Історія справи

Постанова

Іменем України

04 липня 2019 року

м. Київ

справа № 704/1333/17

провадження № 61-48031св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ім. Г. І. Петровського,

відповідачі: ОСОБА_1 , Корсунська сільська рада Тальнівського району Черкаської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вінніченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ім. Г. І. Петровського (далі - ТОВ ім. Г. І. Петровського, товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06 жовтня 2005 року, видане Корсунською сільською радою, визнати за товариством право власності на приміщення млина на АДРЕСА_1 , який складають: будівлі літ. Ж площею 161,00 кв. м, літ. Д площею 620,60 кв. м, складські приміщення літ. А площею 265,3 кв. м, літ. Б площею 395,00 кв. м, літ. В площею 895,9 кв. м, а загальною площею - 1 556,20 кв. м.

Позовна заява мотивована тим, що протягом 1965-76 років колгосп ім. Г. І. Петровського побудував та ввів в експлуатацію зазначений млин у с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області. 20 жовтня 1996 року між приватним підприємство «Скіф» (далі - ПП «Скіф») та ТОВ ім. Г. І. Петровського як правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Г. І. Петровського, яке було правонаступником колгоспу ім. Г. І. Петровського, укладено договір купівлі-продажу цього млина, який постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2004 року у справі № 02/2344 визнано недійсним; свідоцтво про право власності від 10 квітня 2000 року, яке видавалося ПП «Скіф», визнано недійсним та скасовано рішенням Господарського суду Черкаської області від 30 грудня 2004 року у справі № 16/2060, цим судовим рішенням також зобов`язано сільську раду с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області видати ТОВ ім. Г. І. Петровського свідоцтво про право власності на млин. 16 вересня 2005 року сільська рада с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області прийняла рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на млин, а 06 жовтня 2005 року видала на ім`я ОСОБА_1 . свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 . Зазначене рішення сільської ради скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2015 року у справі № 16/2060. 07 листопада 2013 року реєстраційна служба Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області відмовила ТОВ ім. Г. І. Петровського у реєстрації права власності на спірний млин. На момент подання цього позову у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про ОСОБА_1 як власника спірного млина.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у іншій справі рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2015 року відмовлено ТОВ ім. Петровського у визнання права власності на млин через неподання доказів на підтвердження права власності товариства на майно. Зазначені обставини суд визнав такими, що не доказуються під час розгляду цієї справи відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України. Крім того, суд дійшов висновку, що спірний млин будувався протягом 1903-1913 років до прийняття рішень загальних зборів членів колгоспу ім. Петровського (1965-1976 років) про будівництва млина.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 травня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , видане 06 жовтня 2005 року Корсунською сільською радою Тальнівського району Черкаської області; у решті заявлених вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 та Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області на користь ТОВ ім. Г. І. Петровського по 1 000,00 грн витрат зі сплати судового збору пропорційного до задоволених вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначене свідоцтво про право власності на млин видавалося ОСОБА_1 на підставі рішення Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 16 вересня 2005 року № 24/6 «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості ОСОБА_1 », яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2015 року у справі № 825/1067/15 визнано недійсним. Тому оспорюване свідоцтво про право власності підлягає визнанню недійсним, оскільки є похідним від рішення органу місцевого самоврядування.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року та залишити в силі рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 травня 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Тальнівського районного суду Черкаської області.

У січні 2019 року справу передано до Верхового Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 30 грудня 2004 року у справі № 16/2060 не визнавалося за позивачем право власності на млин; ТОВ ім. Петровськогоне надано доказів на підтвердження наявності права власності на спірне майно чи що таке право не визнається відповідачем. Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2015 року у справі № 704/368/14-ц та постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 823/3626/13-а встановлено, що у ТОВ ім. Петровського відсутні правовстановлюючі документи на млин. Також зазначає, що на території Корсунської сільської ради знаходиться два млини, які мають різний рік побудови та оспорюване у цій справі свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане на млин, який не будувався ТОВ ім. Петровського протягом 1965-76 років.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 20 жовтня 1996 року КСП ім. Петровського, правонаступником якого є ТОВ ім. Петровського, та ПП «Скіф» укладено договір купівлі-продажу млина на АДРЕСА_1 , за яким КСП ім. Петровського продало млин ПП «Скіф».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2004 року у справі № 02/2344 задоволено позов ТОВ ім. Петровського про визнання зазначеного договору купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30 грудня 2004 року у справі № 16/2060 визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ПП «Скіф» від 10 квітня 2000 року на зазначений вище млин; зобов`язано Корсунську сільську раду Тальнівського району Черкаської області видати ТОВ ім. Г. І. Петровського свідоцтво про право власності на приміщення млина у складі дво- та чотириповерхової будівель, трьох складських приміщень, розташованих на АДРЕСА_1 .

16 вересня 2005 року Корсунська сільська рада Тальнівського району Черкаської області прийняла рішення № 24/6 «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості ОСОБА_1 » (далі - рішення сільської ради від 16 вересня 2005 року № 24/6), на підставі якого ОСОБА_1 набув після ПП «Скіф» право власності на комплекс будівель, зокрема на млин у складі дво- та чотириповерхової будівель, три складські приміщення, розташованих на АДРЕСА_1 .

06 жовтня 2005 року на підставі рішення сільської ради від 16 вересня 2005 року № 24/6 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 на нежитлові будівлі (комплекс) на АДРЕСА_1 загальною площею 3 283,10 кв. м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2015 року у справі № 925/1067/15 визнано недійсним рішення сільської ради від 16 вересня 2005 року № 24/6.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 6 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року № 7/5, чинного на момент видання оспорюваного свідоцтва про право власності на нерухоме майно, до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна належать свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Тобто на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно не виникає, змінюється або припиняється право, а лише підтверджується наявність такого права у особи.

Установивши, що первісно підстава набуття ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно існувала, проте у подальшому відпала у зв`язку з визнанням у судовому порядку недійсним рішення сільської ради від 16 вересня 2005 року № 24/6, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2005 року серії НОМЕР_2.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не є власником спірного майна та його право не підлягає судовому захисту, не заслуговують на увагу, оскільки порушення права ТОВ ім. Петровського на отримання свідоцтво про право власності на млин встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 30 грудня 2004 року у справі № 16/2060.

За наявності свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2005 року серії НОМЕР_2, дійсність якого оспорювалося у цій справі, отримання ТОВ ім. Петровського правовстановлюючого документу на млин є неможливим.

Судові рішення у справах № 704/368/14-ц та 823/3626/13-а, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, містять інші фактичні обставини, оскільки на момент їх ухвалення ОСОБА_1 був власником млина, а з визнанням недійним рішення сільської ради від 16 вересня 2005 року № 24/6 право власності ОСОБА_1 на млин припиняється.

Доводи касаційної скарги щодо наявності на території Корсунської сільської ради двох млинів, є неприйнятними, оскільки предметом спору є млин, розташований на АДРЕСА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко