Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.03.2018 року у справі №907/1125/15
Ухвала КГС ВП від 06.05.2018 року у справі №907/1125/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/1125/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" в особі представника Міщенко О.О.,

боржник - Публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" в особі представника Тодавчич Г.І.,

розпорядник майна - арбітражний керуючий Білоусова Т.Д.,

кредитори ТОВ "Офіс-центр-3" та ТОВ "Офіс-центр-4" в особі представника Кукареки К.С.,

інвестор ТОВ "Маєрсам" в особі представника Кукареки К.С.,

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Кравчук Н.М., Матущак О.І.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судом першої інстанції

1. 11.11.2015 ухвалою Господарського суду Закарпатської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" було порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття". Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Транскарпатбуд" на загальну суму 1 530 000 грн. Введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття". Призначено розпорядником майна ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" арбітражного керуючого Білоусову Т.Д.

2. 19.10.2016 ухвалою Господарського суду Закарпатської області затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано конкурсним кредитором ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" у наступному складі

1) ТОВ "Транскарпатбуд" з грошовими вимогами на суму 8 223 182,43 грн. підлягають задоволенню у 4 чергу, 13 716 грн. - судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі та заяви з грошовими вимогами підлягає задоволенню у першу чергу;

2) ТОВ "Офіс-центр-3" з грошовими вимогами на суму основного боргу - 1 161 969,39 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 2 436 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

3) ПП "Зодіак і К-2" з грошовими вимогами на суму 256 551,99 грн., в тому числі 250 903,28 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 5 648,71 грн. судового збору, в т.ч., за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

4) ОСОБА_7 з грошовими вимогами на суму 283 714,31 грн., у тому числі 280 958,31 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 2 756 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

5) Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області з грошовими вимогами на суму основного боргу - 1 298 542,06 грн., у тому числі 1 197 440,13 грн. підлягають задоволенню у третю чергу та 101.101,93грн. підлягають задоволенню у шосту чергу;

6) ТОВ "Офіс-центр-4" з грошовими вимогами на суму 223 472,90 грн., у тому числі 214 499,72 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 8 973,18 грн. судового збору, в т.ч., за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

7) спільне українсько-бельгійсько-німецьке підприємство "Мрія Даві Дан" з грошовими вимогами на суму 182 881 грн., у тому числі 180 125 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 2 756 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

8) ПрАТ "Либідський" з грошовими вимогами на суму 106 918,50 грн., у тому числі 104 162,50 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 2 756 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

9) фізична особа - підприємець Дроздов Денис Геннадійович з грошовими вимогами на суму 398 347,86 грн., у тому числі 381 791,97 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, 11532,39грн. пені - шосту чергу та 5 023,50 грн. судового збору, в т.ч. судового за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

10) ТОВ "Крам" з грошовими вимогами на суму 57 873,47 грн., у тому числі 55 437,47 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 2 436грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга);

11) фізична особа - підприємець Манцулич Лоліта Андріївна з грошовими вимогами на суму 312 463,25 грн., у тому числі 307 878,25 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу та 4 585 грн. судового збору, в т.ч. судового за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга).

3. 14.11.2016 постановою Господарського суду Закарпатської області припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття", припинено повноваження розпорядника майна публічного акціонерного товариства Білоусової Т.Д., ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Білоусову Т.Д.

4. 21.02.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2017, скасовано постанову суду першої інстанції від 14.11.2016 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Білоусової Т.Д. про визнання ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" банкрутом та відкриття процедури ліквідації.

5. 10.05.2017 представник комітету кредиторів та ініціюючого кредитора у справі подали суду першої інстанції клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на повне погашення кредиторської заборгованості боржником.

6. 27.07.2017 ухвалою Господарського суду Закарпатської області провадження у справі припинено. Клопотання про заміну ліквідатора банкрута повернуто без розгляду. У задоволенні клопотання про затвердження мирової угоди відмовлено з мотиву того, що вона не підписана боржником. Клопотання розпорядника майном про відкладення підсумкового засідання суду відхилено. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала прийнята на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (у ред. до 15.12.2017) та мотивована тим, що на день проведення підсумкового засідання у боржника відсутні перед кредиторами зобов'язання, визнані ухвалою суду від 19.10.2016, що підтверджується поданими боржником доказами (платіжними дорученнями про погашення боргу, заявою про відступлення права вимоги, актами звірки взаєморозрахунків між боржником та усіма його кредиторами) та не заперечується представником ініціюючого кредитора, судом прийнято до уваги і проведення взаєморозрахунків між боржником та інвестором, яким погашено вимоги конкурсних кредиторів (ТОВ "Маєрсам") на підставі Акту взаєморозрахунків від 30.12.2016. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, які послужили підставою для порушення провадження у справі, відпали.

Зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

7. 16.08.2017 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду було прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого- розпорядника майна Білоусової Т.Д. на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2017.

8. 28.08.2017 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду було зобов'язано боржника надати суду оригінали для огляду та належним чином завірені копії документів, що підтверджують виконання боржником усіх зобов'язань перед кредитором.

9. 25.09.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2014 скасовано, матеріали справи передано на розгляд до суду першої інстанції. Апеляційний суд вказав, що колегії суддів апеляційного суду не було надано оригіналів платіжних доручень про сплату боржником заборгованості перед кредиторами. При цьому судом апеляційної інстанції констатовано відсутність таких доказів у матеріалах справи.

10. Одночасно Львівський апеляційний господарський суд зауважив на порушення п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає виконання усіх зобов'язань перед кредиторами виключно боржником, а не іншими особами і лише на стадії розпорядження майном боржника.

11. При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що боржником - ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" на стадії ліквідаційної процедури платіжними дорученнями №44-50 від 19.12.2016 було сплачено грошові кошти на рахунки ДПІ у м. Ужгороді, а саме суму 1 298 542,06 грн., тобто задоволено вимоги одного з кредиторів у індивідуальному порядку.

12. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що стаття 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає погашення одним із засновників боргів боржника лише на стадії досудової санації, а не під час процедури банкрутства та виключно через механізм фінансової допомоги боржнику. Апеляційний суд дійшов висновку, що "один із засновників боржника - ТОВ "Маєрсам" здійснив розрахунки безпосередньо з кредиторами (що не підтверджено належними доказами) на стадії розпорядження майном боржника без дотримання процедури фінансової допомоги боржнику". За таких обставин апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав, передбачених нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для припинення провадження у справі про банкрутство ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. 17.10.2017 ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2014 залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 516, 601 ЦК України.

14. Мотивом поданої касаційної скарги стало погашення інвестором - ТОВ "Маєрсам" наявної конкурсної заборгованості боржника та подальше відступлення прав вимоги кредиторів на користь ТОВ "Маєрсам". Сукупність цих дій, на думку скаржника, підтверджує законність припинення провадження у справі та незаконність постанови суду апеляційної інстанції.

15. У своїй касаційній скарзі ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" послалося на докази погашення боргів останнього: акти звірок взаєморозрахунків між боржником та кредиторами, акт проведення взаємозаліку між боржником та інвестором від 30.12.2016.

Б. Доводи інших учасників справи

16. У судовому засіданні Верховного Суду представник ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття", ТОВ "Маєрсам", представники кредиторів ТОВ "Офіс-центр-3", ТОВ "Офіс-центр-4" підтримали касаційну скаргу.

17. Одночасно на питання Верховного Суду чи надавалися судам першої чи апеляційної інстанцій договори відступлення прав вимоги кредиторів на користь ТОВ "Маєрсам" представник останнього пояснила, що такі договори не надавалися суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не прийняв у судовому засіданні такі докази, оскільки ТОВ "Маєрсам" не є учасником справи про банкрутство.

18. Окрім того представник ТОВ "Маєрсам" у судовому засіданні Верховного Суду зазначила, що ТОВ "Маєрсам" надало б суду апеляційної інстанції належні докази погашення боргів боржника, якби суд апеляційної інстанції витребував їх від ТОВ "Маєрсам" відповідною ухвалою.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

19.1. Стаття 4-3. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

19.2. Стаття 25. Процесуальне правонаступництво

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

19.3. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

20. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції після 15.12.2017)

19.4. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

19.5. Стаття 5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури

1. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.

2. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

3. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство).

4. У разі надання боржнику фінансової допомоги він бере на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу, в порядку, встановленому законом.

5. Санація боржника до порушення справи про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

6. Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щороку встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови та порядок проведення санації державних підприємств до порушення справи про банкрутство за рахунок інших джерел фінансування погоджуються із суб'єктом управління об'єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться згідно з цим Законом.

19.6. Стаття 83. Закриття провадження у справі про банкрутство

1. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:….

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

22. Верховний Суд наголошує, що у силу статті частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому у силу частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Одночасно Верховний Суд наголошує на тому, що судова процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом характеризується визначеною законом стадійністю, колом осіб-учасників тощо. При цьому беззаперечним пріоритетом такої судової процедури є відновлення платоспроможності боржника. У випадку відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення його конкурсних боргів третьою особою (інвестором) боржник або інвестор зобов'язані додати до клопотання про припинення (закриття) провадження у справі належні та допустимі докази такого погашення.

24. У даному випадку боржник та його інвестор - ТОВ "Маєрсам" наполягали на тому, що всі конкурсні борги боржника було погашено інвестором, який не є учасником справи про банкрутство. Це й створило перепони для ТОВ "Маєрсам" у поданні відповідних доказів суду.

25. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що подібна проблема є, скоріше, штучною, оскільки статтею 25 ГПК України, що діяв на момент винесення судом першої інстанції ухвали про припинення провадження у справі, було врегульовано можливість заміни сторони у справі, у тому числі, й шляхом укладення договору відступлення права вимоги. Подібний шлях відкрив би для ТОВ "Маєрсам" можливість для набуття статусу сторони (кредитора) у справі про банкрутство боржника, у тому числі й виникнення права надавати будь-які докази. Натомість, як вбачається з пояснень представника ТОВ "Маєрсам", останнє або боржник не подавали суду першої інстанції договорів відступлення прав вимоги на підтвердження статусу ТОВ "Маєрсам" як інвестора.

26. При цьому для Верховного Суду є очевидним, що йдучи шляхом заміни будь-якого з кредиторів на ТОВ "Маєрсам" внаслідок відступлення прав вимоги, ТОВ "Маєрсам" могло би отримати статус кредитора та особисто поставити перед судом першої інстанції питання про припинення провадження у справі з огляду на погашення всіх вимог боржника. Натомість, ТОВ "Маєрсам" не використав такої можливості.

27. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.08.2017 зобов'язав боржника надати суду оригінали для огляду та належним чином завірені копії документів, що підтверджують виконання боржником усіх зобов'язань перед кредитором. У даному випадку такими документами мали б стати відповідні договори відступлення прав вимоги та оригінали платіжних доручень ТОВ "Маєрсам" про погашення конкурсних боргів, але боржник, як це вбачається з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017, оригіналів таких документів суду не надав.

28. ТОВ "Маєрсам" так само не надав витребуваних документів суду апеляційної інстанції. Такі документи (докази) могли бути подані суду апеляційної інстанції шляхом направлення поштою, але ТОВ "Маєрсам" такою можливістю не скористався без видимих причин.

29. Проблема неможливості надання суду апеляційної інстанції належних доказів до певної міри є проблемою, що була створена самим інвестором - ТОВ "Маєрсам", про що йшлося вище. Тож якби останнє внаслідок відступлення на його користь прав вимоги інших кредиторів само отримало б статус кредитора по справі, воно могло б надати у добровільному порядку такі докази, що відповідало б заявленій ТОВ "Маєрсам" меті - найскорішому відновленню платоспроможності боржника шляхом припинення (закриття) провадження у справі. Натомість, ТОВ "Маєрсам" не подало ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції клопотання про заміну сторони у нинішній справі про банкрутство правонаступником, чим суттєво ускладнило досягнення оголошеної ТОВ "Маєрсам" мети.

30. Досліджуючи мотиви такої бездіяльності ТОВ "Маєрсам", суд касаційної інстанції зауважує, що єдиною видимою для суду причиною неподання ТОВ "Маєрсам" клопотання про заміну сторони у справі про банкрутство правонаступником у даному випадку є відсутність у ТОВ "Маєрсам" відповідних правочинів щодо відступлення прав вимоги первісних кредиторів боржника на користь ТОВ "Маєрсам" або платіжних документів (платіжних доручень), які б свідчили про оплату відступлених на користь ТОВ "Маєрсам" прав вимоги. Такі документи повинні були б обов'язково додані до клопотання про заміну сторони у справі про банкрутство.

