ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 401/1133/20

провадження № 51-5663км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у кримінальному провадженні №12019120270001885 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16листопада 2020 року зазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Рішення суду мотивоване тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшов до районного суду 02 червня 2020 року, за межами строку досудового розслідування, визначеного положеннями ст. 219 КПК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, безпідставно враховано у строк досудового розслідування строк, протягом якого потерпілий знайомився з матеріалами кримінального провадження, і, як наслідок безпідставно зроблено висновок про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Захисник ОСОБА_6 у запереченнях на касаційну скаргу прокурора вказав про необґрунтованість доводів прокурора, наведених у касаційній скарзі.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор не підтримала касаційну скаргу. Зазначила, що строк досудового розслідування закінчився 29 травня 2020 року.

Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що сторона обвинувачення повинна була в строк до 27 травня 2020 року скласти обвинувальний акт, з яким звернутися до суду. Однак вказаних дій до 27 травня 2020 року зроблено не було, обвинувальний акт складено та затверджено 29 травня 2020 року і він надійшов до суду 02 червня 2020 року, тобто поза межами встановленого законом строку досудового розслідування.

З таким рішенням суду прокурор не погоджується і вважає його передчасним оскільки суд не виключив зі строку досудового розслідування строк, протягом якого потерпілий знайомився з матеріалами справи.

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на положення ч. 5 ст. 219 КПК України, відповідно до яких у строки досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.

Виходячи з наведеного, Верховним Судом у даному кримінальному провадженні мають бути вирішені два питання: чи є потерпілий стороною у кримінальному провадженні, на яку поширюються вимоги ч. 5 ст. 219 КПК України; чи був направлений обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК Українидосудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 19 ч. 1 зазначеної статті стороною кримінального провадження є з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа. Стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

При цьому чинний КПК встановлює два випадки, коли потерпілий набуває статусу сторони: у разі відмови прокурора від підтримання публічного обвинувачення (ст. 340 КПК України) та у разі, якщо в обвинувальному акті зі зміненим прокурором в суді обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення (ч. 3 ст. 338 КПК України).

До такого висновку, зокрема дійшов Верховний Суд, проаналізувавши структуру КПК, де процесуальний статус сторони обвинувачення визначається у параграфі 2 глави 3 КПК України, сторони захисту у параграфі 3 глави 3 КПК України, а процесуальний статус потерпілого і його представника визначається в окремому (4) параграфі глави 3 КПК України (ухвала від 06 листопада 2019 року справа № 753/16298/19).

Отже, виходячи з наведеного, у даному кримінальному провадженні потерпілий не є стороною кримінального провадження, на яку поширюються положення ч. 5 ст. 219 КПК України.

За таких підстав твердження прокурора, що строк ознайомлення потерпілого з матеріалами кримінального провадження не включається у строк досудового розслідування, не узгоджується з чітко визначеними вимогами кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 219 КПК Україниз дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбаченомуКПК України.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеногоч. 3 ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження 26 березня 2020 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було повідомлено про підозру. Таким чином досудове розслідування мало бути закінчене 27 травня 2020 року.

В подальшому 21 травня 2020 року підозрюваних було повідомлено про закінчення досудового розслідування і в цей же день підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а 22 травня 2020 року підозрюваний ОСОБА_7 ознайомилися з матеріалами досудового розслідування. Зазначений строк відповідно до положень ст. 219 КПК України у строк досудового розслідування не враховувався.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд зазначає про неправильне визначення судами першої та апеляційної інстанції кінцевої дати закінчення строку досудового розслідування, оскільки вказаний строк закінчувався не 27 травня 2020 року, як вказали суди попередніх інстанцій, а 29 травня 2020 року.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (зокрема, постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі №752/3218/20).

Виходячи з вказаної практики суду касаційної інстанції, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні мав бути спрямований до суду не пізніше 29травня 2020 року.

Поряд з цим, матеріали кримінального провадження не містять належних даних на підтвердження того, що зазначений обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був направлений до суду саме в межах строку досудового розслідування, зокрема 29 травня 2020 року, а не 02червня 2020 року, про що свідчить відмітка суду про надходження матеріалів провадження.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягало закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки, на момент направлення прокурором до суду обвинувального акту, незважаючи на помилково визначену судами попередніх інстанцій кінцеву дату строку досудового розслідування, вказаний строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України, завершився.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 вересня 2021 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3