Історія справи

Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 524/81/21

провадження № 61-438св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунальне підприємство «Благоустрій Кременчука»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 липня 2021 року в складі судді Предоляк О. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Кременчуцької міської ради), Комунального підприємства «Благоустрій Кременчука» (далі - КП «Благоустрій Кременчука»), у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2020 року № 1665; зобов`язати КП «Благоустрій Кременчука» відновити демонтовані ним секції оцинкованого паркану шляхом встановлення їх на те місце, звідки їх демонтовано в районі будинку АДРЕСА_1 ; заборонити відповідачам у позасудовому порядку вчиняти дії по демонтажу та евакуації майна: металевої огорожі, металевих воріт та калитки, оцинкованої огорожі, оцинкованих воріт та калитки, електроопор вуличного освітлення, зелених насаджень тощо, яке розміщене біля будинку АДРЕСА_1 , у тому числі вздовж вулиці Іонинської в місті Кременчуці.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . На прибудинковій території цього будинку встановлено огорожу, електричні опори освітлення, насаджено дерева, зроблено інший благоустрій території. Відповідно до акта приймання-передачі від 28 травня 2019 року, складеного з забудовником, вона є співвласником зазначених елементів благоустрою.

31 грудня 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 1665 від 30 жовтня 2020 року відповідач КП «Благоустрій Кременчука» провів демонтаж оцинкованого паркану та вивіз це майно в невідомому напрямку.

Вважала таке рішення неправомірним та таким, що порушує її права та законні інтереси, як і дії КП «Благоустрій Кременчука», які полягали в самовільному захопленні та вивозі чужого майна.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2020 року № 1665 «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов у частині визнання незаконним та скасування рішення про демонтаж та евакуацію рухомого майна, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради не надав доказів того, що спірне майно розміщене на самовільно зайнятій ділянці та з порушенням правил благоустрою. Крім того вказане рішення стосується права користування земельною ділянкою для обслуговування прибудинкової території, тому такий спір повинен вирішуватись виключно в судовому порядку, а не шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Водночас позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії суди вважали безпідставними, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів дотримання позивачем визначеної чинним законодавством процедури отримання земельної ділянки в постійне користування.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

04 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 22 січня 2019 року в справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року в справі № 910/11511/18.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди не врахували, що відповідач КП «Благоустрій Кременчука» володіє вилученим майном, співвласником якого вона є, без будь-яких правових підстав, внаслідок чого необґрунтовано відмовили в поверненні цього майна на місце, з якого його вилучено. Також вважає, що суди безпідставно відмовили в задоволенні вимог про заборону відповідачам вчиняти дії по демонтажу та евакуації майна в майбутньому, оскільки вона довела протиправність таких дій відповідачів і обраний нею спосіб захисту права та інтересу є ефективним.

14 лютого 2022 року виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року в справі № 644/3036/17 та від 03 грудня 2020 року в справі № 161/13645/16-а.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, зокрема статус спірної споруди, не врахували, що в розумінні правил благоустрою КП «Благоустрій Кременчука» мало право на демонтаж рухомого майна.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 01 квітня 2022 року та від 17 травня 2022 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

29 квітня 2022 року справа № 524/81/21 надійшла до Верховного Суду.

КП «Благоустрій Кременчука» надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга виконавчого комітету Кременчуцької міської ради задоволеннюз таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Кременчуцької міської ради від 31 березня 2015 року ТОВ «Наукова виробнича інноваційна фірма «Вілп» (далі - ТОВ «НВІФ «Вілп») надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на період будівництва орієнтовною площею 0,0819 га для наступного надання згоди на встановлення земельного сервітуту на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів, право проїзду на транспортних засобах, право прокладання та експлуатації лінійних комунікацій на період будівництва багатоповерхового жилого будинку з дитячим кафе та гаражами на першому поверсі на АДРЕСА_1 .Після закінчення будівництва земельна ділянка підлягала поверненню до земель запасу міста.

На підставі договору оренди від 08 червня 2015 року в користуванні ТОВ «НВІФ «Вілп» перебувала земельна ділянка площею 1 906 кв.м для закінчення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку з дитячим кафе та гаражем на першому поверсі на АДРЕСА_1 . Термін дії договору оренди землі закінчився 01 листопада 2019 року.

Об`єкт будівництва введено в експлуатацію та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці фактично знаходиться 13-поверховий житловий будинок з нежитловими приміщеннями на першому поверсі.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

28 травня 2019 року між ТОВ «НВІФ «Вілп» та ОСОБА_1 укладено акт приймання-передачі, згідно з яким у зв`язку з передачею від ТОВ «НВІФ «Вілп» до ОСОБА_1 прав на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до умов договору № 12/01-17 від 10 січня 2017 року, ТОВ «НВІФ «Вілп» передало, а ОСОБА_1 прийняла у власність частку в 1/31 у наступному майні: елементи благоустрою подвір`я багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які складаються з секцій металевого паркану навколо прибудинкової території, металевих воріт та калитки, оцинкованого паркану, воріт та калитки, електричних опор вуличного освітлення в кількості 6 штук, зелених насаджень на території прибудинкової території та інших елементів благоустрою.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 04 вересня 2020 року, складеного спеціалістами підрозділів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з метою встановлення фактичних меж земельної ділянки для закінчення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку з дитячим кафе та гаражем на першому поверсі на АДРЕСА_1 встановлено, що земельна ділянка має збільшені розміри за рахунок самовільного зайняття земель загального користування - під`їзної дороги (вулиця Іонінська) та зеленої зони, довжина паркану вздовж вулиці Іонінській додатково збільшена на 31,80 м, на ній знаходяться будівельний паркан. Земельна ділянка огороджена по периметру парканом, у дворі будинку виконано благоустрій, висаджено зелені насадження та встановлено електроопори вуличного освітлення частково на землях загального користування орієнтовною площею близько 325 кв.м. Земельна ділянка загального користування загальною площею 1 144 кв.м підлягає поверненню до земель запасу міста з метою суспільної необхідності.

11 вересня 2020 року головним спеціалістом управління контролю за станом благоустрою складено акт про розміщення рухомого майна без правовстановлюючих документів, згідно з яким зафіксовано факт розташування рухомого майна (металевого паркану та 5-ти електроопор) без правовстановлюючих документів, яке розміщено на території міста Кременчука на вулиці Першотравневій, навпроти будинку № 1-В.

Актом обстеження рухомого майна від 17 вересня 2020 року, складеним спеціалістами підрозділів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, встановлено, що станом на 17 вересня 2020 року вищевказане рухоме майно не демонтоване.

30 жовтня 2020 року на засіданні виконавчого комітету Кременчуцької міської ради прийнято рішення № 1665 «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна», згідно з яким вирішено провести демонтаж та евакуацію рухомого майна: металевої огорожі, 5 електроопор вуличного освітлення (власник ТОВ «НВІФ «Вілп»), які розміщені навпроти будинку № 1-В на вулиці Першотравневій та вздовж вулиці Іонинській у місті Кременчуці без правовстановлюючих документів згідно з додатком. КП «Благоустрій Кременчука» провести демонтаж та евакуацію рухомого майна, забезпечити тимчасове зберігання евакуйованого майна в спеціально відведених місцях, після евакуації рухомого майна прибрати територію від залишкового сміття.

31 грудня 2020 року на виконання цього рішення співробітники КП «Благоустрій Кременчука» провели демонтаж та евакуацію рухомого майна, а саме демонтовано та евакуйовано частину металевої огорожі секції оцинкованого паркану - 25 металевих листів 1х2 м на територію підприємства, про що складено акт проведення демонтажу рухомого майна № 16 від 31 грудня 2020 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом позову є, зокрема, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2020 року, яким вирішено провести демонтаж та евакуацію рухомого майна: металевої огорожі, 5 електроопор вуличного освітлення, власником якого є ТОВ «НВІФ «Вілп», які розміщені на земельній ділянці навпроти будинку АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначала, що вона є співвласником зазначеного рухомого майна, тому спірним рішенням порушені її права та інтереси. На підтвердження цих обставин позивач надала суду акт приймання-передачі від 28 травня 2019 року, укладений між нею та ТОВ «НВІФ «Вілп».

Відповідно до акта приймання-передачі від 28 травня 2019 року, такий акт укладений на виконання умов договору № 12/01-17 від 10 січня 2017 року та є його невід`ємною частиною. Проте вказаний договір позивач суду не надала, а сам по собі акт приймання-передачі не є підставою виникнення прав та обов`язків.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів, що земельна ділянка, на якій розміщене спірне рухоме майно (паркан, електроопори), належить позивачу на праві власності чи на праві користування.

З огляду на викладене, оскільки позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження її права власності на спірне майне, відсутні підстави вважати, що оскаржуване рішення порушує її права чи інтереси, що є підставою для відмови в задоволенні вимог про визнання цього рішення незаконним та його скасування. Інші вимоги щодо зобов`язання вчинити певні дії також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними вимогами.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, внаслідок чого зробили помилковий висновок про часткове задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що в справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, наведених вище.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Касаційну скаргу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального підприємства «Благоустрій Кременчука» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов