Історія справи

Постанова

Іменем України

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 126/1617/18

провадження № 51-3317км21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_4,

суддів: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

захисника ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочетовка Івнянського району Белгородської області рф, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, судимого 19 червня 2017 року вироком Бершадського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільненого від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з випробуванням,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.

Відповідно до ст. 71 КК ОСОБА_1 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання невідбутої частини покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 19.06.2017 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки з випробуванням.

Згідно п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК на ОСОБА_2 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 1001 грн. Судом вирішено питання долю речових доказів.

Як встановив суд, 08 травня 2018 року біля 23 год. 30 хв. у с. Серебрія Бершадського району Вінницької області ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою вчинення крадіжки прийшли до гаража колишнього приміщення КСП «Зоря», що розташоване на АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 . Підійшовши до приміщення, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перелізли через паркан, вилізли на горище, відсунули дерев`яну ляду та через отвір в даху проникли в середину гаража. Після цього в середині цього приміщення із полиць умисно, повторно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таємно викрали електродриль, кутову шліфувальну машину, автомобільну акустику та інше майно всього на суму 2018,95 грн. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винесли викрадені речі та поділили викрадені речі. В подальшому ОСОБА_1 кутову шліфувальну машину сховав в чагарниках по АДРЕСА_2 . 10.05.2018 під час огляду місця події вищезазначену кутову шліфувальну машину було вилучено працівниками поліції. ОСОБА_2 викрадені електродриль, автомобільну акустику та інше майно переніс в с. Тернівка Бершадського району Вінницької області, де також сховав в чагарниках по вул. Космонавтів та які 10.05.2018 під час огляду місця події було вилучено працівниками Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області. Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 2018,95 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог засуджений у касаційній скарзі зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема статей 107 349 370 КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

У засіданні суду касаційної інстанції:

- прокурор просив залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість;

- захисник ОСОБА_10 підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та просив її задовольнити у повному обсязі, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.

У відповідності до ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Касаційні доводи скарги засудженого про те, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, однак не роз`яснив належним чином наслідків застосування даної норми та не переконався чи правильно обвинувачені розуміють її зміст, а апеляційним чином належним чином не перевірив аналогічні доводи апеляційної скарги засудженого, є необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно положень ст. 349 КПК, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції врахувавши те, що обвинуваченими та іншими учасниками кримінального провадження не оспорюються всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і викладені у обвинувальному акті та встановивши, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій та роз`яснивши їм зміст ст. 349 КПК України, не досліджував інші докази у кримінальному провадженні, роз`яснивши обвинуваченим, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як правильно встановив апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за аналогічними доводами апеляційної скарги сторони захисту - засуджений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, надав суду пояснення про обставини вчиненого злочину. Будь-яких обмежень в реалізації наданих законом прав обвинуваченого під час судового розгляду апеляційним судом не виявлено.

Зважаючи на те, що прокурором був запропонований порядок дослідження доказів, з чим погодились інші учасники кримінального провадження, суд лише допитав обвинувачених та дослідив дані, які їх характеризують.

Як правильно встановив апеляційний суд під час перегляду рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався процедури, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК, перед цим з`ясувавши, чи правильно розуміють сторони зміст обставин справи, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Щодо доводів касаційної скарги засудженого про відсутність звукозапису судового засідання від 11.02.2019 року то, як правильно встановив апеляційний суд, відсутність звукозапису саме цього судового засідання не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Оскільки, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, необхідно зважати на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії та значимість тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні і мали стати «інформативною основою» ухваленого судового рішення, але інформація про них виявилась відсутньою на технічному носії.

Зважаючи на те, що в цей день не було проведено значимих процесуальних дій, відсутність такого звукозапису не є істотними тобто таким, що перешкодило суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі зазначає про відсутність документів, що підтверджують повноваження прокурора ОСОБА_11 та слідчого ОСОБА_12

Втім, як правильно встановив апеляційний суд, у обвинувальному акті зазначено відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 291 КПК України прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, крім того суд першої інстанції визнав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та призначив на підставі цього кримінальне провадження до розгляду. Також, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта в ході досудового розслідування, 11.05.2018 прийняті процесуальні рішення, оформлені постановами про призначення групи прокурорів та про призначення групи слідчих.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, дотримався вимог ст. ст. 50 65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, обставину, яка його пом`якшує - щире каяття, врахувавши висновок досудової доповіді органу пробації про високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, підстав вважати його надто суворим немає.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника, які є аналогічні, викладеним у касаційній скарзі засудженого та прийшов до обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

Ухвала апеляційного суду є належно вмотивованою та обґрунтованою, її зміст відповідає вимогам статей 370 419 КПК, у ній наведено мотиви, з яких виходив цей суд, та положення закону, якими він керувався при постановленні рішення.

Наведені в касаційній скарзі засудженого доводи не спростовують правильності висновків, викладених у рішенні суду першої та апеляційної інстанції і не містять переконливих доводів, які би дозволили Верховному Суду дійти висновку, що судові рішення щодо ОСОБА_1 були постановлені з істотними порушеннями норм кримінального процесуального права, які можуть поставити під сумнів їх законність та обґрунтованість .

Отже, зважаючи на те, що істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_5