" вказувало на те, що не отримувало постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа разом із виконавчим листом.

Зазначало, що з протягом 2015-2017 років неодноразово, а саме 10 березня 2015 року, 05 червня 2015 року, 01 серпня 2017 року та 11 вересня 2017 року зверталося до органів ДВС РУЮ Одеської області із запитами щодо примусового виконання виконавчого листа №2-825/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку грошових коштів.

У зв'язку з викладеним, просило видати дублікат виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 та поновити строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Суди попередніх інстанцій з такими доводами АТ "Державний ощадний банк України" не погодились та, відмовляючи у задоволенні вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа, зазначили, що строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, підстави для його поновлення відсутні з огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено втрату оригіналу листа з поважних причин.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ "Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", частини 1 статті 433 ЦПК України, частини 1 статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень частини 1 статті 329 ГПК Українив не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У справі, що є предметом касаційного перегляду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо того, що заявник не надав суду належних доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа, підстави вважати, що банк з поважних причин пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 до виконання відсутні, та не поновили цей строк, а тому за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа правильно відмовили у її задоволенні.

Питання поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не є предметом касаційного перегляду.

Посилання АТ "Державний ощадний банк України" на необхідність застосування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), як підставу для задоволення касаційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів відхиляє, оскільки, на переконання колегії суддів, зазначений вище висновок підтверджує правомірність відмови судами у задоволенні вимог заяви ПАТ "Державний ощадний банк України".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині відмови АТ "Державний ощадний банк України" у задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого листа прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 травня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в частині відмови Акціонерному товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" у задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого листа залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець