ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 1-7/158-09-3124

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участі представників сторін:

скаржника -адвокат Сухецька С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 07.10.2019

та на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 17.05.2019

у справі № 1-7/158-09-3124

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Ін Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранит К"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гранит К", введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. Ухвалою господарського суду від 24.09.2013 введено процедуру санації ТОВ "Гранит К".

3. ОСОБА_1. звернувся із заявою за вх. №3-988/18 від 05.12.2018 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Гранит К", що складають грошову суму у розмірі вартості оплаченої ним квартири, в гривневому еквіваленті 39 886 дол. США на дату з перерахування на його рахунок, та суму судових витрат у розмірі 3 524 грн.; включення до санаційних списків/реєстру вимог кредиторів ТОВ "Гранит К" його кредиторських вимог.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви за вх. №3-988/18 від 05.12.2018 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Гранит К"; включення до санаційних списків/реєстру вимог кредиторів ТОВ "Гранит К" його кредиторських вимог.

5. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 14.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою від 14.11.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 1-7/158-09-3124, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 1-7/158-09-3124 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.11.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та ухвали Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 1-7/158-09-3124. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 14.11.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 1-7/158-09-3124 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено ОСОБА_1 про право у термін до 10.12.2019 звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

10. 09.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та ухвали Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 1-7/158-09-3124. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження заявником зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови складено 11.10.2019, направлено скаржнику на його поштову адресу та отримано останнім тільки 28.10.2019, підтвердженням чого є поштовий конверт, в якому надсилалась копія оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 1-7/158-09-3124.

11. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 1-7/158-09-3124 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 14.11.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.05.2019. Призначено розгляд касаційної скарги на 28.01.2020 о 10:30 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, продовжити скаржнику строк для подачі заяви про визнання кредиторських вимог до боржника та задовольнити заяву вх. №3-988/18 від 05.12.2018.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Внесенні грошові кошти боржнику ТОВ "Гранит К" у розмірі 203 020,00 грн. для будівництві квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є власністю скаржника, право на яку гарантоване державою Україна відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно положень статті 8 Конституції України є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження в часі щодо звернення власника за отриманням відповідної компенсації втраченого майна.

13.2 Керуючим санацією було визнано вимоги скаржника, а тому суд протиправно відмовив останньому у визнанні таких кредиторських вимог до боржника.

13.3 ОСОБА_1 до грудня 2018 не було відомо про порушення справи про банкрутство ТОВ "Гранит К", оскільки судом не було виконано вимог закону щодо повідомлення ОСОБА_1 про порушення такої справи.

13.4 Погашенню підлягають вимоги усіх кредиторів, незважаючи на строк їх звернення із заявами. Боржником не виконані його зобов`язання, він отримав від ОСОБА_1 інвестиції, які повинні бути повернуті останньому, або у грошовому вираженні, або шляхом передачі, визначеної у договорі квартири. Введення процедури санації не звільняє боржника від виконання його зобов`язань.

13.5 Строк для пред`явлення заяв з конкурсними вимогами згідно Закону про банкрутство не підлягає поновленню проте може бути продовжений відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

14. Представник скаржника в судовому засіданні 28.01.2020 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. ТОВ "Гранит К" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Надходження клопотань до Верховного Суду

16. Скаржником подано клопотання про продовження строку для подачі заяви про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Гранит К".

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20.1 Як встановлено місцевим господарським судом, 10.11.2006 між ТОВ "Гранит К" в особі директора Гуріна В.Г., діючого на підставі статуту, та ОСОБА_1. був укладений договір №181-8-1-3 про пайову участь у будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до п. 1.1. якого пайовик зобов`язується прийняти пайову участь у будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

20.2 Відповідно до п. 1.2. вказаного договору підприємство зобов`язується побудувати житловий будинок та після здачі житлового будинку в експлуатацію передати у власність пайовику квартиру, вартість якої пропорційна сумі пайової участі пайовика у будівництві житлового будинку та відповідає вимогам, зазначених в ст. 2 договору.

20.3 П.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2. зазначеного договору передбачено, що підприємство зобов`язується після здачі житлового будинку в експлуатацію передати у власність пайовику квартиру, яка відповідає наступним вимогам: розташування квартири в житловому будинку: восьмий поверх житлового будинку, третя секція, будівельний номер квартири №181. Загальна площа квартири по закінченню будівництва житлового будинку повинна складати 36, 26 кв.м. Кількість кімнат у квартирі - одна.

