Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.06.2025 року у справі №760/20085/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

справа № 760/20085/21

провадження № 61-14980св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсій Дмитро Юрійович, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у складі судді Оксюти Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у складі колегії суддів Фінагеєва В. О. Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Житло-Капітал») про визнання незаконним рішення про відкріплення об`єкта інвестування від довірителя та зобов`язання поновити у реєстрі інвесторів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Житло-Капітал» (управитель) та ОСОБА_1 (довіритель) укладено договір № 76?2711/2018?1 про участь у Фонді фінансового будівництва (далі - договір про участь у ФФБ).

На виконання умов договору про участь у ФФБ, Правил ФФБ та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель 28 листопада 2018 року видав позивачу свідоцтво № С76-2711/2018-1 про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS», відповідно до якого закріпив об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 , загальна проектна площа - 71,43 кв. м, сума внесених коштів - 1 357 170,00 грн, загальна кількість закріплених та сплачених вимірних одиниць - 71,43 кв. м.

На підтвердження повного інвестування закріпленого за довірителем об`єкта інвестування 28 листопада 2018 року між довірителем та управителем укладено договір № М76-2711/2018-1 відступлення майнових прав, відповідно до якого управитель передав, а довіритель прийняв майнові права на об`єкт інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах договору про участь у ФФБ після завершення Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранс» (далі -ТОВ «Овротранс», забудовник) будівництва.

Позивач зазначала, що у квітні 2021 року отримала від ТОВ «ФК «Житло-Капітал» лист про відкріплення об`єкта інвестування, в якому управитель повідомив, що відкріпив від довірителя об`єкт інвестування: квартиру АДРЕСА_2 , за невиконання умов підпунктів 2.2.1.1, 2.2.1.4, 2.2.1.9, 5.9 та 10.1.5 договору про участь у ФФБ.

Також у повідомленні зазначено, що відкріплення об`єкта інвестування відбулося у зв`язку з тим, що довіритель не виконав умов договору про участь у ФФБ, проігнорував лист щодо проведення взаємозвірки надходження або ненадходження грошових коштів на рахунок ФФБ. Зазначено, що видача свідоцтва від 28 листопада 2018 року № С76-2711/2018-1, договору № М76-2711/2018-1 відступлення майнових прав від 28 листопада 2018 року відбулася помилково, тому управитель просив повернути оригінали зазначених документів.

ОСОБА_1 вважала помилковими твердження управителя про невнесення нею грошових коштів як довірителем, оскільки дотримуючись Правил ФФБ,вона належним чином виконала умови договору про участь у ФФБ, а саме оплатила 100 % орієнтовної загальної вартості об`єкта інвестування на день укладення договору про участь у ФФБ у розмірі 1 357 170,00 грн, а також вартість послуг управителя. ОСОБА_1 зазначала, що 27 листопада 2018 року в приміщенні відділу продажу корпорації «Укрбуд» підписала договір про участь у ФФБ та виконала всі розрахунки за договором, а 28 листопада 2018 року у тому ж приміщенні корпорації «Укрбуд» отримала свідоцтво про участь у ФФБ і договір відступлення майнових прав.

Підтвердженням сплати грошових коштів за договором про участь у ФФБ ОСОБА_1 вважала видачу їй управителем свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS», а також укладеним між нею та управителем договором про відступлення майнових прав на об`єкт інвестування.

Отже, на думку позивача, вона як довіритель жодним чином не порушила Правил ФФБ, належним чином виконала умови договору про участь у ФФБ, тому у ТОВ «ФК «Житло-Капітал» як управителя не було підстав відкріплювати від довірителя об`єкт інвестування.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

визнати рішення ТОВ «ФК «Житло-Капітал» про відкріплення об`єкта інвестування від довірителя ОСОБА_1 незаконним та таким, що порушує її права у частині належного та добросовісного виконання умов договору № 76-2711/2018/1 про участь у ФФБ від 27 листопада 2018 року;

зобов`язати ТОВ «ФК «Житло-Капітал» поновити ОСОБА_1 у реєстрі інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва Навчально-житлового комплексу, розташованого у кварталі, обмеженому АДРЕСА_3 , закріпивши за нею об`єкт інвестування - майнові права на квартиру АДРЕСА_4 на 4 поверсі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Солом`янський районний суд міста Києва рішенням від 18 січня 2023 року у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд керувався тим, що необхідною умовою для набуття статусу довірителя ФФБ є передача коштів в управління управителю ФФБ, невиконання якої повністю виключає можливість участі довірителя у ФФБ та набуття ним відповідних прав на об`єкт інвестування.

За відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження факту внесення коштів за спірний об`єкт інвестування відповідно до умов договору про участь у ФФБ суд першої інстанції виснував, що ОСОБА_1 не набула статусу довірителя ФФБ та прав на об`єкт інвестування, тому підстави щодо зобов`язання управителя ТОВ «ФК «Житло-Капітал» поновити її у реєстрі інвесторів, закріпивши за нею об`єкт інвестування, відсутні.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи для з`ясування обставин, чи правильно ведеться управителем облік укладених договорів про участь у ФФБ, довірителів, належних їм прав вимоги, отриманих (виданих) коштів, виданих свідоцтв про участь у ФФБ тощо, оскільки належними і допустимими доказами у спірних правовідносинах є докази, які б підтверджували сплату позивачем коштів на рахунок ФФБ через банківську та/або фінансову установу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його до апеляційного суду. У доводах апеляційної скарги позивач зазначала про те, що місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, а саме необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, що призвело до порушення принципу рівності сторін, невстановлення всіх фактичних обставин, які необхідні для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Звертала увагу апеляційного суду на те, що у зв`язку з втратою всіх документів, пов`язаних з проведенням оплати за договором про участь у ФФБ, відмова суду у задоволенні клопотання про призначення експертизи позбавила її будь-якої можливості довести неправомірність дій ТОВ «ФК «Житло-Капітал» щодо відкріплення об`єкта інвестування від неї як довірителя.

Київський апеляційний суд постановою від 06 вересня 2023 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду про недоведеність вимог позову належними та допустимими доказами, а також вважав правильним висновок щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсій Д. Ю., просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) та від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145цс 19).

Також заявниця підставою касаційного оскарження зазначає те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відсутність платіжного документа про зарахування коштів на рахунок управителя ТОВ «ФК «Житло-Капітал» не є беззаперечним доказом відсутності оплати об`єкта інвестування.

Вважає, що підтвердженням виконання нею умов договору про участь у ФФБ щодо здійснення оплати є свідоцтво про участь у ФФБ виду «А» із зазначенням про повну оплату об`єкта інвестування та договір про відступлення майнових прав від 28 листопада 2018 року, які є у матеріалах справи.

Посилається на те, що всупереч принципу рівності та змагальності сторін суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи щодо обліку документів ТОВ «ФК «Житло-Капітал», зокрема карток обліку, які містять відомості про отримані кошти за об`єкт інвестування, тощо.

Клопотання про призначення судової економічної експертизи ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що для спростування доводів ТОВ «ФК «Житло-Капітал» щодо помилкової видачі свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» необхідним є з`ясування того, чи належним чином управитель здійснює облік укладених договорів про участь у ФФБ, довірителів, належних їм прав вимоги, отриманих (виданих) коштів, виданих свідоцтв про участь у ФББ тощо за допомогою внутрішньої системи обліку.

Як на правове обґрунтування заявленого клопотання позивач посилалася на положення Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Положення про провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Доводи інших учасників справи

У березні 2024 року ТОВ «ФК «Житло-Капітал» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про необґрунтованість доводів ОСОБА_1 , просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 27 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Житло-Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у ФФБ № 76-2711/2018-1.

ОСОБА_1 визнала Правила про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS» відповідно до статті 12 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а також пункту 13.17 договору про участь у ФФБ, тобто підтвердила, що зобов`язується їх дотримуватись, отримала примірник Правил ФФБ виду «А».

У підпункті 2.1.1.8 договору передбачено обов`язок управителя передати довірителю, у разі, якщо він повністю проінвестує закріплений за ним об`єкт інвестування, майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав.

Згідно з підпунктом 2.1.2.2 договору та пунктом 10.1 Правил про участь у ФФБ управитель має право відкріпити від довірителя на умовах Правил про участь у ФФБ закріплений за ним об`єкт інвестування та закріплені вимірні одиниці об`єкта інвестування з обов`язковим інформуванням про це довірителя рекомендованим листом.

У підпункті 2.2.1.4 договору визначено обов`язок довірителя щодо своєчасного та у повному обсязі на умовах цього договору внесення грошових коштів до ФФБ.

Відповідно до пункту 5.8 договору довіритель ОСОБА_1 передає в довірчу власність управителя ТОВ «ФК «Житло-Капітал» грошові кошти в розмірі 1 357 170,00 грн у порядку, встановленому Графіком внесення до ФФБ коштів, який є невід`ємною частиною цього договору. Це є орієнтовна загальна вартість об`єкта інвестування на день укладання цього договору.

Кошти до ФФБ у розмірі не менше 100% від орієнтовної загальної вартості об`єкта інвестування, що становить 1 357 170,00 грн, довіритель повинен внести протягом 10 днів з дня підписання цього договору, тобто до 07 грудня 2018 року (пункт 5.9 договору).

Згідно з пунктом 13.16 договору сторони повинні документально підтверджувати виконання своїх зобов`язань за договором.

Згідно з пунктом 5.1 договору та пунктом 6.1 Правил про участь у ФФБ довіритель вносить кошти до ФФБ у національній валюті у готівковій чи безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 Правил про участь у ФФБ внесення довірителем готівкових коштів до ФФБ можливо виключно шляхом їх переказу на рахунок ФФБ через банківську та/або фінансову установу. Датою внесення коштів до ФФБ вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок ФФБ, що підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку ФФБ.

На виконання умов договору про участь у ФФБ, Правил про участь у ФФБ та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель видав позивачу свідоцтво від 28 листопада 2018 року № С76-2711/2018-1 про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS», відповідно до якого закріпив об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 , загальна проектна площа - 71,43 кв. м, сума внесених коштів - 1 357 170,00 грн, загальна кількість закріплених та сплачених вимірних одиниць - 71,43 кв. м.

28 листопада 2018 року між довірителем ОСОБА_1 та управителем ТОВ «ФК «Житло-Капітал» укладено договір № М76-2711/2018-1 про відступлення майнових прав, відповідно до якого управитель передав, а довіритель прийняла майнові права на об`єкт інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах договору про участь у ФФБ після завершення забудовником будівництва.

22 січня 2020 року ТОВ «ФК «Житло-Капітал» надіслало ОСОБА_1 лист, в якому повідомило, що за наслідками проведення внутрішнього аудиту договорів про участь у ФФБ на предмет їх фактичного виконання виявлено, що грошові кошти за договором № 76-2711/2018-1 про участь у ФФБ від 27 листопада 2018 року на рахунок ФФБ не надходили. Свідоцтво № С76-2711/2018-1 від 28 листопада 2018 року про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS» та договір № М76-2711/2018-1 відступлення майнових прав на об`єкт інвестування вважаються анульованими, є недійсними та не дають права на отримання об`єкта будівництва у власність в майбутньому. Запропоновано ОСОБА_1 протягом 15 днів надати підтверджуючі документи про сплату коштів або внести грошові кошти відповідно до пунктів 5.9 та 10.1.5 договору.

У листі від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомила, що 27 листопада 2018 року в приміщенні відділу продажу корпорації «Укрбуд» підписала договір про участь у ФФБ та виконала всі розрахунки за договором. Також зазначила, що 28 листопада 2018 року отримала свідоцтво про участь у ФФБ і договір відступлення майнових прав, що свідчить про повну оплату за вимірні одиниці об`єкта інвестування.

Відповідно до довідки Дарницького відділення № 51 АБ «Укргазбанк» від 05 лютого 2020 року на поточний рахунок ТОВ «ФК «Житло-Капітал» у період з 27 листопада до 07 грудня 2018 року не надходили грошові кошти з призначенням платежу «за фінансування об`єкта інвестування згідно з договором від 27 листопада 2018 року № 76-2711 /2018-1» від ОСОБА_1 .

Листом від 02 березня 2020 року ТОВ «ФК «Житло-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про необхідність проведення взаємозвірки щодо надходження або ненадходження від неї грошових коштів на рахунок ФФБ. Для цього просило з`явитися до відділення № 1 ТОВ «ФК «Житло-капітал». У листі також зазначено, що свідоцтво про участь у ФФБ від 28 листопада 2018 року № 076-2711/2018-1 та договір про відступлення майнових прав від 28 листопада 2018 року № М76?2711/2018-1 видано їй помилково у зв`язку з технічними несправностями програмного забезпечення. У разі ігнорування зазначеного листа управителем буде відкріплено об`єкт інвестування від довірителя.

ТОВ «ФК «Житло-Капітал» листами від 22 липня 2020 року, 29 березня 2021 року повідомило ОСОБА_1 про відкріплення від довірителя об`єкта інвестування - квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з невиконанням умов підпунктів 2.2.1.1, 2.2.1.4, 2.2.1.9 та 10.1.5 договору про участь у ФФБ. У листі зазначено, що довіритель не виконала умови договору про участь у ФФБ, проігнорована лист щодо проведення взаємозвірки на предмет надходження або ненадходження грошових коштів на рахунок ФФБ.

Наказом ТОВ «ФК «Житло-Капітал» від 29 березня 2021 року № 23 відкріплено об`єкт інвестування від ОСОБА_1 та повернено об`єкт інвестування до переліку незакріплених за іншими довірителями об`єктів інвестування, що є у пропозиції управителя.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, З частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами є Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон № 978-ІV).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 978-ІV (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) управитель для кожного ФФБ розробляє й затверджує Правила ФФБ та інші необхідні внутрішні документи, що регламентують функціонування цього ФФБ. Правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об`єктів інвестування, порядок та умови закріплення об`єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя, відповідальність управителя і забудовника за невиконання прийнятих на себе зобов`язань, порядок отримання довірителем страхового відшкодування у разі несвоєчасного введення об`єкта будівництва в експлуатацію, невиконання робіт, передбачених договором між управителем і забудовником та договором між управителем і установником фонду, або неналежного виконання таких робіт та інші умови функціонування ФФБ.

Правила ФФБ є публічною пропозицією для вступу до фонду особи, яка бажає стати довірителем цього фонду, на підставі визнання цих Правил (частина друга статті 12 Закону № 978-ІV).

У частині першій статті 14 Закону № 978-ІV визначено, що фізична або юридична особа або спільний інвестор фонду операцій з нерухомістю стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипнихдоказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди встановили, що 27 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Житло-Капітал» (управитель) та ОСОБА_1 (довіритель) укладено договір № 76-2711/2018-1 про участь у ФФБ.

На виконання умов договору про участь у ФФБ, Правил про участь у ФФБ та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель видав позивачу свідоцтво від 28 листопада 2018 року № С76-2711/2018-1 про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS», відповідно до якого закріпив об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 , загальна проектна площа - 71,43 кв. м, сума внесених коштів - 1 357 170,00 грн, загальна кількість закріплених та сплачених вимірних одиниць - 71,43 кв. м.

Також 28 листопада 2018 року між довірителем ОСОБА_1 та управителем ТОВ «ФК «Житло-Капітал» укладено договір № М76-2711/2018-1 про відступлення майнових прав, предметом якого є зазначений об`єкт інвестування.

ОСОБА_1 як на підстави позову посилалась на те, що стала учасником ФФБ, уклавши договір про участь у ФФБ від 27 листопада 2018 року, виконала всі умови цього договору, зокрема сплатила у повному обсязі готівкові кошти за фінансування об`єкта інвестування та за управління майном, про що свідчить видане їй свідоцтво про участь у ФФБ і укладений договір про відступлення майнових прав від 28 листопада 2018 року, тому вважала дії управителя ТОВ «ФК «Житло-Капітал» щодо відкріплення об`єкта інвестування від довірителя ОСОБА_1 незаконними та такими, що порушують її права у частині належного та добросовісного виконання умов договору про участь у ФФБ.

Заперечуючи проти позову, ТОВ «ФК «Житло-Капітал» посилалося на те, що за наслідками проведення внутрішнього аудиту договорів про участь у ФФБ на предметах фактичного виконання було виявлено, що грошові кошти за договором № 76-2711/2018-1 про участь у ФФБ від 27 листопада 2018 року на рахунок ФФБ не надходили, у зв`язку з чим повідомило ОСОБА_1 про необхідність протягом 15 днів надати підтверджуючі документи про сплату коштів або внести грошові кошти відповідно до пунктів 5.9 та 10.1.5 договору.

Позивач зазначала, що управитель відповідно до умов договору про участь у ФФБ, Правил про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS» та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» видав їй як довірителю свідоцтво про участь у ФФБ виду «А» Житловий комплекс «GENESIS», що є безумовним підтвердженням повно" сплати 100% від орієнтованої загальної вартості об`єкта інвестування на день укладення договору про участь у ФФБ, що становить 1 357 170,00 грн.

