Історія справи

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 273/1320|17

провадження № 51-10580км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Лагнюка М. М., Огурецького В. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кононської І. Є.,

прокурора Кулаківського К. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Воронухи Дмитра Саверійовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017060110000291 щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування, призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2018 року апеляційні скарги прокурора та захисника Воронухи Д . С. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.

Як установив місцевий суд, ОСОБА_1 у невстановлені слідством день і час у 2016 році на подвір'ї свого господарства, що у АДРЕСА_1 , знайшов 39 патронів кустарного виробництва, які містилися у скляній банці, та були залишені невстановленою слідством особою, незаконно зберігав їх протягом тривалого часу без мети збуту для власних цілей за місцем проживання у вказаному населеному пункті.

18 вересня 2017 року в ході обшуку працівниками поліції Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області у будинку, в якому проживає ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено вищевказані бойові припаси, які є патронами кільцевого запалення калібру 6,8 мм.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Воронуха Д. С., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що інкримінованого діяння ОСОБА_1 не вчиняв, висновки суду ґрунтуються на припущеннях, а матеріали провадження не містять достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 Також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не спростував викладених в його апеляційній скарзі доводів, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає вимогам статті 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Прокурор Кулаківський К. О. вважав касаційну скаргу необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а судове рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Диспозицією ч. 1 ст. 263 КК України встановлено відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та правильність кваліфікації його дій за цією нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_1 саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Виходячи із встановлених місцевим судом фактичних обставин справи, суд обґрунтовано визнав наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 ККУкраїни (оскільки останній зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу), на підтвердження чого навів у вироку докази.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав, однак його вина підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо обставин подій; фактичних даних, що містяться у протоколі обшуку від 18 вересня 2017 року, а також на підставі висновку експерта від 28 вересня 2017 року, зміст яких відображено у вироку.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд обґрунтовано вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_1

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їх належність й допустимість, з урахуванням положень статей 94 97 КПК України.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання, та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також дані про його особу, тобто дотримався вимог статей 65-67 КК України.

Крім того, аналогічні доводи захисника були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, який ретельно перевірив та проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Суд уважає, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала відповідає вимогам статей 370 419 КПК України, а тому доводи захисника про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставними.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК, та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказував захисник у своїй касаційній скарзі, Судом не встановлено.

За результатами касаційного розгляду не встановлено обставин, які би давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Воронухи Дмитра Саверійовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич В. П. Огурецький М. М. Лагнюк