П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 р.

м. Київ

Справа № 149/1068/13-к

Провадження № 51-815 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Крота І.М.,

прокурора Міщенко Т.М.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 (в режимі

відеоконференції),

захисників КоваляТ.І. (в режимі відеоконференції),

ВарчукаА.Б.,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі

відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2, прокурора та захисника Коваля Т.І., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2017 року щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця та мешканця АДРЕСА_2,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2017 року, засуджено:

- ОСОБА_2 за:

- ч. 2 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- ч. 1 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

- п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців з конфіскацією майна;

- ОСОБА_1 за:

- ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією майна;

- п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна.

За вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, заздалегідь підготувавшись та домовившись про розподіл ролей для скоєння злочину, 17 серпня 2012 року близько 01.00 прибули на АДРЕСА_3, де вчинили напад на потерпілого ОСОБА_7, спричинивши останньому тяжких тілесних ушкоджень, від яких він помер на місці.

В подальшому ОСОБА_2 і ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, заволоділи паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6, пенсійною кредитною карткою «Райффайзен Банк Аваль» на її ім'я, грошовими коштами в сумі 3 700 грн, 12 тисяч рублів Російської Федерації, 700 грн та карткою поповнення рахунку «Київстар» на 40 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 в період часу з 15 жовтня по 18 жовтня 2011 року, перебуваючи в приміщенні магазину НОМЕР_1, розташованого на території овочевого ринку «ТСЦ Дубово» на вул. Купріна, 54/1, у м. Хмельницькому, власником якого є ОСОБА_9, скориставшись неуважністю останнього, таємно умисно викрав з полички прилавку вищевказаного магазину чоловічу барсетку, що належала ОСОБА_9, з грошовими коштами, особистими речами та документами, спричинивши останньому матеріальних збитків на загальну суму 526,38 грн.

Також, ОСОБА_2 незаконно, без відповідного дозволу, починаючи із літа 2012 року, зберігав за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 гладкоствольну вогнепальну зброю - пістолет «KRAL-STARTER № 108», який 05 вересня 2012 року було вилучено працівниками правоохоронних органів.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх змінити, виправдавши його за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що інкримінованих злочинів він не вчиняв, ні органом досудового розслідування, ні під час судового провадження не було встановлено умислу на вбивство потерпілого. Зазначає про те, що слідчі дії проводились без участі захисника, тобто з порушенням права на захист, висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, зокрема, протоколах огляду місця події, слідчого експерименту, допиту. Вказує на використання судом першої інстанції показань, наданих ним під час досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_2 стверджує, що докази його винуватості отримувались під фізичним і психологічним тиском працівників правоохоронних органів.

За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із постановленими щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх змінити, ОСОБА_2 на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що оскільки інкримінований ОСОБА_2 злочин за ч. 2 ст. 185 КК України був вчинений останнім у період з 15 по 18 жовтня 2011 року, строк притягнення його до кримінальної відповідальності слід обчислювати з дня вчинення нового злочину - 17 серпня 2012 року, тому на час апеляційного перегляду вироку строки притягнення його до кримінальної відповідальності за вказаний злочин минули, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції мав звільнити його від відбування призначеного покарання. Також прокурор зауважує, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 і ОСОБА_10 покарання не вказав на повну конфіскацію майна останніх, що також залишилось поза увагою апеляційного суду.

У касаційній скарзі зі змінами до неї захисник Коваль Т.І., не погоджуючись із постановленими щодо ОСОБА_1 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 - закрити за недоведеністю. Свої вимоги захисник мотивує тим, що матеріали провадження не містять достатніх доказів винуватості його підзахисного, висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, зокрема, протоколі обшуку, який проведений без залучення понятих. Крім того, зазначає про те, що суди в порушення вимог ст. 23 КПК України у своїх рішеннях на обґрунтування своїх висновків щодо винуватості обвинувачених послалися на речові докази, які безпосередньо ними не досліджувались.

Позиції учасників судового провадження

Засуджені та їх захисники підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити.

Прокурор підтримав касаційні скарги частково, просив суд вийти за межі касаційних скарг, скасувати судові рішення з підстав порушення вимог ст. 384 КПК України - нероз'яснення судом обвинуваченим права на суд присяжних і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Статтею 384 КПК України визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Колегія суддів при вивченні матеріалів кримінального провадження та прослуховуванні аудіозапису судових засідань встановила, що суд першої інстанції не виконав вимог ч. 1 ст. 384 КПК України та не роз'яснив обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 їх право на розгляд провадження судом присяжних, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Зазначений висновок узгоджується й з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 51-1253 зпв 18 від 07 листопада 2018 року у справі № 751/4876/15-к.

З огляду на викладене вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Оскільки суд апеляційної інстанції при розгляді провадження за апеляційними скаргами обвинувачених, їх захисників та потерпілих порушення, допущене судом першої інстанції, залишив поза увагою, підлягає скасуванню й ухвала суду апеляційної інстанції.

З огляду на встановлення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону інші доводи касаційних скарг учасників провадження Судом не перевіряються.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, повно й всебічно дослідити надані сторонами докази, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2, прокурора та захисника КоваляТ.І. задовольнити частково.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Залишити ОСОБА_2, ОСОБА_1під вартою до проведення судом першої інстанції підготовчого судового засідання, але не більше ніж на 60 діб.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук А.М. Макаровець В.К. Маринич