Історія справи

Постанова

Іменем України

10 липня 2018 року

м. Київ

справа № 775/478/17

провадження № 51-3101км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Маринича В.К., Стефанів Н.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Пашкова Є.Є.,

захисника МаркевичаВ.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2017 року про повернення його заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2006 року ОСОБА_2 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 17 серпня 2017 року повернув заяву засудженого ОСОБА_2 про відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, зобов'язавши суд відновити втрачені під час проведення АТО матеріали.

На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що він звернувся до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи з метою, пов'язаною із захистом його прав та інтересів, а саме для подальшого звернення до суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2006 року щодо нього за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд залишив його заяву без руху, надавши строк на усунення недоліків, які він, на його думку, усунув. Проте суд апеляційної інстанції повернув його заяву, вказавши, що він не зазначив, які саме нововиявлені обставини виникли в його справі, що є незаконним, оскільки не відноситься до провадження з відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- захисник підтримав вимоги касаційної скарги і просив їх задовольнити;

- прокурор вважав, що вимоги касаційної скарги не є предметом розгляду суду касаційної інстанціїї та просив закрити провадження.

Мотиви Суду

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються статтями 524-531 розділу VII Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У ч.1 ст. 526 КПК зазначено, що заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.

Відповідно до положень ст. 528 КПК, якщо у заяві не зазначено мети відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомостей, необхідних для їх відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Отже, ст. 528 КПК регламентує наслідки недодержання вимог до змісту заяви про відновлення втрачених матеріалів, якими можуть бути залишення заяви без розгляду або відмова у відкритті провадження. При цьому повернення такої заяви особі, яка її подала, чинним КПК не передбачено.

Всупереч зазначеним вимогам закону апеляційний суд, вдавшись до вирішення питання щодо наявності нововиявлених обставин (що є компетенцією суду першої інстанції), прийняв не передбачене розділом VII КПК рішення про повернення заяви про відновлення втрачених матеріалів.

Таким чином, під час розгляду провадження судом апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч.1 ст. 412 КПК), що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.

Поряд з цим вимоги касаційної скарги ОСОБА_2 в частині зобов'язання суду відновити втрачені під час проведення АТО матеріали є передчасними, оскільки можуть бути вирішені лише судом, який постановив вирок. Тому, з огляду на зазначене касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд в суді апеляційної інстанції, під час якого суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442, 528 КПК, п. 15 Перехідних положень цього Кодексу, пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2017 рокущодо ОСОБА_2 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

А. М. Макаровець В. К. Маринич Н.С. Стефанів