ТОВ «ФК «Житло-Капітал» листами від 22 липня 2020 року, 29 березня 2021 року повідомило ОСОБА_1 про відкріплення від довірителя об`єкта інвестування - квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з невиконанням умов підпунктів 2.2.1.1, 2.2.1.4, 2.2.1.9 та 10.1.5 договору про участь у ФФБ. У листі зазначено, що довіритель не виконала умови договору про участь у ФФБ, проігноровала лист щодо проведення взаємозвірки на предмет надходження або ненадходження грошових коштів на рахунок ФФБ.

Соломянський районний суд міста Києва ухвалою від 26 жовтня 2021 року задовольнив клопотання ТОВ «ФК «Житло-Капітал» про витребування доказів. Витребував в ОСОБА_1 засвідчені належним чином копії документів, що підтверджують повну оплату (платіжні доручення, чеки, прибутково-касові ордери, квитанції тощо) згідно з договором від 27 листопада 2018 року № 7 6-2711/2018-1 про участь у ФФБ на загальну суму 1 357 170,00 грн.

ОСОБА_1 надіслала до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначила про відсутність витребуваних документів, оскільки всі документи про повну оплату за договором від 27 листопада 2018 року про участь у ФФБ № 76-2711/2018-1 знаходились у квартирі її знайомого ОСОБА_2 у місті Гостомелі Бучанського району Київської області та були викрадені невстановленими особами під час перебування міста під тимчасовою окупацією військових формувань рф, у зв`язку з чим ОСОБА_2 подав заяву-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладені вище обставини, ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про призначення судової економічної експертизи для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, зокрема щодо підтвердження оплати за договором про участь у ФФБ.

Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 19 січня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання представника позивача Овсія Д. Ю. про призначення судової економічної експертизи.

Відмовлячи у задоволенні клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи, місцевий суд зазначив про те, що з огляду на предмет спору, обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, зміст клопотання про призначення експертизи, питання, які представник позивача просить поставити перед експертом, відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що позивач ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту внесення нею як довірителем коштів за об`єкт інвестування, відповідно до банківської довідки на поточний рахунок ТОВ «ФК «Житло-Капітал» грошові кошти за фінансування об`єкта інвестування у період з 27 листопада 2018 року до 07 грудня 2018 року від ОСОБА_1 не надходили.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , серед іншого, зазначала про необґрунтовану відмову суду першої інстанції у призначенні судової економічної експертизи, проведення якої було спрямоване на повне та всебічне встановлення фактичних обставин, які необхідні для правильного вирішення справи.

Звертала увагу апеляційного суду знову на те, що у зв`язку з втратою всіх документів, пов`язаних із проведенням оплати за договором про участь у ФФБ, відмова суду у задоволенні клопотання про призначення експертизи позбавило її будь-якої можливості довести неправомірність дій ТОВ «ФК «Житло-Капітал» щодо відкріплення об`єкта інвестування від неї як довірителя.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, а саме необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, що призвело до порушення принципу рівності сторін, невстановлення всіх фактичних обставин, які необхідні для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд апеляційної інстанції вважав правильним висновок місцевого суду щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі, мотивувавши тим, що поставлені на вирішення експертизи питання не є предметом доказування.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна, зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer В. V. v. The Netherlands, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження своїх позовних вимог сторона позивача посилається і доводить наступне.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У частині першій статті 1 Закону України «Про судову експертизу» зазначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З огляду на матеріали справи у грудні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсій Д. Ю., подала до суду першої інстанції клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що для спростування доводів ТОВ «ФК «Житло-Капітал» щодо помилкового видання свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» необхідним є з`ясування того, чи належним чином управитель здійснює облік укладених договорів про участь у ФФБ, довірителів, належних їм прав вимоги, отриманих (виданих) коштів, виданих свідоцтв про участь у ФББ тощо за допомогою внутрішньої системи обліку.

У клопотанні ОСОБА_1 як на правове обґрунтування посилалася на положення Закону № 978-ІV та Положення про провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13 травня 2021 року № 274 (Положення).

Відповідно до статті 2 Закону № 978-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система обліку прав вимоги довірителів ФФБ - складений управителем на відповідну дату перелік довірителів та належних їм прав вимоги на закріплені за ними вимірні одиниці об`єктів інвестування.

