Історія справи

Постанова

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 760/4132/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/796/1563/2018

Провадження № 51 - 5742 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,

розглянув у судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня

2018 року.

Зміст судових рішень і встановлені обставини

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого

2018 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, поданого в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212 ч. 3, ст. 191 ч. 5, ст. 368 ч. 4, ст. 364 ч. 2 КК України, та накладено арешт на майно, вилучене 07 лютого 2018 року в ході проведення обшуку нежитлових приміщень у будівлі за адресою: АДРЕСА_1, які використовуються (використовувалися) ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення її апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року нею пропущено не було, оскільки зазначену ухвалу постановлено без її виклику, а про існування такого судового рішення вона дізналася після його оприлюднення 21 лютого 2018 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому висновки апеляційного суду про пропуск нею строку апеляційного оскарження не ґрунтується на вимогах закону.

Указує також на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою її клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, звертає увагу на те, що обшук проведено поза межами строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України.

Заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, проте в судове засідання касаційного суду не з'явилися та про причини своєї неявки суд не повідомили.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК України).

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд послався на підставу для повернення, передбачену ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому апеляційний суд зазначив, що строк оскарження зазначеної ухвали слідчого суду від 14 лютого 2018 року закінчився 19 лютого 2018 року, а апеляційну скаргу

ОСОБА_1 подала 23 лютого 2018 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку і не просить про поновлення такого строку. Крім того, в обґрунтування свого рішення суд апеляційної інстанції послався на те, що ОСОБА_1, як володілець майна, попередньо не використала можливості заявити клопотання про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Правило дотримання п'ятиденного строку на оскарження ухвали слідчого судді з дня його проголошення, передбачене ст. 395 ч. 2 п. 3 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Відповідно до ст. 395 ч. 3 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Із матеріалів провадження та тексту ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно видно, що її постановлено та проголошено 14 лютого 2018 року без виклику ОСОБА_1 Будь-які дані про направлення ОСОБА_1 копії зазначеного судового рішення у матеріалах провадження відсутні.

Як зазначено ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про існування ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року вона дізналася

21 лютого 2018 року. Згідно з описом вкладення у лист апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 здала на пошту 23 лютого 2018 року.

У порушення вимог ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених доводів, обставин щодо початку відрахування строку на апеляційне оскарження і його закінчення для ОСОБА_1 не встановив, тому його висновок про подачу апеляційної скарги з пропуском процесуального строку є передчасним.

Крім того, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження апеляційний суд не розглянув та не прийняв відповідного процесуального рішення.

Також ОСОБА_1 як володілець майна відповідно до вимог ст. 309 ч. 1 п. 9 КПК України має право на оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, яким вона і скористалася, звернувшись з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга ОСОБА_1 - задоволенню.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний