Історія справи

Постанова

Іменем України

04 березня 2019 року

м. Київ

справа № 592/5915/17-ц

провадження № 61-26597св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

ОлійникА. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 серпня 2017 року у складі судді Бичкова І. Г. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання вагітної дружини.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, є вагітною та проживає з відповідачем окремо, тому потребує матеріальну допомогу на своє утримання, яку ОСОБА_5 у добровільному порядку не надає.

З огляду на вказане, та що ОСОБА_5 є працездатним, має можливість утримувати позивача, тому позивач просила стягнути з останнього на її утримання грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн щомісячно з часу звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною трьох років.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 17 жовтня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дружини грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн щомісячно, починаючи з 30 травня 2017 року і до досягнення дитиною трьох років. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що відповідач є працездатним, доказів на підтвердження того, що він має інших утриманців він не надав і тому має можливість організувати своє життя таким чином, щоб мати можливість надавати матеріальну допомогу на рівні достатньому для повноцінного виношування дитини та збереження здоров'я дружини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дружини у розмірі 800,00 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10 листопада 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою, що відповідач не працює, тому не має можливості надавати матеріальної допомоги.

Позивач проживає з батьком, матір'ю та братом, які можуть надавати їй матеріальну допомогу.

У відповідача на утриманні є малолітній син від першого шлюбу, якому він надає допомогу у добровільному порядку. Другий син також потребує його допомоги, тому у нього є обов'язок утримання трьох дітей, що свідчить про значні матеріальні витрати. Витрати на комунальні послуги відповідача складають 2 000,00 грн щомісячно, що свідчить про завищений розмір визначених судами першої та апеляційної інстанцій аліментів.

Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 16 січня 2016 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 5).

Згідно з довідкою від 16 травня 2017 року № 228 ОСОБА_4 перебуває на обліку вагітності у жіночій консультації пологового будинку № 1 (а. с. 7).

Відповідно до довідки від 16 травня 2017 року № 253, виданою ПП «Рубін», ОСОБА_4 зареєстрована у АДРЕСА_1, де проживає разом з батьком, матір'ю та братом (а. с. 10).

Під час перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 15 серпня 2017 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина ОСОБА_6, батьком якого у свідоцтві про народження дитини зазначено відповідача ОСОБА_5

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з положеннями частин першої, четвертої статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі фактичних обставин, взяли до уваги, що відповідач не має стабільного заробітку, однак є працездатним, а доказів на підтвердження того, що він має інших утриманців він не надав, тому має можливість організувати своє життя таким чином, щоб надавати матеріальну допомогу на рівні достатньому для повноцінного виношування дитини та збереження здоров'я дружини.

Згідно із статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Верховний Суд зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій відхилили доводи ОСОБА_5, які є аналогічними доводам касаційної скарги, про те, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу на утримання позивача.

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що сама по собі наявність у відповідача малолітнього сина не свідчить про понесення ним витрат щодо його утримання, тому не має правового значення при визначення розміру аліментів.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що матір, батько та брат позивача, з якими вона проживає, можуть надавати матеріальну допомогу позивачу, оскільки право дружини на її утримання під час вагітності згідно з положеннями статті 84 СК України передбачено саме від чоловіка.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди ОСОБА_5 із ухваленими у справі судовими рішеннями.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини справи, повно та всебічно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку, та дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання позивача та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В.О. Кузнєцов

В.А. Стрільчук