У статті 15 Закон № 978-ІV зазначено, що при внесенні коштів довірителем до ФФБ управитель зобов`язаний закріпити за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування за поточною ціною вимірної одиниці цього об`єкта інвестування та одночасно внести відповідну інформацію до системи обліку прав вимоги довірителів ФФБ.

Згідно з пунктом 11 розділу 5 Положення (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) управитель при здійсненні діяльності з управління майном щодо кожного створеного ним ФФБ має забезпечити ведення у розрізі об`єктів будівництва, фінансування будівництва яких управитель здійснює за рахунок коштів відповідного ФФБ, обліку укладених договорів про участь у ФФБ, довірителів, належних їм прав вимоги, отриманих (виданих) коштів, виданих свідоцтв про участь у ФФБ тощо за допомогою внутрішньої системи обліку управителя, яка ведеться у розрізі створених управителем ФФБ та складається, зокрема, з:

переліку об`єктів інвестування за відповідним об`єктом будівництва, фінансування будівництва якого здійснюється за рахунок коштів довірителів ФФБ;

журналу обліку укладених договорів про участь у ФФБ (журнал обліку);

системи обліку прав вимоги довірителів ФФБ, яка включає картки обліку укладених договорів (картки обліку) та рахунки довірителів ФФБ.

Відповідно до пункту 13 розділу 5 Положення картки обліку мають містити, зокрема відомості про отримані (видані) кошти (вносяться під час кожного отримання (видачі) коштів), а саме:

дата отримання (видачі) коштів;

сума отриманих (виданих) коштів;

вид події (внесення довірителем ФФБ коштів на поточний рахунок управителя за закріпленим за довірителем ФФБ об`єктом інвестування, сплата винагороди управителю, інше згідно з умовами договору);

реквізити документа(ів), який(і) підтверджує(ють) виконання зобов`язань сторін за договором (дата та номер платіжного документа); загальна сума коштів, внесених довірителем ФФБ на поточний рахунок управителя за закріпленим за довірителем об`єктом інвестування на дату заповнення картки; загальна сума заборгованості довірителя ФФБ.

ОСОБА_1 ставила під сумнів аргументи ТОВ «ФК «Житло-Капітал» про те, що у зв`язку зі скрутною ситуацією, яка склалася навколо Державної будівельної корпорації «Укрбуд», асоційованим членом якої був забудовник ТОВ «Євротранс», управитель провів аудит договорів про участь у ФФБ щодо їх фактичного виконання, та, як стверджує відповідач, було встановлено, що розрахунок за спірним договором про участь у ФФБ не відбувся, свідоцтво про участь у ФФБ видано ОСОБА_1 помилково.

Водночас, на думку ОСОБА_1 , відповідач на підтвердження зазначеного не надав доказів, зокрема витягу з системи обліку прав вимоги довірителя ФФБ, що містить картку обліку ОСОБА_1 як довірителя, в якій відображено, серед іншого, отримані (видані) кошти від довірителя.

У клопотанні заявниця на вирішення судової економічної експертизи просила суд поставити такі питання:

1. Чи правильно ведеться ТОВ «ФК «Житло-Капітал» управителем облік укладених договорів про участь у ФФБ, довірителів, належних їм прав вимоги, отриманих (виданих) коштів, виданих свідоцтв про участь у ФФБ?

2. Чи наявна у ТОВ «ФК «Житло-Капітал» як управителя картка обліку ОСОБА_1 як довірителя у системі обліку прав вимоги довірителів ФФБ?

3. Чи відображені у картці обліку ОСОБА_4 як довірителя відомості про отримані (видані) кошти (вносяться щоразу під час отримання (видачі) коштів), а саме: дата отримання (видачі) коштів, сума отриманих коштів?

4. Чи були у ТОВ «ФК «Житло-Капітал» як управителя відкриті рахунки в інших банках у період з 27 листопада 2017 року до 07 грудня 2018 року, окрім рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АБ «Укргазбанк»?

5. Чи підтверджується документально проведення оплати за об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_4 у секції 1, поверх 4, загальна проектна площа - 71,43 кв. м, через банківську установу або фінансову компанію або в інший спосіб?

З огляду на викладене, питання, які поставлені заявницею на вирішення судової економічної експертизи, спрямовані на з`ясування наявності або відсутності обставин, що входять до предмета доказування у спірних правовідносинах, зокрема, відомості щодо отриманих від довірителя ОСОБА_1 коштів, реквізити платіжних документів, поточний рахунок зарахування цих коштів тощо.

