Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 31.05.2022 року у справі №917/304/21 Постанова КГС ВП від 31.05.2022 року у справі №917...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 917/304/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 (головуючий суддя Плахов О. В., судді Геза Т. Д., Мартюхіна Н. О.)

у справі № 917/304/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН" і 2) Держаного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

(у судове засідання з`явився представник відповідача-1 Архипенко О. І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Суть провадження та короткий зміст оскаржуваного судового рішення

1. Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 30.09.2021 задовольнив клопотання ТОВ "Знамя ЛНМ", стягнувши з позивача на користь відповідача-1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

2. Приймаючи додаткову постанову, апеляційний суд виходив з того, що надані відповідачем-1 до матеріалів справи: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 09-2021 від 10.03.2021; додаткова угода від 09.09.2021 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 09-2021 від 10.03.2021; акт приймання передачі наданих послуг № 85 від 15.09.2021; звіт про обсяг наданих послуг до акту приймання передачі наданих послуг № 85 від 15.09.2021; рахунок № 78 від 15.09.2021; копія платіжного доручення від 20.09.2021, в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись із прийнятою додатковою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а в задоволенні заяви відповідача-1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено).

4. Позивач на обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 20.05.2020 у справі № 643/3720/15-ц, від 12.08.2020 у справі № 922/3422/18, від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц щодо застосування статей 7, 13, 124, 129, 236, частин четвертої-шостої статті 126 ГПК України.

5. Скаржник зазначає, що відповідач-1 у відзиві від 26.03.2021 на позовну заяву не використав своє право повідомити суд та позивача про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що прямо передбачено статтею 124 ГПК України. Суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що орієнтовний розмір таких витрат відповідачем-1 було зазначено лише у відзиві на апеляційну скаргу, який не був прийнятий апеляційним судом у зв`язку із пропущенням строку на його подання. На думку скаржника суд апеляційної інстанції безпідставно розділив відзив відповідача-1 на сам відзив та заяву про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, оскільки такі дії не передбачені процесуальним законом. Звертає увагу на те, що (1) дії представника відповідача-1 не стали наслідком ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 15.09.2021 не на користь позивача; (2) включення до вартості витрат на професійну правничу допомогу послуг з підготовки проєкту відзиву є безпідставним; (3) відповідач-1 в цілому істотно завищив розмір спірних витрат, оскільки такі витрати не є необхідними і неминучими та є неспівмірними в межах розгляду цієї справи.

Позиція інших учасників справи

6. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

7. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

8. Судове рішення у справі оскаржуються позивачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

9. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

10. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

11. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

12. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

13. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

14. Стаття 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

15. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

16. Згідно із частинами першою, другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

17. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

18. Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19. За змістом статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

20. Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21.

21. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем-1 у тексті відзиву на апеляційну скаргу позивача зроблено заяву про стягнення з ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" витрат на професійну правничу допомогу, в якій ним також зазначено, що докази несення таких витрат будуть подані в порядку та строки, передбачені частиною восьмою статті 129 ГПК України. Також у тексті відзиву наведено попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

22. У подальшому, 20.09.2021 (у межах визначеного частиною восьмою статті 129 ГПК України п`ятиденного строку з дати ухвалення рішення суду) відповідачем-1 подано докази витрат на професійну правничу допомогу разом із відповідною заявою.

23. Відтак, відповідачем-1 дотримано процесуальні вимоги щодо порядку та строків подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, так як такі докази були подані в межах визначеного нормами процесуального законодавства п`ятиденного строку з дати ухвалення рішення суду, про що було попередньо зроблено письмову заяву, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, тобто до закінчення судових дебатів.

24. Посилання ж скаржника на те, що у зв`язку із неприйняттям судом апеляційної інстанції документа відповідача-1, який фактично об`єднує в собі відзив на апеляційну скаргу та заяву про розподіл судових витрат в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, останній не має право на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, не обґрунтовані жодними правовими нормами.

25. Отже, аргументи скаржника про те, що до закінчення судових дебатів відповідачем-1 не зроблено заяви про стягнення на його користь з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, а також не зроблено заяви про те, що докази витрат на оплату послуг адвоката будуть надані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, є безпідставними, адже такі висновки спростовуються матеріалами справи, які містять відповідну заяву.

26. Поряд з цим, позивачем не доведено, що подання відповідачем-1 попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат разом із відзивом на апеляційну скаргу позивача порушило принцип змагальності сторін та позбавило останнього можливості заперечувати обґрунтованість та співмірність заявлених відповідачем-1 судових витрат. Про зворотне також свідчать наявні в матеріалах справи заперечення позивача від 28.09.2021 на заяву відповідача-1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які були враховані апеляційним судом при ухваленні додаткової постанови.

При цьому, посилання скаржника в цій частині обґрунтування своїх доводів на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 643/3720/15-ц, Верховний Суд відхиляє, оскільки на відміну від справи, яка переглядається, у справі № 643/3720/15-ц предметом перегляду суду касаційної інстанції було питання щодо дотримання апеляційним судом процесуальних норм, пов`язаних із відшкодуванням судових витрат по суті спору за весь час розгляду справи.

27. Так, апеляційним судом встановлено, що правова допомога відповідачу-1 надана Адвокатським об`єднанням "АДВОС" (далі - адвокатське об`єднання), правовідносини між якими підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2021 № 09-2021 (далі - договір).

28. Відповідно до умов цього договору адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту правової (професійної правничої) допомоги перелік, обсяг та порядок надання якої визначається укладеними сторонами додатками до цього договору (пункт 1.1 договору).

29. Розділом 4 договору визначено розмір гонорару (вартості послуг) адвокатського об`єднання та порядок здачі-приймання послуг. Зокрема, сума гонорару адвокатського об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги за цим договором встановлюється виходячи із обсягу наданої адвокатським об`єднанням клієнту правової допомоги та визначається сторонами у додаткових угодах до даного договору (пункт 4.1 договору).

30. Оплата гонорару адвокатського об`єднання здійснюється за фактом надання послуг визначених цим договором на підставі рахунку об`єднання протягом робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання наданих послуг (пункт 4.2 договору).

31. Здача-приймання послуг адвокатського об`єднання здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання послуг. Послуги вважаються наданими з моменту затвердження клієнтом звіту про надану професійну правничу допомогу та підписання клієнтом акту здачі-приймання послуг (пункт 4.3 договору).

32. Вартість витрат адвокатського об`єднання та адвокатів, пов`язаних з наданням послуг, не входить в вартість послуг та відшкодовується клієнтом додатково в порядку, визначеному в відповідних додатках до цього договору (пункт 4.4 договору).

33. На виконання умов договору між відповідачем-1 (клієнтом) та адвокатським об`єднанням було укладено додаткову угоду від 09.09.2021 (далі - додаток до договору), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання по наданню клієнту правової (професійної правничої) допомоги, пов`язаної з представництвом інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "БМК "Атлант" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.07.2021 у справі № 917/304/21 за позовом ТОВ "БМК "Атлант" до клієнта та Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода К. В. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30.07.2020 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода К. В. (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07), на підставі якого у ТОВ "Знамя ЛМН": (ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 (пункт 1 додатку до договору).

34. Відповідно до пункту 2 додатку до договору, розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання правової допомоги з питання, вказаного у пункті 1 цього додатку, становить 10 000,00 грн.

35. Відповідно до пункту 3 додатку до договору, гонорар, у розмірі визначеному пункті 2 цього додатку, підлягає сплаті на рахунок адвокатського об`єднання протягом 5 календарних днів з дня ухвалення Східним апеляційний господарським судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "БМК "Атлант" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.07.2021 у справі № 917/304/21, на підставі виставленого об`єднанням рахунку.

36. Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2021 № 09-2021 та додатку до нього, підставою для проведення розрахунків є акт здачі-приймання послуг.

37. Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом надання послуг від 15.09.2021 № 85 відповідно умов, зазначених в пункті 3 додатку до договору та звітом про обсяг (детальний опис наданих послуг). Вартість послуг адвокатського об`єднання склала 10 000,00 грн.

38. Також апеляційним судом встановлено, що відповідно до звіту про обсяг (детальний опис наданих послуг) до акта наданих послуг від 15.09.2021 адвокатом були надані наступні послуги:

- надання ТОВ "Знамя ЛМН" правової (професійної правничої) допомоги, пов`язаної з представництвом інтересів ТОВ "Знамя ЛМН" у Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "БМК "Атлант" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.07.2021 у справі № 917/304/21;

- ознайомлення з матеріалами справи, перевірка обставин справи, вивчення та узагальнення законодавства України та судової практики з питань пов`язаних з предметом наданих послуг 1 000,00 грн;

- підготовка проєкту відзиву на апеляційну скаргу (в т.ч. визначення завдання об`єднання та переговори з клієнтом, вивчення нормативно-правових актів та судової практики, опитування посадових осіб клієнта, обговорення проекту відзиву на апеляційну скаргу з клієнтом, внесення виправлень та доповнень за бажанням клієнта) 7 000,00 грн;

- забезпечення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях 2 год. (без урахування часу на відрядження для участі у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду) 2 000,00 грн.

39. Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу за договором, обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатським об`єднанням на виконання відповідних робіт, а також заперечень позивача, апеляційний суд дійшов висновку, що такі витрати на правову допомогу є обґрунтованим та співмірними зі складністю виконаних адвокатським об`єднанням робіт, їх розмір відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

40. Однак, судова колегія з такими висновками апеляційного суду частково не погоджується з огляду на наступне.

41. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

42. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі).

43. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

44. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

45. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 до заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу включена вартість (7000,00 грн) підготовки проєкту відзиву на апеляційну скаргу позивача.

46. Проте, вказаний відзив було подано відповідачем-1 з пропуском строку, встановленого в ухвалі від 17.08.2021, та у поновленні якого апеляційним судом відмовлено, з огляду на що зазначений документ не прийнято до розгляду та не враховано при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

47. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що адвокатські витрати відповідача-1 у розмірі 7 000,00 грн на підготовку проєкту відзиву не відповідають такому критерію як необхідність, відтак підстави для покладання цих витрат на позивача - відсутні, чого помилково не враховано судом апеляційної інстанції.

48. Разом з тим, колегія суддів вважає, що ознайомлення з матеріалами справи, перевірка обставин справи, вивчення та узагальнення законодавства України та судової практики з питань пов`язаних з предметом наданих послуг та участь у судовому засіданні є дійсними та необхідними послугами у цій справі, а відтак є розумним та обґрунтованим розрахунок адвокатським об`єднанням цих послуг у сумі 1 000,00 грн та 2 000,00 грн відповідно.

49. Інші доводи скаржника з посиланням на постанови Верховного Суду, зазначені в пункті 8 цієї постанови, щодо неспівмірності розміру понесених витрат на правову допомогу зі складністю справи та реальним часом, витраченим адвокатом на надання таких послуг, є декларативними, зводяться лише до власної оцінки скаржником стосовно їх обсягу та складності, а у певній частині (участі у судовому засіданні) також суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

50. Верховний Суд неодноразово в своїх постановах звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно до приписів статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

52. Верховний Суд дійшов висновків про те, що наведені в касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 129 ГПК України при розподілі витрат на професійну правничу допомогу. Тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена постанова апеляційного суду - зміні в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" на користь ТОВ "Знамя ЛМН".

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" задовольнити частково.

2. Змінити додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 917/304/21 у частині вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу.

3. Викласти відповідну частину абзацу другого резолютивної частини додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в такій редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 54, код ЄДРПОУ 41373279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН" (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, код ЄДРПОУ 41962583) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. В іншій частині у задоволенні відповідного клопотання відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст