Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 377/199/21

провадження № 51-3893 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

виправданого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000258, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України до визначеного із застосуванням статей 69 70 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільненого на підставі постанови Прилуцького міського суду Чернігівської області від 20 вересня 2005 року умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 6 місяців 2 дні; 2) вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року за ч. 3 ст. 186, ч 2 ст. 289 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 07 листопада 2012 року умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 7 місяців 21 день; 3) вироком Макарівського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року за ч. 3 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Славутицького міського суду Київської області від 17 серпня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому за ч.1 ст. 263 КК України обвинуваченні та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинено останнім.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року виправдувальний вирок суду залишено без зміни.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що у невстановлений досудовим розслідування день, час та спосіб, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав та зберігав пістолет, який є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, є самозарядним пістолетом моделі «VZOR 70» № НОМЕР_1 калібру 7,65x17 «Браунінг», 34 патрони з маркуванням «S&B 9mmBr.C», які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 9x17К, що споряджені кулями зі свинцевим осердям та 14 патронів, 6 з яких маркуванням «S&B 7,65 Вr14», 8 з маркуванням «S&B 7,65 Вr1З», які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 7,65 «Браунінг», що споряджені кулями зі свинцевим осердям.

Зазначену вогнепальну зброю та бойові припаси було виявлено і вилучено працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку 26 січня 2021 року близько 10:00 год за місцем проживання ОСОБА_6 .

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Прокурор вважає безпідставним виправдання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України та, в обґрунтування своїх вимог, наводить доводи, якими не погоджується з оцінкою судом доказів та підставами визнання недопустимим доказом - протокол обшуку від 26 січня 2021 року. Зазначає, що всі докази здобуті у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а висновки апеляційного суду про їх недопустимість, є неправильними. Наголошує на невідповідності ухвали апеляційного суду вимогам статей 370 419 КПК України та стверджує, що наведені в апеляційній скарзі доводи не були належним чином перевіреними та безпідставно залишені без задоволення.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів, просив залишити ухвалу апеляційного суду без зміни. Під час касаційного розгляду захисники та виправданий також вважали, що підстав задоволення касаційної скарги немає.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України колегія суддів вважає слушними.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 404 КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

За вимогами ст. 419 КПК України, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.

Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що при перегляді виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 , апеляційний суд не дотримався зазначених вимог.

Так, приймаючи рішення про правильність виправдання ОСОБА_6 , апеляційний суд свої висновки обґрунтував тим, що протокол обшуку від 26 січня 2021 року разом з відеозаписом до нього, об`єктом якого було місце проживання ОСОБА_6 , в ході якого у нього було виявлено та вилучено вогнепальну зброю та бойові припаси, є недопустимим доказом. При цьому, мотивуючи такий висновок, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на недопустимість доказу - протоколу від 26 січня 2021 року, в якому відображено вилучення у ОСОБА_6 зброї та боєприпасів, який є ключовим доказом і отриманий з порушенням закону, правильно визнано недопустимими і інші докази, які є похідними від проведеної з порушенням вимог кримінального процесуального закону слідчої дії.

Проте колегія суддів вважає сумнівними наведені висновки суду апеляційної інстанції про недопустимість таких доказів, з огляду на положення статей 86 87 КПК України та, зважаючи на це, наведені в ухвалі мотиви про недопустимість та недостатність наявних у справі доказів, такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Так, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, усупереч вимогам ст. 419 КПК України, апеляційний суд не навів належного обґрунтування мотивів їх спростування та прийняв суперечливе за своїм змістом рішення. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо недопустимості доказу - протоколу обшуку та додатку до нього, водночас, суд мотивував порушення права на захист ОСОБА_6 посилаючись на дані цього ж протоколу та додатку до нього.

Аналіз ухвали апеляційного суду свідчить про відсутність в ній обґрунтованого аналізу всіх доводів, викладених у апеляційній скарзі прокурора і оцінки всіх доказів, зібраних у даному кримінальному провадженні, а також неповного з`ясування обставин, які мали істотне значення для ухвалення законного рішення і могли вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_6 .

Зважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає приписам статей 370 419 КПК України, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону, в силу положень ч. 1 ст. 412 КПК України, слід визнати істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи, що касаційний суд не вирішує наперед питання про достовірність того чи іншого доказу, проте, зазначені обставини є предметом перевірки суду апеляційної інстанції та потребують повторної перевірки, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у вказаному суді.

За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції, необхідно врахувати вищенаведене, за необхідності, повторно дослідити обставини кримінального провадження та постановити рішення, яке б відповідало вимогам законності та обґрунтованості.

Керуючись статтями 433 434 436 - 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3