Як убачається з умов договору, зокрема, з розділу 2 (Права та обов`язки сторін) щодо прийняття від довірителя (яким у цій справі є ОСОБА_1 ) у довірчу власність грошових коштів, передачі довірителю у разі повного проінвестування закріпленого за ним об`єкта інвестування, внесення довірителя у перелік довірителів, відновлення довірителю у разі їх втрати свідоцтва про участь у ФФБ, а також, як убачається з розділу 7 (Строк дії договору, припинення управління майном та припинення дії договору), розділу 8 (Порядок відкріплення об`єкта інвестування та закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування від довірителя за невиконання умов цього договору) судом першої інстанції підлягали оцінці доводи, зазначені у клопотанні позивачки про призначення експертизи, необхідні для перевірки обставин, якими позивачка обґрунтовувала заявлені вимоги позову.

Відповідач має довести відсутність протиправних дій щодо відкріплення спірного об`єкта інвестування від довірителя ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність між сторонами договірних правовідносин, наявність у позивачки документів, які визначені у пунктах 2.1.1.8, 5.10 договору про участь у ФФБ, та неспростування відповідачем належними та допустимими доказами невиконання позивачкою умов договору, відмова останній у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи є необґрунтованою та свідчить про недотримання судом основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності сторін.

Отже, необґрунтованою є відмова місцевого суду, з якою погодився й суд апеляційної інстанції, у задоволенні клопотання позивачки про призначення судової експертизи.

Верховний Суд вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом із можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Отже, суд першої інстанції не з`ясував фактичних обставин справи, не надав належної оцінки доводам позивача про те, що ОСОБА_1 позбавлена будь-якої можливості довести неправомірність дій ТОВ «ФК «Житло-Капітал» щодо відкріплення об`єкта інвестування від неї як довірителя, не врахував, що законодавець поклав на суд обов`язок при вирішенні спорів щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених статтею 11 та частиною третьою статті 12 ЦПК України, передчасно відмовив у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 звертала увагу суду на те, що суд першої інстанції не дотримався принципу змагальності цивільного судочинства, не забезпечив повноту дослідження обставин справи, зокрема, місцевий суд задовольнив клопотання відповідача про витребування підтверджуючих оплату доказів у позивача, проте відмовив позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи документів, які, на думку позивачки, підтверджують повну оплату за договором про участь у ФФБ, але знаходяться у відповідача.

Апеляційний суд не надав належної оцінки зазначеним доводам позивача, на вказані заявницею порушення уваги не звернув, безпідставно вважав, що заявлене позивачем клопотання про призначення судової експертизи не входить до предмета доказування, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, дійшов передчасного висновку про відповідність рішення місцевого суду критеріям законності та обґрунтованості.

Суди не здійснили аналіз статті 15 Закону № 978-IV у системному зв`язку з положенням пункту 1 розділу IX Порядку та умов розрахунків між довірителями і управителем Примірних правил фонду фінансування будівництва, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30 листопада 2006 року № 6473, відповідно до яких довірителі можуть вносити до ФФБ кошти в національній валюті України у готівковій чи безготівковій формі.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 240/4894/23 зазначено, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як in dubio pro persona або in dubio pro homine (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини». Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

На думку судової колегії, за наявності у матеріалах справи лише пояснень відповідача про скрутну ситуацію, яка склалася навколо Державної будівельної корпорації «Укрбуд», та банківської довідки про ненадходження коштів на конкретний рахунок управителя з рахунка довірителя протягом 11 днів, враховуючи те, що відповідно до спірного договору про участь у ФФБ управитель ТОВ «ФК «Житло-Капітал» має декілька рахунків для зарахування коштів від довірителів, а також враховуючи наявність можливості сплати коштів за договором у готівковій формі, висновки судів про недоведеність позовних вимог є передчасними, такими, що не відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні спору із метою ефективного захисту порушених прав.

На підставі положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та давати оцінку доказам, які суди не дослідили, а отже, не має можливості вирішити спір по суті та ухвалити нове рішення за результатами касаційного перегляду цієї справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверга статті 411 ЦПК України).

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, на які посилається заявниця у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 142 ЦПК України.

У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц).

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат 0всій Дмитро Юрійович, задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік