Постанова

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 397/558/17

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4809/46/18

Провадження № 51 - 775 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Сингаївської А.О.,

засудженого ОСОБА_1 у режимі відеоконференції,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120310000121 від 02 березня 2017 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2016 року за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень,

за ст. 263 ч. 1, ст. 309 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката

Токар А.Г. на вирок Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено:

- за ст. 263 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

- за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Звільнено ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно після проголошення вироку.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3 388 гривень 26 копійок за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

02 березня 2017 року в ході проведення санкціонованого обшуку в домоволодінні ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 , працівниками поліції з підвіконня веранди було вилучено гладкоствольну вогнепальну зброю - обріз куркової двохствольної мисливської рушниці марки «ИЖ-43 М», 12 калібру, промислового виготовлення, переробленої саморобним способом, шляхом укорочення стволів до залишкової довжини 459 мм, яку ОСОБА_1 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Крім того, на початку вересня 2016 року ОСОБА_1 на цвинтарі в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області зірвав гілки рослини коноплі, які за місцем свого проживання висушив, подрібнив і зберігав у своїй спальній кімнаті, де вони 02 березня 2017 року були виявлені та вилучені працівниками поліції, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 14,767 грама.

Того ж дня в ході проведення обшуку працівниками поліції в гаражі домоволодіння ОСОБА_1 було виявлено та вилучено полімерний мішок з речовиною рослинного походження у висушеному та подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 1133,767 грама, та дві обрізані пляшки з фрагментом фольги, які є пристосуванням для виживання наркотичних засобів, на внутрішній поверхні пляшки наявні нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину дорівнює 0,358 грама.

Вироком Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Чабаненка М.В. у частині призначення покарання скасовано і ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 за ст. 263 ч. 1 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ст. 309 ч. 2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 20 листопада

2018 року.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 02 березня 2017 року по 16 серпня 2017 року та з 14 жовтня 2018 року по 20 листопада 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Токар А.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду змінити і пом`якшити призначене ОСОБА_1 покарання. Вважає, що при призначенні покарання суд апеляційної інстанції належним чином не врахував всі обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік обвинуваченого та його відношення до вчиненого, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, що кримінальними правопорушеннями не було заподіяно шкоду.

Заперечень на касаційну скаргу адвоката Токар А.Г. від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений у судовому засіданні вважав касаційну скаргу свого захисника обґрунтованою і просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 263 ч. 1,

ст. 309 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, у тому числі й ті, на які посилається у касаційній скарзі адвокат Токар А.Г.

Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 не в повній мірі дотримано вимог ст. 65 КК України, зокрема, поза увагою суду залишилось те, що обвинувачений неодноразово судимий, за умисні корисливі злочини проти власності та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, що передбачає високий ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення, за спрямованістю своєї поведінки він не бажає стати на шлях виправлення.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, в тому числі і ті, на які є посилання в касаційній скарзі захисника, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ст. 263 ч. 1, ст. 309 ч. 2 КК України, а за ст. 263 ч. 1 КК України - ближче до мінімальної межі санкції цієї статті, та остаточне покарання визначив на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхомпоглинення менш суворого покарання більш суворим,мотивувавши таке рішення.

Покарання, призначене ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги адвоката Токар А.Г. і зміни вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 шляхом пом`якшення призначеного йому покарання не знаходить.

Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Вирок Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката Токар А.Г. - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук Т.В. Матієк