Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року.

м. Київ

Справа № 902/481/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Кушніра І. В., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (судді: Бучинська Г. Б., Гудак А. В., Філіпова Т. Л.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2018 (суддя Банасько О. О.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

про стягнення 258 388,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У серпні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі - КП "Вінницяміськтеплоенерго") про стягнення 258 388,72 грн, з яких: 209 787,15 грн - пеня за прострочення виконання зобов`язань, 18 552,12 грн - 3 % річних, 30 049,45 грн - інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 526, 530, 536, 612, 625, 953 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України обґрунтовано порушенням відповідачем строків оплати послуг, наданих у 2018 році згідно з договором від 22.11.2012 № BRD/2012/01/60.

1.3. У відзиві на позовну заяву КП "Вінницяміськтеплоенерго" просило відмовити у частині стягнення пені, посилаючись на положення статей 551, 614 Цивільного кодексу України і статті 233 Господарського кодексу України, наголошуючи на відсутності вини відповідача, а також зазначаючи, що негативні наслідки, заподіяні позивачеві простроченням відповідача, можуть бути компенсовані заявленими до стягнення 3 % річних та інфляційними втратами, а пеня є санкцією, тому у разі її зменшення позивач не зазнає негативних наслідків.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, позов задоволено частково, стягнуто з КП "Вінницяміськтеплоенрго" на користь АТ "Укртрансгаз" 100 000,00 грн пені, 18 552,12 грн 3 % річних і 30 049,45 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в частині стягнення 109 787,15 грн пені відмовлено.

Судові рішення аргументовано порушенням відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку у встановлені договором строки.

Разом із тим суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі статті 551 Цивільного кодексу України і статті 233 Господарського кодексу України зменшив суму заявленої до стягнення пені.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2018 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з КП "Вінницяміськтеплоенрго" пені у сумі 109 787,15 грн і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник наголошує на залишенні судами поза увагою, що основною діяльністю позивача є транспортування природного газу газотранспортною системою та зберігання (закачування, відбір) природного газу в сховищах природного газу, які є основним джерелом доходів позивача. Така діяльність спрямована на отримання підприємством прибутку. Наразі АТ "Укртрансгаз" перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки замовники послуг не здійснюють оплату наданих їм послуг у встановлені строки.

Проте наявність обставин, які, на думку скаржника, свідчать про відсутність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені, не взято судами до уваги.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу КП "Вінницяміськтеплоенрго" просить залишити її без задоволення, наголошуючи на правомірності висновків судів та акцентуючи, що відповідач є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг споживачам, бюджетних коштів, та є організацією, мета якої - надання соціально значимих послуг. Крім того, всі наявні у підприємства кошти зі спеціальних рахунків відповідно до алгоритму, встановленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодня спрямовуються на виконання зобов`язань відповідачаі погашення заборгованості за природний газ Національній акціонерній компанії "Нафйтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"), АТ "Укртрансгаз" і Публічному акціонерного товариству "Вінницягаз".

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 22.11.2012 між сторонами було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № BRD/2012/0160, за умовами якого АТ "Укртрансгаз" зобов`язалося надати КП "Вінницяміськтеплоенрго" (замовник) послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник - оплатити надані послуги у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Суди установили, що АТ "Укртрансгаз" на виконання умов договору протягом січня-травня 2018 року надав відповідачеві послуги з транспортування природного газу магістральними трубами на загальну суму 3 046 009,62 грн, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу.

При цьому КП "Вінницяміськтеплоенрго" розрахувалося за надані послуги в повному обсязі, однак із порушенням строків, установлених умовами договору.

4.3. Предметом позову у справі є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення з КП "Вінницяміськтеплоенрго" 209 787,15 грн пені за прострочення виконання зобов`язань, 18 552,12 грн - 3 % річних і 30 049,45 грн інфляційних втрат.

4.4. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 цього Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.5. Ураховуючи установлені судами обставини щодо порушення замовником послуг зобов`язань за договором зі своєчасної їх оплати у строки, визначені договором, якого відповідач не заперечує, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з КП "Вінницяміськтеплоенрго" на користь АТ "Укртрансгаз" 18 552,12 грн - 3 % річних і 30 049,45 грн інфляційних втрат.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог учасники справи не оскаржують, у зв`язку з чим судові рішення в цій частині з урахуванням меж касаційного розгляду справи не переглядаються.

4.6. Водночас суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відмовив у задоволенні позову про стягнення пені в частині 109 787,15 грн, дійшовши висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені у цьому випадку.

4.7. За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями відповідно до частини 1 статті 230 цього Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні принципи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.8. Суд апеляційної інстанції, який залишив без змін судове рішення про часткову відмову у стягненні пені, установив, що КП "Вінницяміськтеплоенерго" є комунальним підприємством, метою діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії населенню, шкільним навчальним закладам.

З огляду на положення статті 191 Закону України "Про теплопостачання", Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 17, суд апеляційної інстанції установив, що КП "Вінницяміськтеплоенерго" самостійно не визначає порядку розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата з такого рахунка відповідних послуг, у тому числі послуг з транспортування природного газу, залежить від суми коштів, які надійшли від споживачів.

Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку щодо наявності правових підстав для зменшення розміру пені, заявленого АТ "Укртрансгаз" до стягнення з КП "Вінницяміськтеплоенерго" з 209 787,15 грн до 100 000,00 грн.

При цьому зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, є правом суду, яким він користується у разі встановлення відповідних обставин.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.

Посилання скаржника на правову позицію щодо зменшення розміру пені, викладену у постанові Верховного Суду у справі № 910/22964/17 не свідчать про порушення судами норм матеріального і процесуального права, з огляду на встановлення судами обставин, які відрізняються від обставин, установлених під час розгляду справи № 910/22964/17.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 і рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2018 у справі № 902/481/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. В. Кушнір

Ю. Я. Чумак