Історія справи

Постанова

Іменем України

27 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 728/298/17

провадження № 51-3018км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,

прокурора Сингаївської А.О,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12016270070000214, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Фастовці Бахмацькогорайону Чернігівської області,

проживаючого у АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2 раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 березня

2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:

- ч. 1 ст. 185 КК України - строком на 1 рік;

- ч. 2 ст. 185 КК України - строком на 2 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України - строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України

ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 08 березня

2016 року близько 20:30, умисно, таємно, шляхом вільного доступу незаконно заволодів велосипедом марки «АИСТ», який знаходився по АДРЕСА_3, який належав ОСОБА_2, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 874, 42 грн.

Також, 12 травня 2016 року близько 22:30, ОСОБА_1, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу до під'їзду будинку по АДРЕСА_4, незаконно заволодів велосипедом марки «АИСТ», який належав ОСОБА_3, чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 901,50 грн.

Крім того, 21 червня 2016 року близько 23:50, ОСОБА_1, умисно, повторно, таємно, проник через незамкнені вхідні двері у господарське приміщення по

АДРЕСА_5, звідки викрав велосипед марки «АИСТ», який належав ОСОБА_4, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 511,82 грн.

Також 08 серпня 2016 року близько 21:00, ОСОБА_1, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу до під'їзду № 2 будинку № 30 по вул. Першотравневій у

м. Бахмачі Чернігівської області, незаконно заволодів велосипедом марки «АИСТ», який належав ОСОБА_5, тим самим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 252, 86 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурорпросить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через м'якість. Стверджує, що в рішенні апеляційного суду всупереч вимог ст. 419 КПК України, відсутні переконливі доводи щодо обґрунтованості застосування місцевим судом до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавалися.

У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку касаційної скарги, вказавши, що рішення суду апеляційної інстанції суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку

ч. 3 ст. 349 КПК України.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень й особі засудженого через м'якість колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З мотивувальної частині вироку місцевого суду слідує, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, при обранні виду та розміру покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із положеннями ст. 12 КК України належать до злочинів середньої тяжкості та один епізод вчиненого злочину віднесено до категорії тяжких, зняту і погашену судимість, дані про особу засудженого ОСОБА_1, зокрема, що за місцем проживання він характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, в тому числі його попередню соціальну поведінку, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також суд урахував конкретні обставини вчинення злочину, характер і спосіб вчиненого та постзлочинну поведінку засудженого. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд дійшов правильного висновку про можливість звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора щодо неправильного застосування

ст. 75 КК України, належним чином перевірив наведені у скарзі доводи та обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Таким чином, покарання призначене ОСОБА_1із застосуванням ст. 75 КК України є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Переконливих доводів про необхідність призначення засудженому більш суворого покарання у касаційній скарзі прокурора не наведено.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

постановив:

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора -

без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П. Могильний В.В. Наставний