Постанова

Іменем України

1 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 761/14125/16-ц

провадження № 61-773св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві,

представник - ОСОБА_6,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп»,

відповідач - ОСОБА_7,

третя особа - Перша Київська державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року у складі судді Осаулова А. А. та на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Слободянюк С.В.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві), товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» (далі - ТОВ «Укрспецторг Групп»), ОСОБА_7, третя особа - Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання підготовки та проведення торгів такими, що проведені з порушеннями, визнання недійсним акту та свідоцтва про передачу майна стягувачу.

Посилаючись на те, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності, здійснено з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (далі - Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, просив суд: визнати підготовку та проведення прилюдних торгів 8 січня 2013 року, 22 лютого 2013 року, 19 березня 2013 року, що проводились ТОВ «Укрспецторг Групп», з реалізації арештованого майна Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 такими, що проведені з порушенням; визнати недійсним акт старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві від 28 березня 2013 року ОСОБА_6 про передачу не реалізованого майна Ѕ частини зазначеної квартири - ОСОБА_7; визнати недійсним свідоцтво, видане державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Губко Ю. В. 8 серпня 2014 року за № 18-673 на ім'я ОСОБА_7 про право власності на Ѕ частину спірної квартири та залишити за ним право власності на Ѕ частину цієї квартири.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню в частині організації та проведення прилюдних торгів з порушенням частини першої статті 256, статті 257 та частини першої статті 261 ЦК України з огляду на заяву відповідача про застосування позовної давності та обізнаність позивача про перебування у ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 боргу за договором позики та вчинення дій з примусової реалізації Ѕ частини належної боржнику на праві власності квартири. В частині визнання акту про передачу Ѕ частини квартири стягувачу в рахунок погашення боргу за початковою ціною, то зазначена квартира за цією ціною передавалась стягувачу ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу на підставі постанови державного виконавця, яка позивачем не оскаржується.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У листопаді 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Представник позивач зазначав, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, безпідставно не звернув увагу на порушення Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна в частині не повідомлення позивача про дату та місце проведення торгів. Вважав, що суд апеляційної інстанції, відхиляючи апеляційну скаргу та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, помилково погодився з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем позовної давності.

30 січня 2017 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в даній справі.

15 березні 2017 року ОСОБА_7 подав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року, які мотивовані тим, що доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не відповідають установленим судами фактичним обставинам справи, що підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи. Встановлені факти свідчать про обізнаність позивача щодо вчинення виконавчих дій стосовно його майна, опис майна боржника, що проводився державним виконавцем 29 вересня 2012 року, проведено в його присутності, про що складено відповідний акт. Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві, зокрема, порушень, допущених державним виконавцем, то такі дії мають самостійний спосіб оскарження у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Вважав рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та ухваленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

22 січня 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2018 року справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», ОСОБА_7, третя особа перша Київська державна нотаріальна контора про визнання підготовки та проведення торгів такими, що проведені з порушенням, визнання недійсним акту про передачу майна стягувачу та свідоцтва про передачу майна стягувачу призначено до судового розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 29 травня 2012 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12064/11 від 28.05.2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 397 048,31 грн боргу.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 29 травня 2012 року ОСОБА_4 встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику для виконання, яка ним отримана 18.06.2012, та відповідно стягувачу до відома, яка отримана 13 червня 2012 року.

В порядку примусового виконання рішення суду було встановлено, що ОСОБА_4 належить на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.

25 вересня 2012 року державним виконавцем в присутності боржника та стягувача проведено опис 1/2 частини квартири боржника, про що складено відповідний акт опису й арешту майна.

26 вересня 2012 року державним виконавцем прийнято постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості описаного майна та призначено ТОВ «Оціночна компанія «Вега» в особі директора Макогона В.В. експертом з оцінки майна.

Ринкова вартість 1/2 частини спірної квартири становила 173 241,00 грн. відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 26 жовтня 2012 року, копію якого позивачем отримано особисто 02 листопада 2012 року.

Відповідно до Договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації майна від 07 грудня 2012 року ТОВ «Укрспецторг Групп» уповноважено на проведення прилюдних торгів з реалізації майна боржника, а саме: Ѕ частини спірної квартири.

ТОВ «Укрспецторг Групп» призначались прилюдні торги з реалізації 1/2 частини вказаної квартири на 08 січня 2013 року та на 22 лютого 2013 року, які двічі не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

25 січня 2013 року та 27 лютого 2013 року державним виконавцем складено акт про уцінку вказаного майна.

1 березня 2013 року ТОВ «Укрспецторг Групп» втретє призначені прилюдні торги спірної квартири на 19 березня 2013 року.

Прилюдні торги призначені втретє також не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Повідомлення про проведення прилюдних торгів надіслались ТОВ «Укрспецторг Групп» до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві та опубліковувались на відповідному веб-сайті.

22 березня 2013 року до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві від стягувача надійшла заява про бажання залишити за собою нереалізоване майно в рахунок погашення боргу.

28 березня 2013 року державним виконавцем складено акт реалізації майна на прилюдних торгах та винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

09 квітня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізаціяарештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів (на час проведення та організації прилюдних торгів з продажу спірної частини квартири) з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно

були визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 (далі - Тимчасове положення).

Відповідно до пункту 1.2. Тимчасового положення, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Згідно пунктом 3.2. Тимчасового положення, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5,зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 3.11 Тимчасового положення визначено, що спеціалізована організація протягом трьох робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення про проведення прилюдних торгів письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року N 43/5, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Судами правильно встановлено, що прилюдні торги з продажу Ѕ частини спірної квартири відбулися з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, проте, такі порушення не призвели до порушень прав позивача як боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, що TOB «Укрспецторг Групп» не направлялись позивачу повідомлення про те, що прилюдні торги відбудуться 08 січня 2013 року, 2 лютого 2013 року, 19 березня 2013 року, а отже позивач не був належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та стартову ціну реалізації майна, що свідчить про порушення порядку організації та проведення торгів.

Таким чином, встановивши, що прилюдні торги організовувались та проводились з порушенням правил, встановлених Тимчасовим положенням, однак ці порушення не вплинули на результати торгів та не призвели до порушення прав та законних інтересів позивача, суди дійшли обгрутованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Оскільки відповідач у поданих запереченнях на позовну заяву ОСОБА_4 заявив про застосування позовної давності, суд1 установивши, що позивач пропустив позовну давність без поважних причин, надавши згідно з вимогами статті 212 ЦПК України належну правову оцінку доказам по справі у їх сукупності, правильно застосували норми права.

Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним акту від 28 березня 2013 року, складеного старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві про передачу спірної частини квартири стягувачу в рахунок погашення боргу за початковою ціною 173 241,00 грн, оскільки спірне майно передане стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 28 березня 2013 року, яка позивачем не оскаржувалась.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва від 08 серпня 2014 року, виданого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_7 про право власності на 1/2 частину спірної квартири та залишення права власності на цю частину за позивачем є похідними вимогами, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що такі вимоги не підлягають задоволенню є правильними та обґрунтованими.

За таких обставин, суди розглянули дану справу на підставі наданих сторонами доказів та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 12 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Крат

В. М. Коротун

В. П. Курило