Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.08.2020 року у справі №204/5567/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 204/5567/19

провадження № 61-11311св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Гурська Анастасія Сергіївна, на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Дубіжанської Т. О., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 1 липня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів:

Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" (далі - ТОВ "СФГ Гермес"), Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання недійсними договору купівлі-продажу та свідоцтва, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення грошових коштів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_1. У січні 2015 року вона передала вказаний комбайн на зберігання ТОВ "СФГ Гермес". Зазначала, що жодних дій після січня 2015 року щодо належного їй комбайну вона не вчиняла, зокрема, не відчужувала, не передавала в оренду, не надавала довіреностей на вчинення від її імені будь-яких розпоряджень стосовно вказаного комбайну.

4 вересня 2018 року представником ТОВ "СФГ Гермес" здійснено телефонний дзвінок для з'ясування питання щодо продовження зберігання її комбайну. Під час цієї розмови їй повідомлено, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за матеріалами якої власником належного їй комбайну з 2016 року є ОСОБА_2, а його вимоги полягають у стягненні орендної плати за використання належного нібито йому комбайну.

10 вересня 2018 року вона з Головного управління Держспоживслужби в Дніпропетровській області отримала відповідь, з якої дізналася, що з 16 травня 2016 року власником її комбайну є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10 травня 2016 року, сторонами якого є вона (комітент), ТЗОВ "М. В. Л. ГРУП" (комісіонер) та ОСОБА_2 (покупець).

Позивач вказує, що належний їй комбайн не відчужувала, будь-яких довіреностей щодо вчинення дій від її імені не надавала, жодних договорів зі ОСОБА_2 не укладала та не підписувала, а її підпис на договорі купівлі-продажу від 10 травня 2016 року є підробленим. Також вказувала, що ОСОБА_2 є колишнім директором ТОВ "СФГ Гермес", на зберігання якому вона передала належний їй комбайн.

У подальшому їй стало відомо, що 13 листопада 2018 року Господарським судом Дніпропетровської області ухвалене рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ТОВ "СФГ Гермес" про зобов'язання повернути комбайн зернозбиральний та стягнення заборгованості, яким позов задоволено частково.

З мотивувальної частини цього рішення вона дізналась, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як орендодавцем та ТОВ "СФГ Гермес" як орендарем укладено договір оренди сільськогосподарської техніки № 0106-2016 від 1 червня 2016 року, згідно з яким орендодавець зобов'язується передати за плату орендарю у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку - комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_1, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3.

Позивач вважає, що стягнені господарським судом кошти з ТОВ "СФГ Гермес" на користь ОСОБА_2 є доходом від використання майна, отриманого у власність без належної правової підстави.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0057-167 від 10 травня 2016 року комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3;

визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, за яким власником комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, є ОСОБА_2;

зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію транспортного засобу - комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, за ОСОБА_2;

відновити становище, яке існувало до видання акта реєстрації комбайну, шляхом поновлення реєстрації транспортного засобу за нею, видавши на її ім'я свідоцтво про реєстрацію спірного комбайну, і витребувати з незаконного володіння ТОВ "СФГ Гермес" комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3;

стягнути доходи, які отримав ОСОБА_2, передавши спірний комбайн в оренду ТОВ "СФГ Гермес", за час незаконного володіння майном, а саме: 160 000 грн - суму основного боргу, 82 236,76 грн пені, 34 976 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 8 525,47 грн, а всього 285 738,23 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року, ухваленим у складі судді Дубіжанської Т. О., позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 0057-167 від 10 травня 2016 року комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3.

Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, а саме комбайну зернозбирального з реєстраційним номером НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, згідно з яким власником комбайну є ОСОБА_2.

Зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію права власності на комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, за ОСОБА_2 та відновити становище шляхом поновлення реєстрації права власності на комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3 за ОСОБА_1, видавши їй свідоцтво про реєстрацію вказаного комбайну.

Витребувано з незаконного володіння ТОВ "СФГ Гермес" на користь ОСОБА_1 комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Комітент" договору купівлі-продажу (договір комісії) № 0057-167 від 10 травня 2016 року та підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Комітент (довірена особа)" в акті № 0057-167 технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, що підтверджується висновком експерта № 6024-18 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по кримінальному провадженні № 12018040000000884, складеним 22 листопада 2018 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Соломахою Ю. В. та дійшов висновку про наявність правових для часткового задоволення позову.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 1 липня 2020 року, прийнятою колегією у складі суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В., рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з'ясованих обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2020 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Гурська А. С., подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 1 липня 2020 року скасувати в частині, у якій позов задоволено, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову у вказаній частині відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушення норм процесуального права, оскільки при вирішенні справи не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 456/2946/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 910/174/17, від 4 вересня 2019 року у справі № 760/10691/18.

Також заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "М. В. Л. ГРУП" та ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме висновку експерта від 22 листопада 2018 року № 6024-18.

Посилаючись на зазначене, заявник просив про задоволення касаційної скарги.

Позиція інших учасників справи

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала на безпідставність її доводів. Зазначала, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з'ясували обставини справи, надали належну оцінку зібраним у справі доказам, які подали учасники справи, та ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення.

ТОВ "СФГ Гермес" у грудні 2020 року направило до касаційного суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому посилалось на безпідставність доводів касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 456/2946/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 910/174/17, від 4 вересня 2019 року у справі № 760/10691/18, оскільки правовідносини у вказаних постановах, не є подібними до правовідносин у цій справі.

На думку ТОВ "СФГ Гермес", інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням зазначеного ТОВ "СФГ Гермес" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 9 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська матеріали цивільної справи № 204/5567/19.

Цією ж ухвалою відмовлено ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Гурська А. С., у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 1 липня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Зупинено дію рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 10 травня 2016 року № 0057-167 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, відновлення становища, яке існувало до видання акта реєстрації комбайну, витребування з незаконного володіння ТОВ "СФГ Гермес" комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3 та стягнення судових витрат.

Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 9 вересня 2020 року підставами відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки при вирішенні справи суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 456/2946/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 910/174/17, від 4 вересня 2019 року у справі № 760/10691/18.

Також підставами для відкриття касаційного провадження були доводи заявника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, необґрунтоване відхилення клопотання (заяви) про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "М. В. Л. Груп", що призвело до ухвалення рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме висновку експерта від 22 листопада 2018 року № 6024-18.

Ухвалою Верховного Суду від 3 листопада 2021 року справу призначеного до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 8 червня 2010 року, виданого Криворізькою інспекцією державного нагляду, ОСОБА_1 на праві власності належав комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_1, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, об'єм двигуна 6 400 см. куб.

1 січня 2015 року ТОВ "СФГ Гермес" як зберігач та ОСОБА_1 як поклажодавцем уклали договір зберігання, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а ТОВ "СФГ Гермес" прийняло на безоплатне зберігання комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_1, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3.

Того ж дня ТОВ "СФГ Гермес" в особі директора - Білик А. М. та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передачі транспортного засобу - комбайна зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_1, та техпаспорт на даний комбайн серії НОМЕР_6.

16 травня 2016 року право власності на комбайн зернозбиральний, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, зареєстровано за ОСОБА_2, реєстраційний номер комбайна змінено на НОМЕР_4.

Підставою для реєстрації зазначеного комбайну зернозбирального за ОСОБА_2 став договір купівлі-продажу (договір комісії) № 0057-167 від 10 травня 2016 року, підписаний від імені ОСОБА_1 як комітента, ТЗОВ "М. В. Л. ГРУП" як комісіонером та ОСОБА_2 як покупцем.

У подальшому ОСОБА_2 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3.

Також судами встановлено, що 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про злочин, в якій повідомила, що 13 квітня 2016 року керівник ТЗОВ "М. В. Л. ГРУП", зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з невстановленими органами досудового розслідування особами, незаконно привласнив чуже майно, яке належить їй та яке перебувало в його віданні, а саме комбайн зернозбиральний марки CLAАS DOMINATOR-204-MEGA, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, об'єм двигуна 6 400 см. куб., внаслідок чого їй спричинено майнову шкоду у великих розмірах.

Того ж дня Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000884 та відкрито кримінальне провадження за частиною 4 статті 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 7 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 12018040000000884, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком експерта № 6024-18 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12018040000000884, складеним 22 листопада 2018 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Соломаха Ю. В., підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Комітент" договору купівлі-продажу (договір комісії) № 0057-167 від 10 травня 2016 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Комітент (довірена особа)" акта № 0057-167 технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

У судовому засіданні представник ТОВ "СФГ Гермес" не заперечував, що на даний час комбайн зернозбиральний марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, знаходиться на території ТОВ "СФГ Гермес".

Встановлено судами і те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року у справі № 904/3544/18 стягнено з ТОВ "СФГ Гермес" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму основного бору у розмірі 160 000 грн, пеню у розмірі 82 236,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 34 976 грн та 3% річних у розмірі 8 525,47 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 1 квітня 2019 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року скасовано в частині стягнення з ТОВ "СФГ Гермес" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 16 000 грн основного боргу, 82 236,76 грн пені, 34 976
грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 8 525,47 грн та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зустрічний позов ТОВ "СФГ Гермес" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки № 0106-2016 від 1 червня 2016 року задоволено.

Визнано недійсним договір оренди сільськогосподарської техніки № 0106-2016 від 1 червня 2016 року, укладений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ "СФГ Гермес".

Постановою Верховного Суду від 25 липня 2019 року постанову Центрального апеляційного господарського суду від 1 квітня 2019 року скасовано в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки від 1 червня 2016 року № 0106-2016 та відмови у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ТОВ "СФГ Гермес" про стягнення коштів. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року у зазначеній частині залишено в силі.

В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 1 квітня 2019 року залишено без змін.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, суд дійшов таких висновків.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити Статтею 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (частина 1 статті 204 ЦК України).

Частина 3 статті 215 ЦК України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що договір купівлі-продажу комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_1, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, від 10 травня 2016 року ОСОБА_1 не підписувала, що підтверджується належним і допустимим доказом, а саме висновком експерта № 6024-18, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять жодних доказів отримання ОСОБА_2 доходів від передання комбайну в оренду ТОВ "СФГ Гермес"; не містять матеріали справи і доказів того, що ТОВ "СФГ Гермес" виконало рішення суду про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Суди попередніх інстанцій, встановивши зазначені обставини справи і застосувавши норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 456/2946/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 910/174/17, від 4 вересня 2019 року у справі № 760/10691/18.

Зазначена підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначала, що "під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин".

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 456/2946/17), на яку посилається заявник, прийнята за результатами розгляду касаційної скарги Приватного підприємства "Дуоком Плюс" на постанову Львівського апеляційного суду від 8 липня 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства "Дуоком Плюс" до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про виконання зобов'язань за тристороннім договором з передачею авансових платежів для подальшого придбання нерухомості та за зустріним позовом про встановлення нікчемності вказаного правочину, який за своєю природою є попереднім.

Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 8 серпня 2018 року ( № 910/174/17) прийнята за результатами розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від19 березня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання договору поруки від 26 грудня 2007 року нікчемним з підстав нікчемності кредитного договору, на забезпечення виконання зобов'язань за яким надана порука. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на порушення норм процесуального права і невиконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові при направленні справи на новий розгляд. Крім того, касаційний суд звернув увагу судів на те, що у справі поручитель не бере участь як сторона.

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2019 року (справа № 760/10691/18), на яку також посилається заявник, прийнята за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстон", ОСОБА_9, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та витребування майна. Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказував на те, що при вирішенні справи суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема, щодо волевиявлення ОСОБА_7 при укладенні оспорюваного договору та чи підписувала вона оспорюваний договір, а також щодо додержання строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Отже доводи заявника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 456/2946/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 910/174/17, від 4 вересня 2019 року у справі № 760/10691/18, касаційний суд вважає безпідставними, оскільки предмет спору, підстави позову та фактичні обставини справ, на які посилається заявник, і фактичні обставини справи, яка переглядається, є різними, а, відтак, відсутні правові підстави вважати, що суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Підставами для відкриття касаційного провадження були і доводи заявника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, необґрунтоване відхилення клопотання (заяву) про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "М. В. Л. ГРУП" та ухвалення рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме висновку експерта від 22 листопада 2018 року № 6024-18.

Зазначена підстава касаційного оскарження також не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду, оскільки суд першої інстанції, врахувавши правовий зміст оспорюваного договору, надав належну оцінку доводам клопотання про залучення до участі у справі ТЗОВ "М. В. Л. ГРУП" і ухвалою від 19 листопада 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовив у задоволенні клопотання, що не суперечить статті 259 ЦПК України.

Також підлягають відхиленню доводи касаційної скарги про встановлення судами обставин, які мають значення, на підставі недопустимого доказу - висновку експерта від 22 листопада 2018 року № 6024-18, оскільки відсутні підстави вважати, що вказаний доказ отриманий з порушенням порядку, встановленого законом, тому з урахуванням змісту статті 78 ЦПК України цей доказ не можна вважати недопустимим.

Крім того, касаційний суд враховує, що протягом розгляду справи судами попередніх інстанцій заявник не надав належних і допустимих доказів на спростовування вказаного висновку.

Наведені у касаційній скарзі інші доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Проте в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Таких порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов'язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судових рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо поновлення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

З урахуванням зазначеного касаційний суд поновлює виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 10 травня 2016 року № 0057-167 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, відновлення становища, яке існувало до видання акта реєстрації комбайну, витребування з незаконного володіння ТОВ "СФГ Гермес" комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3 та стягнення судових витрат.

Керуючись статями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Гурська Анастасія Сергіївна, залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 1 липня 2020 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Красногвардійського районного суду м.

Дніпропетровська від 21 листопада 2019 року в частині вирішення вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 10 травня 2016 року № 0057-167 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки ClaasDominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3 та відновлення становища, яке існувало до видання акта реєстрації комбайну, і витребування з незаконного володіння ТОВ "СФГ Гермес" комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4, марки Claas Dominator-204-Mega, 1998 року випуску, заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3 та стягнення судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В.

А. Стрільчук