31. З цієї точки зору, оскільки ТОВ "Маєрсам" мало правову можливість вступити у нинішню справу про банкрутство у якості сторони (кредитора), натомість, воно знехтувало нею без видимих причин, виглядає абсолютно виправданим сумнів суду апеляційної інстанції у факті відступлення вимог до боржника та вимога суду апеляційної інстанції до боржника про зобов'язання останнього надати оригінали доказів погашення інвестором конкурсних вимог. А з огляду на ненадання боржником таких оригіналів виглядає абсолютно обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про необхідність скасування прийнятої ухвали суду першої інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство.

32. Одночасно слід зауважити, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.08.2017 витребував для огляду відповідні оригінали доказів погашення конкурсних вимог від боржника як сторони у справі про банкрутство, оскільки ТОВ "Маєрсам" не вважав за необхідне набути статусу сторони у справі про банкрутство. Слід зауважити, що стаття 4-3 ГПК України у редакції до 15.12.2017, регулюючи принцип змагальності покладає на кожну зі сторін справи обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається. Тож є очевидним, що саме на боржникові у даній ситуації лежав обов'язок довести погашення конкурсної заборгованості, оскільки боржник був зацікавлений у припиненні провадження у справі, а ТОВ "Маєрсам" не вважав за необхідне набути статусу сторони у справі про банкрутство та особисто подати необхідні докази.

33. У подальшому боржник та ТОВ "Маєрсам", який фактично діє на стороні боржника, мали можливість наблизити бажану мету- відновлення платоспроможності боржника шляхом виправлення тієї помилки, на яку вказав Львівський апеляційний господарський суд: подання до суду першої інстанції належних доказів оплати вимог конкурсних кредиторів після повернення справи до суду першої інстанції. Натомість, боржник вдався до касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017, що очевидно віддаляло його у часі від проголошеної боржником та ТОВ "Маєрсам" мети- припинення провадження у справі.

34. У випадку касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 скаржник - ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" усвідомлювало, що діючий ГПК України визначає обмежені процесуальні повноваження суду касаційної інстанції, зокрема, через неможливість дослідження Верховним Судом питання фактичного погашення конкурсної заборгованості боржника, дослідження (переоцінки) доказів тощо. Тому Верховний Суд, надаючи оцінку діям учасників справи про банкрутство, судів першої та апеляційної інстанцій у межах фактичних обставин, що були встановлені судами у прийнятих судових рішеннях, не має суттєвих підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

35. Повертаючись до факту невиконання боржником вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2017, якою було зобов'язано боржника надати суду оригінали для огляду та належним чином завірені копії документів, що підтверджують виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами, Верховний Суд зауважує на наступному: ненадання таких оригіналів боржником з огляду на поведінку інвестора -ТОВ "Маєрсам", яке не подавало суду першої або апеляційної інстанцій клопотання про заміну сторони у справі про банкрутство, у сукупності обґрунтовано викликало у суду апеляційної інстанції сумнів у факті погашення конкурсних вимог до боржника.

36. Беручи до уваги викладене вище, Верховний Суд наголошує на можливості боржника під час подальшого розгляду судом першої інстанції нинішньої справи про банкрутство надати суду першої інстанції належні та допустимі докази погашення конкурсних вимог до боржника та поставити на вирішення суду питання про закриття провадження у справі.

37. Одночасно, з урахуванням балансу інтересів боржника та кредиторів, Верховний Суд саме у нинішній справі не вбачає істотних порушень щодо стадії на якій погашено вимоги кредиторів та тієї форми, що її обрало ТОВ "Маєрсам" для цього (без надання фінансової допомоги боржникові) та факту індивідуального погашення боргу одному з кредиторів, оскільки будь-хто з учасників справи не визначає такі порушення як суттєві. Суд касаційної інстанції наголошує на пріоритетності відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення конкурсних вимог до боржника, і у випадку якщо суди першої або апеляційної інстанцій дійдуть висновку про доведеність факту такого погашення, провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною 1 статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У даному випадку Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 907/1125/15 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

В. Погребняк