20.4 Згідно п.п. 3.1., 3.2.1. вказаного договору на виконання прийнятих на себе зобов`язань про пайову участь у будівництві житлового будинку пайовик зобов`язується перерахувати на поточний рахунок підприємства або внести в касу підприємства взаємоузгоджену грошову суму в гривнях. Грошова сума в гривнях є величиною динамічною та може змінюватися в залежності від ціни покупки одного долара США за гривню на день перерахування або внесення грошових коштів в касу підприємства та повинна складати гривневий еквівалент, в тому числі ПДВ, 39 886 дол. США на дату їх перерахування. Грошова сума в розмірі 203 020 грн., в тому числі ПДВ, еквівалентна 39 886 дол. США, перерахована до 10.11.2006, зарахована пайовиком на поточний рахунок підприємства, зараховується в розмір грошової суми, зазначеної в п. 3.1. даного договору.

20.5 Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №136 від 10.11.2006 від ОСОБА_1 ТОВ "Гранит К" на підставі договору №181-8-1-3 від 10.11.2006 було прийнято 203 020 грн.

20.6 У довідці за вих. №117 від 10.11.2016, виданій ОСОБА_1. , ТОВ "Гранит К" зазначено, що ОСОБА_1 повністю виконав зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового будинку відповідно до договору №181-8-1-3 від 10.11.2006, а саме щодо оплати за однокімнатну квартиру загальною площею 36,26 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_4 . Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Гранит К" порушено за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

22. За визначенням статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

23. Грошове зобов`язання відповідно до статті 1 Закону про банкрутство - це зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

24. Відповідно до статті 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

25. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, заява ОСОБА_3 датована 04.12.2018 та надійшла до Господарського суду Одеської області 05.12.2018, про що свідчить відтиск штампа вхідної кореспонденції вказаного суду.

26. Також судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що із доданих заявником до заяви копії договору №181-8-1-3 про пайову участь у будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 10.11.2006 та квитанції до прибуткового касового ордеру №136 від 10.11.2006 вбачається, що заявлені вимоги є конкурсними у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, оскільки виникли до порушення провадження у справі №1-7/158-09-3124 про банкрутство ТОВ "Гранит К", а саме до 28.05.2009.

27. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гранит К" опубліковано 26.06.2009 та граничною датою для пред`явлення заяв з конкурсними вимогами є 27.06.2009, заява ОСОБА_1 подана до Господарського суду Одеської області з пропуском встановленого частиною першої статті 14 Закону про банкрутство строку більш, ніж на 8 років, який є граничним та поновленню не підлягає.

28. Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 пропущено строк пред`явлення заяви з конкурсними вимогами до боржника.

29. Юридичний аналіз приписів частин 1, 2 статті 14 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що конкурсний кредитор, який пропустив 30-денний строк на заявлення своїх вимог у справу про банкрутство втрачає таке право, оскільки такий строк є присічним та в силу зазначеної норми закону припиняє існування грошового зобов`язання, за яким може бути заявлена така грошова вимога.

30. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 27/58б.

31. Враховуючи наведене, в даному випадку норми Господарського процесуального кодексу України не можуть бути застосовані до строку передбаченого статтею 14 Закону про банкрутство, норми якого є спеціальними.

32. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 13.1, 13.3, 13.4, 13.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

33. Доводи скаржника (пункт 13.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

33.1 Відповідно до частини другої статті 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

33.2 Із змісту вказаної норми вбачається, що саме до повноважень суду належить вирішення питання щодо визнання вимог кредиторів.

34. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

36. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

37. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

39. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

40. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

41. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвали були дотримані.

42. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

43. З огляду на те, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про правомірність висновків судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх. №3-988/18 від 05.12.2018 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Гранит К", що складають грошову суму у розмірі вартості оплаченої ним квартири, в гривневому еквіваленті 39 886 дол. США на дату з перерахування на його рахунок, та суму судових витрат у розмірі 3 524 грн.; включення до санаційних списків/реєстру вимог кредиторів ТОВ "Гранит К" його кредиторських вимог, то, з підстав викладених в цій постанові не підлягає задоволенню і клопотання скаржника про продовження строку для подачі заяви про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Гранит К".

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 14.11.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 1-7/158-09-3124 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 1-7/158-09-3124 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк