Постанова

Іменем України

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 752/13695/18

провадження № 61-6415св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - гаражно-будівельний кооператив "Енергетик-2",

відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна,

третя особа - Міністерство юстиції України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року у складі судді: Чередніченко Н. П.,та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Журби С. О., Приходька К. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року гаражно-будівельний кооператив "Енергетик-2" (далі - ГБК "Енергетик-2") звернувся з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Разумової О. І., третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним набуття права власності, скасування рішення про реєстрацію та запису про реєстрацію права власності.

Позов мотивований тим, що з 18 лютого 1991 року у ГБК "Енергетик-2" знаходяться в користуванні земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. За рішенням виконкому Харківської районної ради в м. Києві від 23 січня 1989 року, зареєстровано статут Авокооперативу "Енергетик-2" з будівництва та експлуатації гаражів для постійного зберігання індивідуальних легкових автомобілів та мототранспортних засобів. Загальними зборами ГБК "Енергетик-2" вирішено побудувати будівлю (5 ремонтних боксів) на вказаній земельній ділянці, площею 0,6954 га, при цьому було визначено, що ця будівля має бути у власності позивача, а кошти від використання цих ремонтних боксів мають йти на часткове покриття витрат на експлуатаційні потреби, утримання охорони, тощо.

Право власності позивача на будівлю - п'ять гаражних боксів № НОМЕР_1, загальною площею 158,9 кв. м було зареєстровано 04 лютого 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію приватного нотаріуса. З 01 липня 2008 року по 31 грудня 2011 року будівля (п'ять ремонтних боксів) перебувала в суборенді ПП "Анжеліка", директором якого була ОСОБА_1, а з 01 травня 2012 року по 23 червня 2014 року - перебувала в оренді ТОВ "Станція технічного обслуговування "Піт-Сервіс", директором якого була ОСОБА_1. Однак, незважаючи на те, що договір оренди припинив свою дію, та те, що рішенням суду ТОВ "Станція технічного обслуговування "Піт-Сервіс", директором якого є відповідач, було зобов'язано звільнити будівлю, остання, будівлю не звільняє, посилаючи на те, що вона є законним власником гаража № НОМЕР_2.

У червні 2018 року позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Разумовою О. І. 01 червня 2018 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_2, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1. Така державна реєстрація за відповідачем була здійснена за її заявою, як члена ГБК "Енергетик-2" з 1991 року, та останньою зазначено, що вона сплатила повністю пайові внески. Однак, відповідач не є членом ГБК "Енергетик-2" та будь-яких довідок щодо сплати внесків позивач відповідачу не видавав. Відповідачем неодноразово вживались заходи щодо оспорювання права власності позивача на вказану будівлю, однак, рішеннями судів в задоволенні її вимог було відмовлено.

За однією адресою: АДРЕСА_1 зарєєстровано: з 04 лютого 2016 року право власності позивача на гараж № НОМЕР_1, як новозбудований ним об'єкт, а також з 01 червня 2018 року право власності відповідача на гараж № НОМЕР_2, як новозбудований відповідачем об'єкт. Однак, зазначені гаражі мають однакову площу, по суті є однією будівлею, різниця лише в нумерації.

ГБК "Енергетик-2" просив:

визнати незаконним набуття ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1;

визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Разумової О. І. про реєстрацію зазначеного права власності за відповідачем;

скасувати запис про проведену приватним нотаріусом реєстрацію та скасувати реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 849902880000.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року заяву ГБК "Енергетик-2" про забезпечення позову задоволено.

Заборонено відповідачу ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, відчуження та передачі в користування гаражу № НОМЕР_2, загальною площею 158,9 кв м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, гараж № НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 849902880000, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2018 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року позов ГБК "Енергетик-2" задоволено.

Визнано незаконним набуття ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2018 року, індексний номер 41426716, на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 849902880000, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за ОСОБА_1.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності, дата та час державної реєстрації: 01 червня 2018 року (18:39:20), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2018 року, індексний номер 41426716, на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 849902880000, за ОСОБА_1

Скасовано реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 849902880000 - гаража № НОМЕР_2, загальною площею, 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та із приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О. І. на користь ГБК "Енергетик-2" судовий збір в сумі 7 048,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем надано суду достатні та належні докази, які поза розумним сумнівом доводять право власності ГБК "Енергетик-2" на будівлю (п'ять гаражних боксів), загальною площею 158,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. З боку відповідача ОСОБА_1 суду не було надано жодного належного та допустимого доказу того, що вона на законних підставах є володільцем нерухомості - гаражу № НОМЕР_2, загальною площею, 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, як і не надано доказів законного набуття у власність вказаного майна шляхом укладення договорів, будівництва тощо. Судом в ході розгляду справи встановлено, що приватним нотаріусом Разумовою О. І., в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було зареєстровано право власності відповідача ОСОБА_1 на гараж, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, на підставі документів, які не свідчили про належність нерухомості ОСОБА_1 Приватним нотаріусом при прийнятті оспорюваного рішення не встановлено відповідність заявлених прав і поданих відповідачем документів вимогам законодавства, не звернуто належної уваги на наявність суперечностей між заявленими документами на нерухомість, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, відновлення якого можливе лише шляхом скасуванням рішення та запису про проведену реєстрацію.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року скасовано в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О. І. на користь ГБК "Енергетик-2" судовий збір в сумі по 3 524,00 грн з кожного.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що приватним нотаріусом Разумовою О. І. при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів відповідачем вимогам законодавства, не звернуто належної уваги на наявність суперечностей між заявленими документами на нерухомість, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, відновлення якого можливе лише шляхом скасуванням рішення та запису про проведену реєстрацію. При ухваленні рішення в частині розподілу судових витрат судом першої інстанції помилково зазначено про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Аргументи учасників справи

У березні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, в якій просила: оскаржені рішення скасувати; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову; скасувати заходи забезпечення позову. При цьому, посилалася на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що враховуючи вищенаведені обставини суд першої інстанції не обґрунтував з посиланням на конкретну норму права незаконність рішення нотаріуса Разумової О. І., а саме не навів обставин та правового обґрунтування, які мали перешкоджати проведенню державної реєстрації. У відповідача Разумової О. І. не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації нерухомого майна, а тому оскаржене рішення є таким, що прийняте правомірно. Позовні вимоги про скасування записів є похідними від скасування рішення реєстратора і за відсутності протиправних дій реєстратора не можуть бути скасовані. Крім цього, суд першої інстанції хибно оцінив обсяг прав кооперативу, який тільки за назвою є гаражно-будівельним, а за статутними документами кооператив утворений і функціонує в організаційно-правовій формі "обслуговуючий кооператив" і відповідно не набуває права на майно створене його членами. Тобто спірними рішеннями права позивача не порушені.

Зазначає, що для оцінки дотримання "справедливого балансу" мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої воно витребовується. Стала практика ЄСПЛ свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний ", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У травні 2019 року ГБК "Енергетик-2" подало відзив на касаційну скаргу, підписаний представником Хурсевич С. В., в якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що ОСОБА_1 намагалась оскаржити до суду рішення правління ГБК "Енергетик-2" про її виключення із членів кооперативу шляхом подання позову 14 липня 2014 року. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року у справі №752/11553/14-ц в задоволені цього позову відмовлено. Голосіївським районним судом м. Києва розглядалась цивільна справа № 752/11080/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ГБК "Енергетик-2" та Міністерства юстиції України про визнання права власності на гараж № НОМЕР_2. Однак, у цій справі, ОСОБА_1 подала заяву про залишення її позову без розгляду, і судом її проханням було задоволено. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 826/11648/16 не є таким рішенням, оскільки судом у рамках такої справи перевірялось законність дій Міністерства юстиції України при прийнятті наказу від 16 травня 2016 року № 1397/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а не вирішувалось питання права власності.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії або виконання судового рішення.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням виконкому Харківської районної ради депутатів м.

Києва № 48 від 23 січня 1989 року, було зареєстровано статут автокооперативу "Єнергетик-2", відповідно до якого останній був створений з метою забезпечення членів кооперативу гаражами для постійного зберігання індивідуальних автомобілів та мототранспортних засобів в м. Києві шляхом будівництва гаражів за власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації і управління цими гаражами.

Загальними зборами членів ГБК "Енергетик-2" 25 березня 1998 року прийнято рішення про затвердження статуту, відповідно до якого ГБК "Енергеик-2" є добровільним об'єднанням громадян-власників транспортних засобів, що проживають в м. Києві. Кооператив проводить свою діяльність на підставі рішення № 142 від 30 травня 1988 року виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 247/348 від 20 травня 1999 року, було затверджено проект відведення земельних ділянок ГБК "Енергетик-2" для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1. Надано ГБК "Енергетик-2" частину земельної ділянки площею 1,26 га, а також земельні ділянки загальною площею 5,60 га для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1, з них: площею 4,90 га в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки, в тому числі площею 1,26 га за рахунок земель, вилучених у АЕК "Київенерго" та 0,70 га в межах червоних ліній в тимчасове довгострокове користування на 10 років за рахунок земель міської забудови.

Між Київською міською радою (орендодавець) та ГБК "Енергетик-2" (орендар) 20 серпня 2011 року було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар приймає земельну ділянку, площею 6964 кв. м по АДРЕСА_1.

Відповідно до протоколу засідання правління ГБК "Енергетик-2" № 16 від 11 квітня 2012 року, правлінням прийнято рішення про прийняття ОСОБА_1 в члени кооперативу та виділити місця під металеві гаражі за умови виконання нею п.3.1, п. 3.4.1, п.
3.4. Статуту.

ГБК "Енергетик-2" (орендодавець) та ТОВ Станція технічного обслуговування "СТО "Піт-Сервіс" (орендар) 01 травня 2012 року уклали договір оренди приміщень, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове користування будівлю з п'яти боксів для здійснення статутної діяльності, площею 129 кв. м та належну до неї площу, що находиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 22 грудня 2015 рокуу справі № 910/13919/14, в задоволенні позову ТОВ Станція технічного обслуговування "СТО "Піт-Сервіс" до ГБК "Енергетик-2" про визнання неукладеним договору б/н від 01 травня 2012 року оренди приміщень, а також стягнення 100
940,52 грн, було відмовлено. Частково задоволений зустрічний позов ГБК "Енергетик-2" до ТОВ Станція технічного обслуговування "СТО "Піт-Сервіс" про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 73 848,79 грн. Зобов'язано ТОВ Станція технічного обслуговування "СТО "Піт-Сервіс" у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити будівлю "5 ремонтних боксів", що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1.

У вказаних судових рішеннях встановлено, що ТОВ Станція технічного обслуговування "СТО "Піт-Сервіс" продовжує займати приміщення 5 ремонтних боксів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оприбутковані ГБК "Енергетик", як основні засоби з 30 червня1998 року, а також прийняті та введені останнім в експлуатацію.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 рокута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2015 року, у справі № 826/10239/14, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ГБК Енергетик-2", ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання протиправною бездіяльності за зверненням ОСОБА_1 про присвоєння поштової адреси гаражу № НОМЕР_4-НОМЕР_6 за адресою: по АДРЕСА_1 та зобов'язання прийняти розпорядження про присвоєння поштової адреси, відмовлено в повному обсязі.

У вказаних рішеннях встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м Києві державної адміністрації з позовом про присвоєння об'єкту нерухомості поштової адреси вона не була членом ГБК "Енергетик-2", а гаражні бокси № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 належать на праві приватної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які, в свою чергу, не відчужували належні їм на праві власності гаражні бокси, а гараж № НОМЕР_3 закріплений за членом кооперативу ОСОБА_11, згідно із рішенням правління № 58 від 10 грудня 2004 року.

Відповідно до протоколу засідання правління ГБК "Енергетик-2" № 28 від 03 липня 2014 року, правлінням було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1, у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань по сплаті пайових внесків та терміну їх сплати, а також у зв'язку з невиконанням обов'язків, покладених на неї статутом.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2015 року, у справі № 752/11553/14-ц, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГБК "Енергетик-2" про визнання недійсними рішення правління № 28 від 03 липня 2014 року відмовлено.

Відповідно до протоколу засідання правління ГБК "Енергетик-2" від 22 грудня 2015 року, правлінням було прийнято рішення про присвоєння будівлі п'ять ремонтних боксів назву гараж та присвоєно номер № НОМЕР_1,1 черга.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року у справі № 826/1526/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ГБК "Енергетик-2" про визнання протиправною бездіяльність щодо не розгляду та прийняття рішення за зверненням ОСОБА_1 щодо присвоєння поштової адреси належному їй об'єкту нерухомості - гаражу № НОМЕР_4-НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язання прийняти рішення щодо присвоєння поштової адреси, було відмовлено.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27 січня 2016 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 березня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/24830/15, позов ГБК "Енергетик-2" було частково задоволено та зобов'язано ТОВ "СТО "Піт-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні ГБК "Енергетик-2" земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення металевого боксу з лакофарбовим обладнанням, загальною площею 69,2 кв. м, а також зобов'язано ТОВ "СТО "Піт-Сервіс" привести земельну ділянку до початкового стану.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 04 лютого 2016 року ТОВ "Бюро технічного інвентаризації", встановлено, що на території ГБК "Енергетик-2" за адресою: АДРЕСА_1 розташований гараж № НОМЕР_1 (5 ремонтних боксів) 1 черга, загальною площею 158,9 кв. м. Рік побудови - 1998.

Приватним нотаріусом Лавриненко О. І., на підставі технічного паспорту, рішення виконавчого комітету "Про будівництво зблокованих, одно-двухетажних кооперативних гаражів і відкритих автостоянок для транспортних засобів, належних громадянам, рішення виконавчого комітету "Про затвердження схеми розміщення в м.

Києві гаражів та відкритих автостоянок для транспортних засобів індивідуальних власників на період до 1995 року, було прийнято рішення індексний номер 28131308 від 08 лютого 2016 року про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) ГБК "Енергетик-2" на об'єкт нерухомого майна гараж НОМЕР_1, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, за ГБК "Енергетик-2".

ОСОБА_1 18 серпня 2016 року звернулась до Міністерства юстиції зі скаргою про скасування вказаного рішення нотаріуса, однак, наказом Міністерства юстиції України № 1570/7 від 21 листопада 2016 року, в задоволені скарги було відмовлено.

Приватним нотаріусом Малаховим М. С. 16 лютого 2016 року було проведено державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж, загальною площею 158,9 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1. ГБК "Енергетик-2" 29 лютого 2016 року звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою про скасування запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, який було проведено приватним нотаріусом Малаховим М. С. 16 лютого 2016 року.

Наказом Міністра юстиції України № 1397/5 від 16 травня 2016 року, скарги ГБК "Енергетик-2" від 22 лютого 2016 року та від 29 лютого 2016 року були задоволені та рішення приватного нотаріуса Малахова М. С. від 16 лютого 2016 року № 28260854 про державну реєстрацію прав та обтяжень було скасовано.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року у справі № 826/11648/16, в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Міністра юстиції України № 1397/5 від 16 травня 2016 року було відмовлено.

Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністра юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Малахов М. В., ГБК "Енергетик-2" про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1397/5 від 16 травня 2016 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов'язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ГБК "Енергетик-2" від 22 лютого 2016 року та від 29 лютого 2016 року з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 19 червня 2014 року ТОВ "Техінвентаризація" на території ГБК "Енергетик-2" за адресою: АДРЕСА_1 розташований гараж № НОМЕР_2 (5 ремонтних боксів), загальною площею 158,9 кв. м.

Рік побудови 1991, а також в матеріалах справи міститься технічний паспорт, виготовлений 24 травня 2018 року ОСОБА_14, відповідно до якого на території ГБК "Енергетик-2" за адресою: АДРЕСА_1 розташований гараж № НОМЕР_2 (5 ремонтних боксів), загальною площею 158,9 кв. м. Рік побудови 1991.

Приватним нотаріусом Разумовою О. І. на підставі листа № 17693/122236-33-18/19.2.1, виданого 04 травня 2018 року Міністерством юстиції України, довідки № 4, виданої 21 лютого 2012 року ГБК "Енергетик-2", наказу №1240/5, виданого 20 квітня 2018 року Міністерством юстиції України, постанови № 826/11648/16, виданої 04 квітня 2018 року Київським апеляційним адміністративним судом, було прийнято рішення індексний номер 41426716 від 04 червня 2018 року про реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна гараж № НОМЕР_2, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) "юридично" - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що: "предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що "враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що "метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними".

Таким чином, ефективним способом захисту права власності ГБК "Енергетик-2" є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_2, загальною площею 158,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1. Проте позивач не заявляв вимог про витребування спірної гаража. Тому в задоволенні позовних вимог ГБК "Енергетик-2" до ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки пред'явлені позовні вимоги є неефективними.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зроблено висновок, що "зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТзОВ "Кей-Колект" з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТзОВ "Кей-Колект" щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо. Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37,54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)".

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у ГБК "Енергетик-2" є саме з ОСОБА_1 з приводу порушення права власності. З урахуванням того, що ГБК "Енергетик-2" заявив позов також до неналежного співвідповідача-приватного нотаріуса Разумової О. І., висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо приватного нотаріуса є помилковими. Тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню та в задоволенні позовних вимог ГБК "Енергетик-2" до приватного нотаріуса слід відмовити, оскільки позов в цій частині заявлений до неналежного відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (частина 9 статті 158 ЦПК України).

З урахуванням того, що за результатами розгляду касаційної скарги ухвалюється рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, то заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу задоволено, а у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати за подання позову, а також судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача.

ОСОБА_1 сплачено 10 572,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 14 096,00 судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 158, 400 та 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог гаражно-будівельного кооперативу "Енергетик-2" до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним набуття права власності, визнанння незаконним та скасовання рішення приватного нотаріуса, скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності та реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року.

Стягнути з гаражно-будівельного кооперативу "Енергетик-2" на користь ОСОБА_1 24
668,00 грн судових витрат.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року втрачають законну силу і подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук