ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6029/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Пульс",

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Ващенко Т.М.)

від 03.07.2018,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Ткаченко Б.О., судді - Зеленін В.О., Зубець Л.П.)

від 26.09.2018,

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Пульс",

на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Пульс",

до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк",

про зобов'язання надати документи для ознайомлення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017, позовні вимоги ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання надати документи, що вказані в прохальні частині позовної заяви, для ознайомлення задоволено.

13.11.2017 на виконання рішення місцевого суду був виданий наказ № 910/6029/17.

29.05.2018 ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" звернулося з скаргою на дії Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві. У цій скарзі позивач просить визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабкової Тетяни Ігорівни від 10.04.2018 про закінчення виконавчого провадження № 55303887 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2017 у справі № 910/6029/17 за позовом ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання надати документи для ознайомлення; зобов'язати головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабкову Т.І. примусово виконати наказ Господарського суду міста Києва, виданий на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2017 у справі № 910/6029/17 за позовом ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання надати документи для ознайомлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018, скаргу ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" на дії Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернуто скаржнику без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку на її подання, без клопотання про його відновлення.

18.10.2018 позивач ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Підставами для скасування вказаних судових рішень зазначає те, що судами неправильно визначено предмет оскарження і категорію справи, адже, у вступних частинах цих судових рішень замість "за скаргою на рішення державного виконавця" помилково було зазначено, що справа розглядається "за скаргою на дії державного виконавця". Вказує на те, що судами зроблено безпідставний висновок про пропуск ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" строку на оскарження рішення державного виконавця, адже, у справі немає жодних доказів коли стягувач дізнався про оскаржувану постанову. Посилається на порушення судами ч. 1 ст. 14, ч. ч. 1, 3 ст. 86 ГПК України, незастосування ч. ч. 1-3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що господарськими судами не зобов'язано державного виконавця надати матеріали виконавчого провадження № 55303887 (безпідставно не враховано п. 1 прохальної частини скарги про таке витребування) і доказів направлення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження позивачу. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не вправі вимагати від ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" виконання ухвали від 12.09.2018, яка не була доведена до його відома у встановленому законом порядку, не надсилалася останньому поштою. Вважає безпідставним висновки суду про зобов'язання ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" надати оригінал вказаної скарги, адже, такий оригінал був поданий до Господарського суду міста Києва, розглядався судами, а в скаржника наявна лише її копія. Посилається і на те, що фактично в другому пункті прохальної частини скарги міститься клопотання (прохання): визнати неповідомлення Голосіївським районним відділом ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стягувача ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" про постанову від 10.04.2018 про закінчення виконавчого провадження № 55303887 поважною причиною пропуску встановленого законом десятиденного строку на її оскарження і поновити цей строк.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Повертаючи скаргу на дії Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві позивачу без розгляду, місцевий господарський суд, встановивши, що оскаржувана постанова державного виконавця була винесена 10.04.2018, а позивач з цією скаргою звернувся до суду - 29.05.2018, дійшов висновку, що позивачем ця скарга була подана з пропуском строку, встановленого ст. 341 ГПК України для її подання, без клопотання про його поновлення.

При цьому, місцевим судом було зазначено, що зі змісту копії розписки представника позивача Золотопупа С.В. про ознайомлення його з матеріалами виконавчого провадження, на яку посилається позивач як на підставу того, що саме з моменту такого ознайомлення йому стало відомо про постанову державного виконавця, не вбачається, що 16.05.2018 цей представник ознайомився саме з матеріалами виконавчого провадження № 55303887, а не з будь-якими іншими та, що у зв'язку із цим строк на подання вказаної скарги необхідно відраховувати з 16.05.2018.

Погоджуючись із такими висновками місцевого суду, апеляційний суд також вказав і на те, що позивачем не було надано апеляційному суду оригіналу скарги на дії органу державної виконавчої служби, яка витребовувалась у позивача згідно з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2018.

Проте, погодитися з такими висновками господарських судів неможливо з огляду на таке.

Статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04 та № 29465/04) Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Однак, місцевим судом в порушення ст. 86 ГПК України належним чином не досліджено чи було і коли державним виконавцем на виконання вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" направлено позивачу копію постанови від 10.04.2018; судом не зобов'язано орган державної виконавчої служби, за наявності посилання позивача на невчинення цим органом дій - надсилання позивачу постанови від 10.04.2018, надати докази такого надіслання, що є недотриманням цим судом і ч. 2 ст. 74 ГПК України.

Щодо копії розписки представника позивача Золотопупа С.В. про ознайомлення його 16.05.2018 з матеріалами виконавчого провадження, то необхідно зазначити, що з метою правильного вирішення справи суд не був позбавлений права витребувати у органа державної виконавчої служби матеріали цього виконавчого провадження № 55303887 і належним чином дослідити наявність чи відсутність в них цієї розписки. Незазначення у вказаній розписці про ознайомлення представника позивача саме з матеріалами виконавчого провадження № 55303887, за наявності останньої (розписки) в них, свідчить про ознайомлення вказаного представника саме з матеріалами цього виконавчого провадження № 55303887.

Отже, місцевим судом не було належним чином встановлено коли ТОВ "Бізнес-Центр "Пульс" стало або могло бути відомо про порушення його прав у виконавчому провадженні № 55303887, а, відтак чи звернувся позивач до суду з цією скаргою у строк, встановлений законом (ч. 1 ст. 341 ГПК України). Без дослідження цих обставин не можна прийняти законне і обґрунтоване рішення у цій справі в силу вимог ст. 236 ГПК України.

В порушення вимог процесуального законодавства суд апеляційної інстанції не виправив допущені місцевим господарським судом помилки при розгляді скарги, а лише виходив з того, що скаржником на вимогу апеляційного суду не було надано оригіналу такої скарги.

Однак, апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивач не був присутнім у судовому засіданні 12.09.2018 (в якому витребовувався такий оригінал скарги і розгляд справи відкладався на 26.09.2018), а матеріали справи на момент прийняття постанови апеляційної інстанції від 26.09.2018 не містили доказів (поштового повернення), яким підтверджується надсилання копії ухвали від 12.09.2018 на адресу позивача.

Отже, господарськими судами було безпідставно, в порушення вимог ст. ст. 74, 86 ГПК України повернуто вказану скаргу позивачу без розгляду, а тому ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 необхідно скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки справа підлягає передачі на розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Пульс" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2018 року у справі за № 910/6029/17 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач