ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2302/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - Куць О. В. (адвокат),

відповідача - Чукітова В. В. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 (судді: Діброва Г. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Ярош А. І.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2021 (суддя Щавинська Ю. М.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного підприємства "Престиж Сервіс"

про стягнення 4 296 600,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Престиж Сервіс" (далі - ПП "Престиж Сервіс", Відповідач), в якій просило стягнути з останнього на користь Позивача неустойку у сумі 4 296 600,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 00804/ЦТЛ-2018 від 20.11.2018 в частині невиконання погодженого обсягу вагоновідправок, що і стало підставою для нарахування неустойки.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2021 у справі №916/2302/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2022, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП "Престиж Сервіс" на користь АТ "Українська Залізниця" неустойку у сумі 429 660,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за погодженим замовленням у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 Позивачем здійснено арифметично та методологічно вірне нарахування неустойки. Разом з тим, враховуючи відповідне клопотання ПП "Престиж Сервіс", з огляду на поважність причин неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, поведінку ПП "Престиж Сервіс", яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів для виконання вказаних зобов`язання, суди визнали зазначені обставини винятковими та дійшли висновку про наявність підстав для зменшення належної до стягнення суми пені до 429 660,00 грн, тобто на 90% від заявленого Позивачем розміру неустойки, а не на 98%, як того просив Відповідач.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача неустойки в розмірі 3 866 940,00 грн, ухваливши в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування місцевим і апеляційним судами висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм статей 3 551 Цивільного кодексу України, статей 42 44 233 Господарського кодексу України, викладених в постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 у справі №925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19, від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18, від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, від 16.09.2016 у справі № 6-473цс16, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, від 31.03.2020 у справі №910/8696/19, у аналогічних правовідносинах.

3.3. Від ПП "Престиж Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу в якому Відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Господарськими судами встановлено, що 20.11.2018 між АТ "Українська залізниця" та ПП "Престиж Сервіс" було укладено договір про надання послуг №00804/ЦТЛ-2018.

4.2. 25.02.2020 перевізником АТ" Укрзалізниця" оприлюднено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до п. 1.5. договору він є публічним, за яким перевізник взяв на себе обов`язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з п. 1.6. договору він, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником, як публічна пропозиція про укладення на веб-сайті http//uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

За змістом п. 1.7. договору він укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Відповідно до п.1.9. договору перевізник за результатами розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:

- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;

- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником.

Згідно з п. 1.10. договору він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п.12.1. договору.

У п. 12.1. договору сторони погодили, що він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, яка визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненим на веб-сайті http//uz-cargo.com/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору.

За змістом п. 3.1. договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів.

Відповідно до п. 3.2.договору замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім власних транспортів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються, зокрема, з плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, вказаними у Збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника.

Згідно з п. 12.3. договору з ініціативи однієї зі сторін договір вважається припиненим (розірваним) у відносинах з нею через 20 днів з моменту направлення протилежній стороні відповідного повідомлення, але не раніше завершення надання всіх послуг, яке розпочато і не завершено, в частині таких послуг.

У п. 12.4. договору сторони обумовили, що дію додаткових умов договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення стороною, що ініціювала припинення.

Відповідно до п. 12.5. договору перевізник може припинити договір в цілому з замовником, оприлюднивши відповідне повідомлення на власному веб-сайті http//uz-cargo.com/, з накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису.

За змістом п. 12.6. договору всі правовідносини за ним, що розпочалися до дати припинення дії договору регулюються положеннями цього договору до повного здійснення розрахунків.

Згідно з п. 13. договору його невід`ємною частиною є додатки, зокрема додаток 1-8Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника.

4.3. Як встановлено господарськими судами, 05.03.2020 ПП "Престиж Сервіс" подано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 37281801/2020-01.

4.4. 05.03.2020 Позивачем направлено Відповідачу повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-37281801/2020-01.

4.5. 09.06.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 6 про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, за умовами якої перевізник надає замовнику послуги з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги) (послуги довгострокових вагонів).

Згідно з п. 1. додаткової угоди до договору наведені поняття вживаються в ній у такому значенні:

замовлення - подане замовником перевізнику замовлення на надання власних вагонів перевізника для перевезення з узгодженими строками та обсягами на умовах договору та цієї додаткової угоди (за формою відповідно до додатку 1 до цієї додаткової угоди);

нормативна кількість діб (Кнорм) - показник визначається перевізником та зазначається в оголошенні;

строк надання послуги - погоджений сторонами час, протягом якого перевізник надає послуги з перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами;

ставка плати за використання власного вагону перевізника1(Спл1) - ставка плати за використання власних вагонів АТ "Укрзалізниця" при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами, що визначається перевізником та зазначається в оголошенні.

Відповідно до п. 3.2. додаткової угоди в оголошенні перевізник встановлює строк надання послуги (кількість місяців), мінімальний обсяг місячного замовлення, загальну граничну кількість вагонів для усіх замовників на місяць, ставку плати за використання власного вагону перевізника для цієї послуги (Спл1), розраховану перевізником нормативну кількість діб, дату початку та закінчення подання замовлень тощо. Додатково в оголошенні вказується інформація щодо вимог, яким має відповідати замовник для отримання можливості користування послугою, в тому числі про допущення для участі замовників, які протягом аналогічного періоду попереднього року здійснювали середньомісячне навантаження вагонів у кількості не меншій, ніж зазначається у замовленні. Замовлення від замовників, які не відповідають визначеним перевізником вимогам, не розглядаються.

За змістом п. 3.4. додаткової угоди перевізник протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку подання замовлення самостійно визначає і погоджує/частково або не погоджує замовлення, та повідомляє про це замовника шляхом надання відповідного повідомлення за формою відповідно до додатку 2 або додатку 3 до цієї додаткової угоди.

Згідно з п. 3.7. додаткової угоди, про відмову від погодженого замовлення (якщо замовлення погоджено повністю) замовник направляє перевізнику повідомлення за формою відповідно до додатку 4 до цієї додаткової угоди, не пізніше ніж за три робочі дні до дати скасування та сплачує неустойку, визначену розділом 7 додаткової угоди, за весь невиконаний строк та обсяг перевезень, зазначений в погодженому замовленні.

У п. 7.2. додаткової угоди сторони обумовили, що замовник у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні, щомісячно сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою:

Пн = Спл1 * Кнорм * Кваг3, де

Пн - сума неустойки за невиконання зобов`язання;

Спл1 - ставка плати за використання вагонів перевізника на умовах зобов`язання;

Кнорм - показник, який вказано в оголошенні;

Квагз - кількість вагонів, що недовантажені замовником.

4.6. Господарськими судами встановлено, що Позивач подав оголошення, в якому проінформував, що в період, зокрема, з 01.07.2020 по 31.03.2021 ставка плати за використання вагонів становить 682 грн та приймання замовлень на перевезення вантажів з липня 2020 на обраний період буде здійснюватися в електронному вигляді через АС "Клієнт-УЗ" з 15.06.2020 по 19.06.2020 включно.

4.7. 21.07.2020 договір було доповнено, зокрема, додатком 1-8 Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника.

Так, зазначеним додатком 1-8 до договору передбачено, що перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги). Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов додатку 1-8 до договору.

Порядок надання послуги визначено розділом 3 додатку 1-8 до договору.

Замовник надає перевізнику через АС "Клієнт-УЗ" замовлення, а перевізник самостійно визначає і погоджує або частково погоджує, або не погоджує замовлення та повідомляє про це замовника шляхом надання відповідного повідомлення (п. п. 3.3., 3.4. додатку 1-8 до договору).

Відповідно до п. 7.2. додатку 1-8 до договору замовник у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойкуу розмірі, який розраховується за формулою:

Пн = Спл1 * Кнорм * Кваг3, де

Пн - сума неустойки за невиконання умов додаткової угоди та/або замовлення;

Спл1 - ставка плати за використання вагонів перевізника при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами відповідно до погодженого замовлення;

Кнорм - показник, який визначається перевізником та публікується в оголошенні. Показник не підлягає коригуванню під час строку дії послуги, що надається відповідно до погодженого замовлення;

Кваг3 - кількість вагонів, що недовантажені замовником.

4.8. Як встановлено господарськими судами, 15.06.2020 Відповідач подав Позивачу замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами, а саме замовлення від 15.06.2020 №37281801/2020-00039 з умовами: період - 9 місяців, обсяг - 300 вагонів.

4.9. 23.06.2020 перевізником повідомлено про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 23.06.2020 № УЗ-37281801/2020-00040 на умовах: період з 07.2020 по 03.2021; кількість 9 місяців; тип рухомого складу - зерновози; щомісячна кількість рухомого складу - 300; нормативна кількість діб - 7; ставка плати за використання вагону перевізника - 682 грн.

4.10. У період з 01.08.2020 по 31.08.2020 Відповідачем згідно з замовленням від 23.06.2020 № УЗ-37281801/2020-00040 виконано зобов`язання з урахуванням погодженого обсягу 300 вагона/місяць у повному обсязі. Неустойка за вказаний період не нараховувалась.

4.11. У період з 01.09.2020 по 31.09.2020 ПП "Престиж Сервіс" згідно з погодженим замовлення від 23.06.2020 № УЗ-37281801/2020-00040 забезпечено вагоновідправку у кількості 71.

4.12. За невиконання погодженого замовлення в повному обсязі Позивачем було нараховано Відповідачу неустойку в розмірі 1 093 246,00 грн за період з 01.09.2020 по 31.09.2020, яка була сплачена ПП "Престиж Сервіс" в повному обсязі.

4.13. У період з 01.10.2020 по 30.11.2020 Відповідачем згідно з замовлення від 23.06.2020 № УЗ-37281801/2020-00040 виконано зобов`язання з урахуванням погодженого обсягу 300 вагона/місяць у повному обсязі. Неустойка за вказаний період не нараховувалась.

4.14. У період з 01.12.2020 по 31.12.2020 Відповідачем згідно з погодженим замовленням від 23.06.2020 № УЗ-37281801/2020-00040 забезпечено вагоновідправку у кількості 204.

4.15. За невиконання погодженого замовлення в повному обсязі ПП "Престиж Сервіс" за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 було нараховано неустойку в розмірі 436 800,00 грн, яка була сплачена в повному обсязі.

4.16. У період з 01.01.2021 по 31.03.2021 Відповідачем не виконано своїх зобов`язань за погодженим замовленням, внаслідок чого перевізником нараховано неустойку, яку ПП "Престиж Сервіс" сплачено не було, а саме:

- у січні 2021 року із погодженого обсягу замовлення 300 вагонів відправлено - 0 вагонів, розрахунок неустойки становить: Пн = 682 грн*7*300 вагонів = 1 432 200,00 грн;

- у лютому 2021 року із погодженого обсягу замовлення 300 вагонів відправлено - 0 вагонів, розрахунок неустойки становить: Пн = 682 грн*7*300 вагонів = 1 432 200,00 грн;

- у березні 2021 року із погодженого обсягу замовлення 300 вагонів відправлено - 0 вагонів, розрахунок неустойки становить: Пн = 682 грн*7*300 вагонів = 1 432 200,00 грн.

Всього за погодженим замовленням від 23.06.2020 № УЗ-37281801/2020-00040 за останні 3 місяця перевізником було нараховано, але замовником не було сплачено 4 296 600,00 грн неустойки.

4.17. 11.05.2021 Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію-вимогу №ЦТЛ-19/478 з проханням добровільно сплатити 4 296 600,00 грн неустойки. Доказів надання відповіді або сплати неустойки матеріали справи не містять.

4.18. У зв`язку з наведеним АТ "Українська залізниця" звернулось до суду з цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує судові рішення господарських судів попередніх інстанцій лише в частині відмови в позові у зв`язку зі зменшенням суми пені, яка підлягала стягненню з Відповідача.

5.4. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

5.5. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.6. Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

5.7. За визначенням частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.8. Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт невиконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань за погодженим замовленням у період з 01.01.2021 по 31.03.2021.

5.9. Перевіривши розрахунок заявленої АТ "Українська залізниця" до стягнення неустойки, суди дійшли висновку, що він здійснений арифметично та методологічно вірно, на підставі умов п. 7.2. додаткової угоди та додатку 1-8.

5.10. Разом з тим, судами встановлено, що Відповідач, на підставі норм статті 233 Господарського кодексу України, звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зменшення розміру заявленої Позивачем до стягнення неустойки на 98%, а саме до 85 932,00 грн.

5.11. Так, частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

5.12. У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

5.13. Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

5.14. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

5.15. Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

5.15. Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

5.16. Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

5.19. При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

5.20. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

5.21. Колегія суддів звертає увагу, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі №910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

5.22. У той же час, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.23. Таким чином, зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

5.24. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, розглянувши клопотання Відповідача про зменшення розміру неустойки, місцевий і апеляційний господарські суди врахували ступінь виконання ПП "Престиж Сервіс" своїх договірних зобов`язань, а також прийняли до уваги поважність причин неналежного їх виконання Відповідачем, поведінку останнього, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, на підставі чого дійшли висновку про винятковість зазначених обставин та можливість у зв`язку з цим зменшити належну до стягнення суму пені до 429 660,00 грн, тобто лише на 90% від заявленого Позивачем розміру неустойки, а не на 98%, як того просив Відповідач.

Зокрема, судами було враховано, що Відповідач не міг вплинути на події, які зумовили порушення товариством зобов`язань за договором, у тому числі, зниження обсягу закупівель зерна імпортерами внаслідок збільшення ціни зернових і низьку врожайність зернових культур в Україні у 2020 році, а також те, що ПП "Престиж Сервіс" у період з 01.09.2020 по 31.12.2020 сплатило неустойку у сумі 1 530 046,00 грн, нараховану АТ "Українська залізниця" за часткове невиконання замовлення.

5.25. Погоджуючись з висновком місцевого господарського суду щодо зменшення суми заявленої до стягнення пені, суд апеляційної інстанції додатково відзначив, що позовні вимоги АТ "Українська залізниця" є надмірним тягарем з огляду на їх розмір. Водночас призначена до стягнення з Відповідача судом першої інстанції сума компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням останнім зобов`язання. Стягнення ж з ПП "Престиж Сервіс" неустойки у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від такого порушення.

5.26. Колегія суддів звертає увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд з урахуванням положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, і такі дії суду не можуть бути підставою для скасування судового рішення в цій частині при відсутності інших порушень норм матеріального та процесуального права.

5.27. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, а також про неналежне обґрунтування судами підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки, як зазначалося вище, місцевий і апеляційний господарські суди в повній мірі дослідили відповідні обставини, передбачені зазначеними статтями та правильно застосував їх положення.

5.28. Водночас, доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій було застосовано норми права без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

5.29. Так, у наведеній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов`язком суду.

Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання.

5.30. Отже, як зазначалося вище, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій враховано висновки суду касаційної інстанції щодо застосування норм права, викладені у постанові від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19.

5.31. Колегія суддів наголошує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

5.32. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

5.33. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2020 у справі №910/8698/19.

5.34. З огляду на наведене Суд також вважає необґрунтованим посилання скаржника на неврахування місцевим і апеляційним господарськими судами висновків суду касаційної інстанції, викладених в постановах, на які посилається ПП "Престиж Сервіс", оскільки, беручи до уваги підстави позовів, нормативно-правове регулювання та обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права у справі, що розглядається, та у наведених справах, правовідносини в них не є подібними.

5.35. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками господарських судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

5.36 У справі, яка розглядається, місцевий та апеляційний суди надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73 - 80 86 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.37. За таких обставин висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення неустойки, а відтак для часткового задоволення позову відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2021 у справі № 916/2302/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

В. Суховий