Історія справи

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 756/1829/17

провадження № 61-8997св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Оболонського районного суду

м. Києва від 18 липня 2017 року в складі судді Майбоженко А. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом допублічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання рішення неправомірним, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона у травні 2015 року відкрила у

ПАТ КБ «ПриватБанк» соціальну картку № НОМЕР_1 , на яку щомісяця надходила соціальна допомога на утримання новонародженої дитини. На її прохання, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем після народження дитини, її матір ОСОБА_2 продала частину зібраного урожаю та перерахувала кошти в сумі 17 127,00 грн, які були отримані від продажу урожаю на соціальну картку позивача. 08 липня 2016 року кошти у розмірі 17 127,00 грн були заблоковані відповідачем. Позивач зазначала, що на дану карту надходили також соціальні виплати у розмірі 1 720,00 грн, які також були заблоковані. На неодноразові звернення позивача, кошти відповідачем не повернуто.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати рішення відповідача про блокування карти неправомірним, стягнути на її користь грошові кошти у розмірі 18 847,00 грн, відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 17 127,21 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем безпідставно заблоковано грошові кошти позивача, унаслідок чого вона позбавлена можливості вільно розпоряджатися власними коштами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано правової оцінки доказам, а відповідач діяв в рамках укладеного між сторонами договору та у межах чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення залишку грошових коштів з картрахунку є необґрунтованими, не доведеними і задоволенню не підлягають.

Відзив позивачем на касаційну скаргу не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що у травні 2015 року ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк». Дана картка була відкрита для отримання соціальної допомоги після народження дитини. Щомісячно на картку було перераховано соціальну допомогу.

Після відкриття указаного рахунку, крім соціальної допомоги, на дану картку були зараховані інші платежі та надходження. Так, у липні 2016 року зафіксовано надходження цільових коштів у розмірі 860,00 грн та нецільових у розмірі

64 754,24 грн.

Станом на 08 липня 2016 залишок на картковому рахунку складав 17 127,21 грн.

У серпні та вересні 2016 року на указаний рахунок надійшли цільові кошти у розмірі 1 720,00 гривень.

У зв`язку з надходженням нецільових коштів, картковий рахунок позивача був заблокований відповідачем.

На лист позивача щодо отримання інформації про причини блокування рахунку, відповідачем направлено лист з переліком можливих причин блокування рахунку.

01 червня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повернуло позивачу соціальні виплати у розмірі 1 720,00 гр.

Залишок коштів у розмірі 17 127,21 грн станом на момент розгляду справи позивачу не повернуто.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною першою статті 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до частини третьої статті 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з частиною першою статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що позивач здійснювала незаконні фінансові операції, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, дійшов правильного висновку про те, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання грошових коштів, належних позивачу, їх використання відповідачем, та для обмеження позивача у праві розпорядженні належними їй грошовими коштами.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська