ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа №759/17836/17

провадження № 51-3065 км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Святської О. В.,

суддів Вус С. М., Чистика А. О.,

за участю секретаря

судового засідання Нестеренка Ю. Є.,

прокурора Сингаївської А. О.,

захисника Дорогої А. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Дорогої Аліси Юріївни у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100080006101, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Карцаг (Угорщина), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, такого, що судимості не мав,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Вироком присуджено стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 35 501 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот одну) гривню та у відшкодування моральної шкоди - 200 000 (двісті тисяч) гривень.

У вироку вирішено питання стосовно речових доказів та судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 засуджено за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за наступних обставин.

Між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3, які перебували за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_3, у вечірній час 08 липня 2017 року виник словесний конфлікт з приводу ревнощів з боку ОСОБА_1 та їх подальшого спільного сімейного життя, який мав продовження у першій половині наступного дня - 09 липня 2017 року.

Після вказаного словесного конфлікту ОСОБА_1 приблизно о 12 год. 09 липня 2017 року вирішив учинити умисне вбивство своєї дружини ОСОБА_3, для чого вийшов з кухні у коридор квартири та у своїй сумці взяв ніж, клинок якого має довжину 175 мм, повернувшись до приміщення кухні, де на той момент перебувала ОСОБА_3, почав наносити ним численні удари в життєво-важливі органи останньої, після чого взяв зі столу кухонний ніж, лезо якого має довжину 93 мм та продовжив наносити ОСОБА_3 численні удари ножем в область тулуба, шиї та обличчя, від чого остання померла на місці.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі захисник Дорога А. Ю., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, просить судові рішення стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На думку захисника дії ОСОБА_1 отримали невірну кваліфікацію за ч. 1 ст. 115 КК, однак їх необхідно кваліфікувати за ст. 116 КК, оскільки тілесні ушкодження, які призвели до смерті потерпілої, ОСОБА_1 були заподіяні в стані сильного душевного хвилювання, яке викликане подружньою зрадою з боку потерпілої.

Позиції інших учасників судового провадження

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Курінний В. В. надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив про законність та обґрунтованість судових рішень стосовно ОСОБА_1, як в частині кваліфікації дій та призначеного покарання, так і в частині вирішення цивільного позову. Просив розглянути касаційну скаргу у його та потерпілої відсутності.

Захисник у судовому засіданні підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У судовому засіданні прокурор, яка представляла державне обвинувачення під час касаційного розгляду, не вбачала підстав для задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищестоящого суду стосовно законності, обґрунтованості та умотивованості вироку і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою та умотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом повинна відповідати вимогам ст. 419 КПК України. В мотивувальній частині ухвали мають бути зазначеними короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до частини другої зазначеної статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Однак, як вбачається з матеріалів провадження, апеляційний суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 в апеляційному порядку, зазначені вимоги закону не виконав належним чином.

Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, 11 липня 2017 року для здійснення захисту ОСОБА_1 залучено адвоката Святогора О. А. Крім того, у справі наявні дані про те, що в суді ОСОБА_1 захищав ще й адвокат Святогор Є. А.

Не погоджуючись із вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року засуджений ОСОБА_1 та його захисники Святогор О. А. і Святогор Є. А. подали апеляційні скарги на вказаний вирок.

Однак переглядаючи судове рішення за апеляційними скаргами, суд апеляційної інстанції, всупереч вимог ст. 419 КПК належно не розглянув наявні в матеріалах кримінального провадження апеляційні скарги.

Так, відкриття апеляційного провадження та призначення кримінального провадження до апеляційного розгляду відбулись за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника Святогора Є. А. на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 9 липня 2018 року відносно ОСОБА_1.

У вступній частині ухвали апеляційного суду вказано, що в судовому засіданні апеляційний суд розглянув апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Святогора Є. А., однак прийняв рішення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника Святогора О. А., про що й зазначив у резолютивній частині своєї ухвали. Отже, ухвала апеляційного суду містить суперечності, а з її змісту неможливо встановити, доводи апеляційних скарг кого із захисників були розглянуті та на яких підставах апеляційні скарги визнано необґрунтованими.

Отже, наведене свідчить про те, що апеляційний розгляд у даному кримінальному провадженні відбувся з порушенням вимог Глави 31 КПК, якою регулюється провадження в суді апеляційної інстанції.

Ухвалу апеляційного суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам ст. 419 КПК, тому вона з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Оскільки ухвала апеляційного суду скасовується з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, викладені в касаційній скарзі питання щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_1. апеляційний суд має вирішити в залежності від прийнятого рішення.

Під час нового розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити всі доводи наявних у провадженні апеляційних скарг, перевірити повноваження захисників та з урахуванням усіх обставин прийняти рішення відповідно до вимог ст.ст. 370, 419 КПК.

Оскільки в касаційній скарзі захисник Дорога А. Ю. не порушувала питання щодо скасування ухвали апеляційного суду з тієї підстави, що апеляційні скарги захисників не були належно розглянуті апеляційним судом, суд касаційної інстанції вважає за можливе вийти за межі касаційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

З урахуванням наведеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Оскільки Верховний Суд не скасовує вирок суду першої інстанції, за яким ОСОБА_1 відбуває покарання, ОСОБА_1 слід залишити під вартою до вирішення відповідного питання судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника Дорогої Аліси Юріївни задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Залишити ОСОБА_1 під вартою до вирішення відповідного питання судом апеляційної інстанції, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. В. Святська С. М. Вус А. О. Чистик