Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 281/265/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4805/336/21

Провадження № 51 1528 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_6

та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060200000021 від 27 січня

2018 року щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселівка Коростенського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Лугинського районного суд Житомирської області від 19 лютого 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року щодо нього.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Лугинського районного суду Житомирської області від 19 лютого

2021 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 222 500 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 15 лютого 2017 року приблизно о 21 годині, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , з метою заволодіння чужим майном прибули на автомобілі марки «Ford Mondeo» державний номерний знак НОМЕР_1 7 до приміщення непрацюючої ферми за адресою: АДРЕСА_3 , та шляхом зриву дерев`яних дошок на вікні проникли до приміщення зазначеної ферми. Перебуваючи в середині, за допомогою газозварювального обладнання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 здійснили демонтаж металевих деталей деревообробних станків та склали їх біля входу в приміщення ферми з метою подальшого завантаження до автомобіля. Однак, кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони були помічені ОСОБА_10 .

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що відсутні належні докази його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, а докази, на які послався суд у вироку, оцінені упереджено та не доводять його винуватості. Указує на те, що інкримінованого кримінального правопорушення не вчиняв, свідок ОСОБА_10 його не впізнав, а судова трасологічна експертиза не встановила, що сліди на місці події залишені саме ОСОБА_6 . Крім того, зазначає, що суд першої інстанції у вироку послався на показання працівників поліції

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не можуть бути свідками у кримінальному провадженні.

Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги засудженого та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_6 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.

Так, суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався, у тому числі: на показання самого ОСОБА_6 , який не заперечував, що в день події він на своєму автомобілі знаходився у

с. Солов`ї, під`їздив до ОСОБА_10 , коли біля с. Клочеве до його машини підійшли працівники поліції, то він перебував разом з ОСОБА_9 , підтвердив, що за два тижні до події він разом з ОСОБА_9 їздили до ферми, де у ОСОБА_10 цікавилися номером телефону власника ОСОБА_8 з метою оренди приміщення та бочок для випалювання деревного вугілля; на показання потерпілого ОСОБА_8 про обставини крадіжки його майна, який зауважив, що після надання показань в поліції, до нього підходили ОСОБА_6 та

ОСОБА_9 і пропонували відшкодувати збитки, однак він відмовився, зауваживши, що все має бути відповідно до закону; на показання свідка ОСОБА_10 про те, що 15 лютого 2017 року він помітив світло в приміщенні ферми, коли заглянув у вікно, то побачив двох чоловіків, один з яких ОСОБА_9 , які розпилювали деревообробні станки, він викликав поліцію та власника ОСОБА_8 .

Що стосується показань працівників поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які у складі слідчо-оперативної групи виїздили на місце вчинення кримінального правопорушення, то судом оцінені та покладені в основу обвинувального вироку показання зазначених свідків лише в межах дотримання процесуального закону під час збору доказів у кримінальному провадженні. Так, слідчий ОСОБА_11 підтвердив, що він провів огляди місця події 15 лютого 2017 року та 16 лютого

2017 року і склав протоколи, в ході яких відповідно було вилучено автомобіль марки «Ford Mondeo» державний номерний знак НОМЕР_2 , вилучено взуття

ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , з приміщення ферми вилучено кисневий балон, гумові шланги, газозварювальний різак, гайкові ключі та сліди взяття. Свідок ОСОБА_12 повідомив обставини переслідування автомобіля від ферми, за кермом якого був ОСОБА_6 , а пасажиром ОСОБА_9 . Отже, доводи касаційної скарги в цій частині щодо неможливості врахування як доказів показань працівників поліції є безпідставними.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколах огляду місця події від 15 лютого 2017 року та 16 лютого 2017 року; на висновок судової трасологічної експертизи від 17 травня 2017 року 1/495, відповідно до якого сліди підошви низу взуття, які зафіксовані за допомогою гіпсових зліпків та вилучених під час проведення огляду місця події від 16 лютого 2017 року в приміщенні ферми, залишені таким же типом взуття, що і взуття на ліву ногу, вилучене у ОСОБА_6 .

Також судом надано належну оцінку показанням свідка ОСОБА_9 , які він надав у судовому засіданні, про те, що 15 лютого 2017 року ОСОБА_6 їхав зі сторони с. Солов`ї, зустрів його біля с. Клочеве та мав намір лише підвезти його, після чого вони були зупинені працівниками поліції, та обґрунтовано зазначив, що такі показання суперечать його зізнавальним показанням як обвинуваченого, що підтверджується вироком Лугинського районного суду Житомирської області від

03 липня 2019 року щодо ОСОБА_9 , який набрав законної сили і який був предметом дослідження судом першої інстанції. Суд неодноразово вживав заходів для виклику та повторного допиту зазначеного свідка, однак останній в судове засідання так і не з`явився, а прокурор в свою чергу відмовився від повторного допиту ОСОБА_9

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили версію сторони захисту про непричетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення та фальсифікацію доказів, обґрунтовано не погодилися з такою версією, спростувавши її сукупністю безпосередньо досліджених та оцінених доказів.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 15 ч. 3,

ст. 185 ч. 3 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката

ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в них доводи про незаконність та необґрунтованість вироку, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, які містяться серед доводів касаційної скарги засудженого, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 і скасування судових рішень щодо нього не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3