Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 202/6012/23

провадження № 51-1601км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року про відмову у відкритті провадження.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023042010000074 від 21 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 14 лютого 2024 року, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовила у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Обґрунтовуючи свою позицію, стверджує, що апеляційний суд постановив ухвалу всупереч вимог процесуального закону та практики Верховного Суду, викладеній у справі № 569/19829/21, без належного вмотивування прийнятого рішення, оскільки, на його думку, п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 цього Кодексу передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або про відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

Позиції учасників судового провадження

На касаційну скаргу заперечень не надходило.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги представника власника майна.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального процесуального законодавства, з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 392 КПК регламентовано, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.

Із матеріалів провадження слідує, що слідчий суддя, розглянув клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023042010000074 від 21 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 362 КК, та відмовив у його задоволенні.

Тобто, ухвала слідчого судді від 07 лютого 2024 року стосується питання скасування арешту на майно, тому відповідно до статей 174 309 КПК вона апеляційному оскарженню не підлягає, на що правильно акцентував апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях, ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.

Такий висновок було сформульовано об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 20 травня 2024 року (справа № 712/191/23, провадження № 51-3208кмо23).

Таким чином, покликання адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Верховного Суду від 23 січня 2024 року (справа № 569/19829/21, провадження № 51-1344км22), як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, не є слушним, враховуючи висновок об`єднаної палати зазначений вище.

З урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті провадження є законною і обґрунтованою, а її зміст відповідає вимогам статей 370 418 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування судового рішення, не встановлдено. Тому з огляду на вищевказане відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог, викладених у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3