ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/9932/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018

(колегія суддів: Білецька Л.М. - головуючий, Кузнецов В.О., Чус О.В.)

у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16 (суддя Владимиреноко І.В.), зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (далі - ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив").

Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") в загальній сумі 108 210 302,82 грн. Грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" у сумі 629 130 905,32 грн (забезпечені заставою, порукою, іпотекою) - відхилено.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.

Розпорядником майна ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

Кандидатури арбітражного керуючого Гладія О.В., арбітражного керуючого Білика О.А., арбітражного керуючого Вербицького О.В. - відхилено.

Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Соколу О.Ю. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника ПАТ "ВТБ Банк". Сплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором).

Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" прийняти рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив".

2. Не погодившись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосфат" (далі - ТОВ "Фосфат"), звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.17, скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволені заяви ПАТ "ВТБ Банк" про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив".

3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Фосфат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16 залишено без руху, в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, оскільки скаржником не було надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а саме 26 430,00 грн.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16 та додані до неї документи ТОВ "Фосфат" без розгляду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду

5. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановив, що 17.05.2018 представник ТОВ "Фосфат" нарочно отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, а тому останнім днем подачі заяви про усунення недоліків стало 29.05.2018 (оскільки 27.05.2018 - вихідний день).

6. Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 встановлено, що станом на 04.06.2018 апелянт не усунув зазначені в ухвалі від 20.03.2018 недоліки апеляційної скарги та не надав документ про сплату судового збору в повному обсязі.

7. Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 174 та ст.260 ГПК України.

8. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями ст.ст. 174, 258, 260 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. ТОВ "Фосфат" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. В обґрунтування підстав для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення скарги без руху було зазначено, що скаржник надав докази сплати судового збору у сумі 4 800, 00 грн, а розмір судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку повинен становити 26 430, 00 грн, однак, на думку ТОВ "Фосфат", такий висновок суду ґрунтується на неправильному тлумаченні положень Закону України "Про судовий збір", зокрема підпунктів 4 та 10 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону, що мали б бути застосовані в даному випадку. Також, скаржником зазначено про застосування судом апеляційної інстанції неіснуючої норми, оскільки частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" не містить в собі пункту під №9.

Учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано

Позиція Верховного Суду

11. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №904/9932/16 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фосфат" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у даній справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 - без змін, виходячи з наступного.

13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України, перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

15. Відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводів касаційної скарги щодо неправильного тлумачення, а відтак застосування судом апеляційної інстанції положень Закону України "Про судовий збір" колегія суддів зазначає наступне.

18. Основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, що узгоджується із вимогами статті 129 Конституції України.

19. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

20. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлено серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

21. Згідно положень частин 1 та 2 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

22. Апеляційний суд встановив, що не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16 (про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив"), ТОВ "Фосфат" оскаржило її в апеляційному порядку.

23. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

24. Згідно положень статті 123 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

25. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

26. Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви (підпункт 4 пункту 2 частини 2 цієї статті).

27. Згідно з підпунктом 9 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство (в редакції, чинній на момент подання такої заяви) ставка судового збору становила 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

28. Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2016 ПАТ "ВТБ Банк" звернулось із заявою б\н від 26.10.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив".

29. Згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 року № 928-VIІ розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року становив 1378,00 грн.

30. З урахуванням зазначених приписів Закону України "Про судовий збір", розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2016 (1 378 грн), розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становив 20 670, 00 грн.

31. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає помилковим твердження суду апеляційної інстанції (викладене в ухвалі від 20.03.2018 про залишення апеляційної скарги ТОВ "Фосфат" без руху) щодо того, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 26 430,00 грн (розрахованого як 150% від суми десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01.01.2018 саме 1762,00 грн), адже це суперечить вимогам Закону України "Про судовий збір".

32. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник надав докази сплати судового збору лише у сумі 4800 грн згідно платіжного доручення № 46 від 13.03.18, а тому зроблено висновок, що до апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

33. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини сплати судового збору у сумі 4800 грн за подання апеляційної скарги, тобто в меншому розмірі, як того вимагають норми Закону України "Про судовий збір" (а саме у розмірі 20 670, 00 грн), суд касаційної інстанції вважає, що доводи скаржника щодо неправильного тлумачення та застосування судом апеляційної інстанції положень вказаного Закону не спростовують правомірності висновку Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що подана ТОВ "Фосфат" апеляційна скарга була оформлена з порушенням вимог статті 258 ГПК України, що стало підставою для залишення її без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги.

34. Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

35. Керуючись частиною 4 статті 174 ГПК України, суд вважає заяву (скаргу) неподаною та повертає її особі, що звернулася із позовною заявою (скаргою), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (скарги) у строк, встановлений судом.

36. Частиною шостою статті 260 ГПК України встановлено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

37. В оскаржуваній ухвалі від 04.06.2018 у справі № 904/9932/16 Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено, що останнім днем подачі заяви про усунення недоліків було 29.05.2018 (враховуючи отримання нарочно 17.05.2018 представником скаржника ухвали від 20.03.2018 про залишення апеляційної скарги без руху), однак станом на 04.06.2018 ТОВ "Фосфат" не усунув недоліки апеляційної скарги та не надав документ про сплату судового збору в повному обсязі.

38. З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини подання апеляційної скарги з порушенням вимог статті 258 ГПК України (надання доказів сплати судового збору у меншому розмірі, ніж передбачено вимогами Закону України "Про судовий збір") та не усунення скаржником недоліків апеляційної скарги в строк, визначений ухвалою суду, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги заявнику без розгляду.

39. Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи скаржника щодо неправильного тлумачення положень Закону України "Про судовий збір", з урахуванням наведеного у даній постанові, не спростовують правомірності висновків суду другої інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику без розгляду.

40. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи скаржника щодо ухвалення судом апеляційної інстанції незаконного рішення про повернення апеляційної скарги без розгляду.

41. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

42. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Фосфат" та залишення ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 без змін.

43. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін ухвали суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - ТОВ "Фосфат".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк