Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 946/4854/22

провадження № 51-178 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року стосовно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Грамотіно Біловського району

Кемеровської області Російської Федерації,

який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 04 жовтня 2022 року змінив вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та визначив обвинуваченому за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 22 лютого 2022 року у період з 08:00 до 08:07, перебуваючи у торговій залі магазину «Таврія-В», що на просп. Незалежності (Суворова), 181 у м. Ізмаїл Одеської області, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти м`ясні вироби торгової марки «Лібра», загальною вартістю 387,34 грн, проте не довів свої неправомірні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітником охорони при спробі залишити магазин.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі її підзахисного внаслідок суворості, просить її скасувати, на підставі ст. 45 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження - закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, не врахував незадовільний стан здоров`я її підзахисного, наявність у нього статусу особи з інвалідністю, те, що він є пенсіонером, який живе лише за рахунок отриманої пенсії. На думку захисника, призначене ОСОБА_7 апеляційним судом покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн є непомірним тягарем для її підзахисного. Захисник звертає увагу на те, що суди встановили достатні обставини для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку з його дійовим каяттям.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Статтею ст. 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею розкриттю цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, вчинені ним дії є кримінальним проступком, під час досудового розслідування та судового розгляду повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, детально та послідовно розповів про обставини вчинення ним неправомірних дій, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, є особою пенсійного віку. При цьому суди не встановили обставин, що обтяжують покарання.

Під час касаційного провадження суд касаційної інстанції додатково встановив, що ОСОБА_7 досяг пенсійного віку, є особою з інвалідністю, хворіє на численні хронічні захворювання, має єдине джерело існування -пенсію по інвалідності в мінімальному розмірі. Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_7 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, своїми неправомірними діями він фактично шкоду потерпілому не заподіяв, що підтвердив представник ПП «Таврія Плюс» у своїй заяві.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводами захисника про те, що призначене судом покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн є непомірним тягарем для ОСОБА_7 , та, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, вважає можливим у даному конкретному випадку звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Отже, враховуючи наявність у провадженні визначених Кримінальним кодексом України умов та підстав звільнення від кримінальної відповідальності й те, що захисник у касаційній скарзі, узгодженій із ОСОБА_7 , просив звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та закрити кримінальне провадження, касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року та в порядку ст. 433 КПК України вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2022 року - скасуванню із закриттям кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 45 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Керуючись статтями 440 - 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року та в порядку ст. 433 КПК України вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2022 року стосовно ОСОБА_7 скасувати.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3