Постанова

Іменем України

29 березня2018 року

м. Київ

справа № 398/4375/14-к

провадження № 51-133 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Остафійчук К.В.

прокурора Опанасюка О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2016 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12014120070000920 по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

такий, що немає судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, із покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.

Вирішено питання щодо речового доказу.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора м.Олександрії залишено без задоволення. Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задоволено. Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2014 року скасовано. На підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України закрито, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

За вироком суду встановлено, що 07 травня 2014 року о 22 год. 30 хв. на блокпосту автодороги сполученням Знам'янка-Луганськ-Ізварине-Дніпропетровське шосе у м.Олександрії був зупинений автомобіль «Ауді А8», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_2 Під час огляду, у ОСОБА_1 вилучено короткоствольну вогнепальну зброю - пістолет НОМЕР_2 моделі ПМР, який він придбав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, через допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що апеляційний суд, за наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, прийшов до необґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження, чим допустив не застосування закону про кримінальну відповідальність, який у даному випадку підлягав застосуванню. Позицію мотивує тим, що згідно висновків судово-балістичної експертизи №116 від 08.05.2014 та комісійної судово-балістичної експертизи, наданий на дослідження пістолет ПМР НОМЕР_2, який був вилучений у ОСОБА_1, є гладкоствольною вогнепальною зброєю, а два патрони, вилучені у нього разом з пістолетом, являються боєприпасами-пістолетними патронами, що виготовлені саморобним способом за типом пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., шляхом спорядження капсулованих гільз від холостих (шумових) патронів пороховим зарядом та снарядом сферичної форми з еластичного матеріалу (кулею), які придатні для стрільби. Вилучений пістолет ПМР, придатний для стрільби патронами саме калібру 9 мм Р.А. Тому, на думку прокурора, апеляційний суд припустився помилки при оцінці вказаних висновків, визнавши вказаний пістолет таким, що не відноситься до предмету злочину, відповідальність за який настає за ст. 263 КК України. Поряд з цим, апеляційний суд допустив неправильне тлумачення п. 4 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» де визначено, що пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предмета злочинів, відповідальність за які настає за статтями 262, 263 КК України. Однак, відповідно до вище згаданого висновку експертизи, вилучений пістолет ПМР, є гладкоствольною вогнепальною зброєю, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду.

Крім того, прокурор вказує, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст.ст.94, 95 КПК України, адже суд дійшов висновку про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_1, посилаючись на покази експерта ОСОБА_4, який не був допитаний безпосередньо в суді апеляційної інстанції, а його покази, надані в суді першої інстанції, не досліджувалися під час апеляційного перегляду.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав в повному обсязі.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Щодо доводів прокурора викладених у касаційній скарзі, які стосуються неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, то колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 КПК, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

Скасовуючи вирок суду першої інстанції, щодо ОСОБА_1, апеляційний суд правильно зазначив, що місцевий суд належним чином не проаналізував обставини кримінального правопорушення та не надав належну правову оцінку доказам по справі, зокрема, висновку судово-балістичної експертизи №116 від 08 травня 2014 року та показанням судового експерта ОСОБА_4

З урахуванням усіх обставин справи, серед яких й ті, про які йдеться в касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в межах апеляції прокурора та обвинуваченого, а також в межах своїх повноважень, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та закриття кримінального провадження щодо останнього.

У своїх висновках, суд апеляційної інстанції навів переконливі мотиви прийняття такого рішення.

Зокрема, колегією суддів апеляційного суду обґрунтовано взято до уваги висновки повторної судово-балістичної експертизи №659 від 08 червня 2015 року та комісійної судово-балістичної експертизи №19/4-01/163 від 25 липня 2016 року, згідно яких, наданий на дослідження пістолет «ПМР» №ХК 011899 є гладкоствольною вогнепальною зброєю, є пристроєм виробництва ТОВ « СОБР» ( м. Харків) Україна, що призначений для стрільби патронами спорядженими еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду.

Урахувавши вищевказані висновки судово-балістичних експертиз, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що вказаний пістолет «ПМР» за своїми конструктивними властивостями хоча і відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї, проте, згідно цих же висновків, є пристроєм вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії, а тому, відповідно до положень п. 4 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» де визначено, що пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предмета злочинів, відповідальність за які настає за статтями 262, 263 КК України .

Апеляційний суд з достатньою повнотою перевірив доводи обвинуваченого про його невинуватість у вчиненні злочину за ч.1 ст.263 КК України, правильно встановивши, що вказаний пістолет «ПМР» не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Тому, в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона інкримінованого йому кримінального правопорушення . Вказане не було ураховано судом першої інстанції, при розгляді кримінального провадження, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалення обвинувального вироку стосовно останнього.

Отже, апеляційний суд, закривши кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Тому, доводи прокурора в цій частині касаційної скарги є безпідставними.

Що стосується тверджень прокурора про те, що судом апеляційної інстанції не було безпосередньо досліджено, під час апеляційного перегляду, покази експерта ОСОБА_4, то вони спростовуються матеріалами провадження.

Ураховуючи зазначене, касаційні доводи прокурора є безпідставні.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд прийшов до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення,

не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З цих підстав Суд ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.В. Білик С.І. Кравченко О.П. Ємець