Історія справи

Постанова

Іменем України

01 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 161/13693/17

провадження № 61-12225св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області,

відповідач - приватне підприємство «Волиньспецекспорт»,

третя особа - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року у складі судді: та постанову апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області звернулося до суду із позовом до ПП «Волиньспецекспорт», третя особа - ОСОБА_4, про скасування актів Н-5 від 13 липня 2017 року та Н-1 від 13 липня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 лютого 2017 року з водієм ПП «Волиньспецекспорт» ОСОБА_4 стався нещасний випадок. Наказом директора ПП «Волиньспецекспорт» № 26-к від 13 червня 2017 року призначено комісію з розслідування даного нещасного випадку, у який наказом № 32-к від 07 липня 2017 року внесено зміни щодо складу комісії, у яку включено Фураєву К. О. - головного експерта з охорони праці відділення ВД ФСНВ у м. Луцьку.

Згідно висновку комісії випадок з ОСОБА_4 вважається пов'язаним з виробництвом, про що було складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 13 липня 2017 року та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 13 липня 2017 року.

Не погоджуючись із висновками комісії щодо обставин та причин нещасного випадку, головним страховим експертом з охорони праці ВД ФСНВ у м. Луцьку Фураєвою К. О. була написана окрема думка, у якій, посилаючись на відсутність даних про отримання травми (обмороження) під час перебування ОСОБА_4 на робочому місці (кабіна автомобіля) в ніч з 07 на 08 лютого 2017 року, а також про несправність вказаного автомобіля, Фураєва К. О. вважала, що цей нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.

З урахуванням наведеного, позивач просив скасувати акти Н-5 і Н-1 від 13 липня 2017 року та визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 08 лютого 2017 року таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2018 року, в позові відмовлено. Суди, застосувавши висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 6-1767цс16, відмовили в позові, оскільки складання акту та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушує прав та інтересів Фонду.

У лютому 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області подало касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що висновок комісії суперечить обставинам та причинам нещасного випадку, оскільки нещасний випадок не пов'язаний із виробництвом.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018 року ПП «Волиньспецекспорт» подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований тим, що нещасний випадок є таким, що пов'язаний із виробництвом, а рішення судів - законними та обгрутованими.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_4 в момент настання нещасного випадку працював на посаді водія ПП «Волиньспецекспорт».

Наказом директора ПП «Волиньспецекспорт» № 26-к від 13 червня 2017 року призначено комісію з розслідування цього нещасного випадку, до складу якої був включений страховий експерт з охорони праці управління ВД ФСНВ у Волинській області Бойчук О. В.

Наказом директора ПП «Волиньспецекспорт» № 32-к від 07 липня 2017 року внесено зміни до наказу № 26-к від 13 червня 2017 року в зв'язку з відпусткою члена комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з водієм ОСОБА_4, страхового експерта з охорони праці управління ВД ФСНВ у Волинській області Бойчука О. В., до складу комісії включено Фураєву К. О., головного страхового експерта з охорони праці відділення ВД ФСНВ у м. Луцьку.

Комісія з розслідування нещасного випадку зробила висновок, що цей нещасний випадок можна вважати пов'язаним з виробництвом, у зв'язку з чим було складено відповідні акти за формою Н-1 та Н-5.

У постанові Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі № 6-1767цс16 зроблено висновок, що перелік осіб, яким надано право на оскарження рішення спеціальної комісії, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ), оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушує прав та інтересів Фонду.

Застосувавши висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 6-1767цс16, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорювані акти не зачіпають і не порушують прав та інтересів управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Оскільки оскаржені рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель