Історія справи

Постанова

Іменем України

12 травня 2020 року

м. Київ

справа №612/505/18

провадження № 51-964км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Волевач О.В.,

прокурора Рибачук Г.А.,

в режими відеоконференції

захисника Даниленка Б.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220730000116, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новопавлівка Близнюківського району Харківської області, зареєстрованого у АДРЕСА_2 , проживаючого у АДРЕСА_3 ), в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК України.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 квітня 2018 року приблизно о 18:00, перебуваючи в АДРЕСА_1, де гралися четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи правилами суспільної моралі, дістав раніше заготовлену скляну пляшку із запалювальною сумішшю, а саме: пляшку з бензином, та незважаючи на прохання господарки будинку ОСОБА_5 не кидати пляшку, яка вийшла з будинку на крики дітей, запалив сірниками запалювальну суміш у пляшці та кинув в бесідку, від чого пляшка із сумішшю розбилася об стіну та полум`я розкидалося на декілька метрів та потрапило на малолітню ОСОБА_2 , яка в той час вимикала в бесідці музику. ОСОБА_2 вибігла з альтанки з палаючим одягом та волоссям з криками про допомогу, ОСОБА_1 , діючи з винятковим цинізмом, виражаючись на її адресу нецензурною лайкою, схопив її за волосся та потяг від хвіртки в двір. В результаті цього ОСОБА_2 були спричинено темні опіки полум`ям на спині в області вертушки лівої лопатки, на спині справа з переходом в надплечову ділянку справа та розповсюдженням на задню поверхню правого плеча до рівня третини загальною площею 3,5%, які утворилися в результаті дії термічного агенту, який мав високу температуру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та садно, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. Господарка домоволодіння ОСОБА_5 стала просити ОСОБА_1 вийти з двору та припинити свої хуліганські дії, на що останній, нехтуючи правилами суспільної моралі, ігноруючи її неодноразові зауваження, палицею наніс їй один удар по голові та три удари в область лівого плеча та лопатки, чим спричинив легкі тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин тім`яної області голови, лівого плеча, лівої лопатки, садно на задній поверхні лівого плеча та лівої лопатки. Незважаючи на опір, ОСОБА_5 виштовхала ОСОБА_1 з двору, чим припинила його хуліганські дії.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною, необґрунтованою та невмотивованою у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме закону, який не підлягає застосуванню - ч. 4 ст. 296 КК України, а також істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме: ст.ст. 23, 94, 370, 419 КПК України, яке перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник просить залишити її без задоволення як безпідставну.

В судовому засіданні прокурор не підтримав подану скаргу, а захисник заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Доводи прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України є безпідставні.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.

Вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції при перегляді вироку щодо ОСОБА_1 дотримався.

Так, в поданій апеляційній скарзі прокурора ставилося питання про скасування вироку суду першої інстанції в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, вказував на те, що суд дійшов неправильного висновку щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 4 ст. 296 КК України.

Апеляційний суд, перевіряючи ці доводи, в межах апеляційних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України зазначив, що фактичні обставини справи встановлені у загальному порядку на підставі досліджених у суді доказах.

Зокрема, апеляційна інстанція, перевіряючи доводи сторони обвинувачення про неправильну кваліфікацію дій засудженого послалася на досліджені показання потерпілих, свідків, матеріали провадження, які у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 не мав умислу на позбавлення життя дітей.

З висновком суду першої і апеляційної інстанцій про відсутність у ОСОБА_1 умислу на позбавлення життя будь-якої особи погоджується і колегія суддів, із урахуванням того, що зі суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом, тобто коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання

З показань самого засудженого, наданим в суді апеляційної інстанції слідує, що в день події він не витримав гучну музику, яка лунала з бесідки та вирішив спалити бесідку.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що на момент кидання пляшки в бесідку зайшла лише одна неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 для того, щоб виключити музичний центр. При цьому дії ОСОБА_1 супроводжувалися нецензурною лайкою, нанесенням ударів потерпілій ОСОБА_5 .

А тому суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про направленість умислу ОСОБА_1 не на позбавлення життя дітей, а на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося особливою зухвалістю.

Таким чином дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КПК України кваліфіковано правильно.

Окрім того, під час апеляційного розгляду суд дав належну оцінку кожному з досліджених доказів та їх сукупності у взаємозв`язку, а також перевірив і детально проаналізував всі доводи прокурора щодо безпідставності перекваліфікації дій засудженого на ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.

У даному кримінальному провадженні дотримано вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і реалізації наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Всі клопотання учасників процесу розглянуті у відповідності до вимог закону.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів, та відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук С.С. Слинько С.В. Яковлєва